Йоана 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
1Amen, amen I say to you: He that entereth not by the door into the sheepfold, but climbeth up another way, the same is a thief and a robber.
2Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.
2But he that entereth in by the door is the shepherd of the sheep.
3Тому воротар одчиняє, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
3To him the porter openeth; and the sheep hear his voice: and he calleth his own sheep by name, and leadeth them out.
4І як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
4And when he hath let out his own sheep, he goeth before them: and the sheep follow him, because they know his voice.
5За чужим же не пійдуть, а втїкати муть од него, бо не знають голосу чужих.
5But a stranger they follow not, but fly from him, because they know not the voice of strangers.
6Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
6This proverb Jesus spoke to them. But they understood not what he spoke to them.
7Тодї знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
7Jesus therefore said to them again: Amen, amen I say to you, I am the door of the sheep.
8Всї, скільки прийшло їх перше мене, злодїї і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
8All others, as many as have come, are thieves and robbers: and the sheep heard them not.
9Я — двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
9I am the door. By me, if any man enter in, he shall be saved: and he shall go in, and go out, and shall find pastures.
10Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
10The thief cometh not, but for to steal, and to kill, and to destroy. I am come that they may have life, and may have it more abundantly.
11Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
11I am the good shepherd. The good shepherd giveth his life for his sheep.
12Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидає вівцї, та й утїкає; а вовк хапа їх, і розсипає вівцї.
12But the hireling, and he that is not the shepherd, whose own the sheep are not, seeth the wolf coming, and leaveth the sheep, and flieth: and the wolf catcheth, and scattereth the sheep:
13Наймит же втїкає, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
13And the hireling flieth, because he is a hireling: and he hath no care for the sheep.
14Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
14I am the good shepherd; and I know mine, and mine know me.
15Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
15As the Father knoweth me, and I know the Father: and I lay down my life for my sheep.
16І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
16And other sheep I have, that are not of this fold: them also I must bring, and they shall hear my voice, and there shall be one fold and one shepherd.
17За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
17Therefore doth the Father love me: because I lay down my life, that I may take it again.
18Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
18No man taketh it away from me: but I lay it down of myself, and I have power to lay it down: and I have power to take it up again. This commandment have I received of my Father.
19Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
19A dissension rose again among the Jews for these words.
20Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
20And many of them said: He hath a devil, and is mad: why hear you him?
21Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може слїпим очі відкривати?
21Others said: These are not the words of one that hath a devil: Can a devil open the eyes of the blind?
22Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
22And it was the feast of the dedication at Jerusalem: and it was winter.
23І ходив Ісус по церкві у Соломоновім ходнику.
23And Jesus walked in the temple, in Solomon’s porch.
24Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
24The Jews therefore came round about him, and said to him: How long dost thou hold our souls in suspense? If thou be the Christ, tell us plainly.
25Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
25Jesus answered them: I speak to you, and you believe not: the works that I do in the name of my Father, they give testimony of me.
26Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
26But you do not believe, because you are not of my sheep.
27Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
27My sheep hear my voice: and I know them, and they follow me.
28І я життє вічнє даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.
28And I give them life everlasting; and they shall not perish for ever, and no man shall pluck them out of my hand.
29Отець мій, що дав менї, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
29That which my Father hath given me, is greater than all: and no one can snatch them out of the hand of my Father.
30Я і Отець одно.
30I and the Father are one.
31Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.
31The Jews then took up stones to stone him.
32Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих дїл каменуєте мене?
32Jesus answered them: Many good works I have shewed you from my Father; for which of these works do you stone me?
33Відказали йому Жиди, говорячи: За добре дїло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
33The Jews answered him: For a good work we stone thee not, but for blasphemy; and because that thou, being a man, maketh thyself God.
34Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
34Jesus answered them: Is it not written in your law: I said you are gods?
35Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє, —
35If he called them gods, to whom to word of God was spoken, and the scripture cannot be broken;
36то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулиш, бо сказав: Я Син Божий?
36Do you say of him whom the Father hath sanctified and sent into the world: Thou blasphemest, because I said, I am the Son of God?
37Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри менї.
37If I do not the works of my Father, believe me not.
38Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
38But if I do, though you will not believe me, believe the works: that you may know and believe that the Father is in me, and I in the Father.
39Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
39They sought therefore to take him; and he escaped out of their hands.
40та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
40And he went again beyond the Jordan, into that place where John was baptizing first; and there he abode.
41І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан нїякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
41And many resorted to him, and they said: John indeed did no sign.
42І увірували там многі в Него.
42But all things whatsoever John said of this man, were true. And many believed in him.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.