Йоана 10
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Істино, істино глаголю вам: Хто не ввіходить дверима в кошару, а перелазить де инде, той злодїй і розбійник.
1“Em verdade, em verdade lhes digo: aquele que não entra pela porta no aprisco das ovelhas, mas sobe por outro caminho, é ladrão e salteador.
2Хто ж увіходить дверима, той пастир вівцям.
2Mas aquele que entra pela porta é o pastor das ovelhas.
3Тому воротар одчиняє, і вівцї голосу його слухають, і свої вівцї кличе по імени, і виводить їх.
3O porteiro abre a porta para ele, e as ovelhas ouvem a sua voz. Ele chama as suas próprias ovelhas pelo nome e as conduz para fora.
4І як вижене вівцї свої, ійде поперед них, а вівцї ійдуть слїдом за ним, бо знають голос його.
4Quando ele traz para fora as suas próprias ovelhas, vai adiante delas; e as ovelhas o seguem, porque conhecem a sua voz.
5За чужим же не пійдуть, а втїкати муть од него, бо не знають голосу чужих.
5Jamais seguirão um estranho, mas fugirão dele; porque não conhecem a voz dos estranhos.”
6Сю приповість сказав їм Ісус, вони ж не зрозуміли, що се було, про що глаголав їм.
6Jesus lhes contou esta parábola, mas eles não entenderam o que ele lhes dizia.
7Тодї знов рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що я двері вівцям.
7Jesus, pois, lhes disse novamente: “Em verdade, em verdade lhes digo: eu sou a porta das ovelhas.
8Всї, скільки прийшло їх перше мене, злодїї і розбійники; тільки ж не послухали їх вівцї.
8Todos os que vieram antes de mim são ladrões e salteadores, mas as ovelhas não os ouviram.
9Я — двері: мною коли хто ввійде, спасеть ся, і входити ме, й виходити ме, і знайде пашу.
9Eu sou a porta. Se alguém entrar por mim, será salvo; entrará, sairá e achará pastagem.
10Злодїй не приходить, як тільки щоб украсти, і вбити, й погубити. Я прийшов, щоб життє мали, й надто мали.
10O ladrão vem somente para roubar, matar e destruir. Eu vim para que tenham vida, e a tenham em abundância.
11Я пастир добрий: пастир добрий душу свою кладе за вівцї.
11“Eu sou o bom pastor. O bom pastor dá a sua vida pelas ovelhas.
12Наймит же й хто не пастир, що не його вівцї, бачить вовка йдучого, та й кидає вівцї, та й утїкає; а вовк хапа їх, і розсипає вівцї.
12O mercenário, que não é pastor nem dono das ovelhas, vê o lobo chegar, abandona as ovelhas e foge. O lobo arrebata as ovelhas e as dispersa.
13Наймит же втїкає, бо він наймит, і не журить ся про вівцї.
13O mercenário foge porque é mercenário e não se importa com as ovelhas.
14Я пастир добрий, і знаю моїх, і знають мене мої.
14Eu sou o bom pastor. Conheço as minhas ovelhas, e elas me conhecem;
15Яко ж знає мене Отець, так і я знаю Отця, і душу мою кладу за вівцї.
15assim como o Pai me conhece, e eu conheço o Pai. Eu dou a minha vida pelas ovelhas.
16І инші вівцї маю, що не сієї кошари; і тих я мушу привести, й голос мій почують, і буде одно стадо, й один пастир.
16Tenho outras ovelhas que não são deste aprisco. A essas também devo trazer, e elas ouvirão a minha voz. Elas se tornarão um só rebanho com um só pastor.
17За те Отець мене любить, що я кладу душу мою, щоб знов прийняти її.
17Por isso o Pai me ama, porque eu dou a minha vida, para que eu possa tomá-la de novo.
18Нїхто не бере її від мене, а я кладу її від себе. Маю власть положити її, і маю власть знов прийняти її. Сю заповідь прийняв я від Отця мого.
18Ninguém a tira de mim, mas eu a dou por mim mesmo. Tenho autoridade para dá-la e autoridade para retomá-la. Recebi este mandamento de meu Pai.”
19Постала тодї знов незгода між Жидами за слова сї.
