Йоана 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
1IN verità, in verità, io vi dico, che chi non entra per la porta nell'ovile delle pecore, ma vi sale altronde, esso è rubatore, e ladrone.
2Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.
2Ma chi entra per la porta è pastor delle pecore.
3Тому воротар одчиняє, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
3A costui apre il portinaio, e le pecore ascoltano la sua voce, ed egli chiama le sue pecore per nome, e le conduce fuori.
4І як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
4E quando ha messe fuori le sue pecore, va davanti a loro, e le pecore lo seguitano, perciocchè conoscono la sua voce.
5За чужим же не пійдуть, а втїкати муть од него, бо не знають голосу чужих.
5Ma non seguiteranno lo straniero, anzi se ne fuggiranno da lui, perciocchè non conoscono la voce degli stranieri.
6Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
6Questa similitudine disse loro Gesù; ma essi non riconobbero quali fosser le cose ch'egli ragionava loro.
7Тодї знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
7Laonde Gesù da capo disse loro: In verità, in verità, io vi dico, che io son la porta delle pecore.
8Всї, скільки прийшло їх перше мене, злодїї і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
8Tutti quanti coloro che son venuti sono stati rubatori, e ladroni; ma le pecore non li hanno ascoltati.
9Я — двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
9Io son la porta; se alcuno entra per me, sarà salvato, ed entrerà, ed uscirà, e troverà pastura.
10Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
10Il ladro non viene se non per rubare, ed ammazzare, e distrugger le pecore; ma io son venuto acciocchè abbiano vita, ed abbondino.
11Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
11Io sono il buon pastore; il buon pastore mette la sua vita per le pecore.
12Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидає вівцї, та й утїкає; а вовк хапа їх, і розсипає вівцї.
12Ma il mercenario, e quel che non è pastore, e di cui non son le pecore, se vede venire il lupo, abbandona le pecore, e sen fugge; e il lupo le rapisce, e disperge le pecore.
13Наймит же втїкає, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
13Or il mercenario se ne fugge, perciocchè egli è mercenario, e non si cura delle pecore.
14Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
14Io sono il buon pastore, e conosco le mie pecore , e son conosciuto dalle mie.
15Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
15Siccome il Padre mi conosce, ed io conosco il Padre; e metto la mia vita per le mie pecore.
16І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
16Io ho anche delle altre pecore, che non son di quest'ovile; quelle ancora mi conviene addurre, ed esse udiranno la mia voce; e vi sarà una sola greggia, ed un sol pastore.
17За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
17Per questo mi ama il Padre, perciocchè io metto la vita mia, per ripigliarla poi.
18Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
18Niuno me la toglie, ma io da me stesso la dipongo; io ho podestà di diporla, ed ho altresì podestà di ripigliarla; questo comandamento ho ricevuto dal Padre mio.
19Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
19Perciò nacque di nuovo dissensione tra i Giudei, per queste parole.
20Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
20E molti di loro dicevano: Egli ha il demonio, ed è forsennato; perchè l'ascoltate voi?
21Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може слїпим очі відкривати?
21Altri dicevano: Queste parole non son d'un indemoniato; può il demonio aprir gli occhi de' ciechi?
22Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
22OR la festa della dedicazione si fece in Gerusalemme, ed era di verno.
23І ходив Ісус по церкві у Соломоновім ходнику.
23E Gesù passeggiava nel tempio, nel portico di Salomone.
24Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
24I Giudei adunque l'intorniarono, e gli dissero: Infino a quando terrai sospesa l'anima nostra? Se tu sei il Cristo, diccelo apertamente.
25Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
25Gesù rispose loro: Io ve l 'ho detto, e voi nol credete; le opere, che io fo nel nome del Padre mio, son quelle che testimoniano di me.
26Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
26Ma voi non credete, perciocchè non siete delle mie pecore, come io vi ho detto.
27Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
27Le mie pecore ascoltano la mia voce, ed io le conosco, ed esse mi seguitano.
28І я життє вічнє даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.
28Ed io do loro la vita eterna, e giammai in eterno non periranno, e niuno le rapirà di man mia.
29Отець мій, що дав менї, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
29Il Padre mio, che me le ha date, è maggior di tutti; e niuno le può rapire di man del Padre mio.
30Я і Отець одно.
30Io ed il Padre siamo una stessa cosa.
31Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.
31Perciò i Giudei levarono di nuovo delle pietre, per lapidarlo.
32Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих дїл каменуєте мене?
32Gesù rispose loro: Io vi ho fatte veder molte buone opere, procedenti dal Padre mio; per quale di esse mi lapidate voi?
33Відказали йому Жиди, говорячи: За добре дїло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
33I Giudei gli risposero, dicendo: Noi non ti lapidiamo per alcuna buona opera, anzi per bestemmia, perciocchè tu, essendo uomo, ti fai Dio.
34Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
34Gesù rispose loro: Non è egli scritto nella vostra legge: Io ho detto: Voi siete dii?
35Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє, —
35Se chiama dii coloro, a' quali la parola di Dio è stata indirizzata ; e la scrittura non può essere annullata;
36то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулиш, бо сказав: Я Син Божий?
36dite voi che io, il quale il Padre ha santificato, ed ha mandato nel mondo, bestemmio, perciocchè ho detto: Io son Figliuolo di Dio?
37Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри менї.
37Se io non fo le opere del Padre mio, non crediatemi.
38Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
38Ma, s'io le fo, benchè non crediate a me, credete alle opere, acciocchè conosciate, e crediate che il Padre è in me, e ch'io sono in lui.
39Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
39Essi adunque di nuovo cercavano di pigliarlo; ma egli uscì dalle lor mani.
40та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
40E se ne andò di nuovo di là dal Giordano, al luogo ove Giovanni prima battezzava; e quivi dimorò.
41І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан нїякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
41E molti vennero a lui, e dicevano: Giovanni certo non fece alcun miracolo; ma pure, tutte le cose che Giovanni disse di costui eran vere.
42І увірували там многі в Него.
42E quivi molti credettero in lui.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.