19Por causa dessas palavras, surgiu novamente uma divisão entre os judeus.
20Казали ж многі з них: Біса має і божеволїє; чого ви Його слухаєте?
20Muitos deles diziam: “Ele tem demônio e está louco! Por que vocês o ouvem?”
21Инші казали: Се слова не біснуватого. Хиба біс може слїпим очі відкривати?
21Outros diziam: “Estas não são palavras de um endemoninhado. Pode, por acaso, um demônio abrir os olhos aos cegos?”
22Були ж поновини в Єрусалимі, і зима була.
22Celebrava-se a Festa da Dedicação em Jerusalém.
23І ходив Ісус по церкві у Соломоновім ходнику.
23Era inverno, e Jesus estava caminhando no templo, no pórtico de Salomão.
24Обступили тодї Його Жиди, й казали Йому: Доки нас морочити меш? Коли Ти Христос, скажи нам явно.
24Os judeus, pois, o rodearam e lhe disseram: “Até quando nos deixará em suspense? Se você é o Cristo, diga-nos abertamente.”
25Відказав їм Ісус: Я казав вам, та й не віруєте. Дїла, що я роблю в імя Отця мого, сї сьвідкують про мене.
25Jesus lhes respondeu: “Eu já lhes disse, e vocês não creem. As obras que eu faço em nome de meu Pai dão testemunho de mim.
26Та ви не віруєте, бо ви не з овець моїх, як я казав вам.
26Mas vocês não creem, porque não são das minhas ovelhas, como eu lhes disse.
27Вівцї мої голосу мого слухають, і я знаю їх, і вони йдуть слїдом за мною.
27As minhas ovelhas ouvem a minha voz; eu as conheço, e elas me seguem.
28І я життє вічнє даю їм; і не погинуть до віку, й не вихопить їх нїхто з рук моїх.
28Eu lhes dou a vida eterna. Elas jamais perecerão, e ninguém as arrebatará da minha mão.
29Отець мій, що дав менї, більший усїх, і нїхто не здолїє вихопити їх із рук Отця мого.
29Meu Pai, que as deu para mim, é maior do que todos. Ninguém é capaz de arrebatá-las da mão de meu Pai.
30Я і Отець одно.
30Eu e o Pai somos um.”
31Брали тодї знов каміннє Жиди, щоб каменувати Його.
31Portanto, os judeus pegaram em pedras novamente para apedrejá-lo.
32Озвавсь до них Ісус: Багато добрих дїл явив я від Отця мого. За которе з тих дїл каменуєте мене?
32Jesus lhes respondeu: “Eu lhes mostrei muitas boas obras da parte de meu Pai. Por qual dessas obras vocês me apedrejam?”
33Відказали йому Жиди, говорячи: За добре дїло не каменуємо Тебе, а за хулу, і що Ти, чоловіком бувши, робиш себе Богом.
33Os judeus lhe responderam: “Não o apedrejamos por uma boa obra, mas por blasfêmia, porque você, sendo homem, se faz Deus.”
34Озвавсь до них Ісус: Хиба не написано в законї вашому: Я сказав, ви боги?
34Jesus lhes respondeu: “Não está escrito na lei de vocês: ‘Eu disse: vocês são deuses’?
35Коли тих назвав богами, до кого слово Боже було, та й не може поламатись писаннє, —
35Se ele chamou deuses àqueles a quem a palavra de Deus veio (e a Escritura não pode ser anulada),
36то як же про Того, кого Отець осьвятив і післав у сьвіт, ви кажете: Що хулиш, бо сказав: Я Син Божий?
36vocês dizem daquele a quem o Pai santificou e enviou ao mundo: ‘Você blasfema’, porque eu disse: ‘Sou Filho de Deus’?
37Коли я не роблю дїл Отця мого, не йміть віри менї.
37Se não faço as obras de meu Pai, não acreditem em mim.
38Коли ж роблю, а ви менї не віруєте, то дїлам віруйте, щоб ви знали й вірували, що в менї Отець, і я в Йому.
38Mas se as faço, embora não acreditem em mim, acreditem nas obras, para que possam saber e crer que o Pai está em mim, e eu no Pai.”
39Шукали тодї знов Його схопити, та вхиливсь од рук їх,
39Procuraram novamente prendê-lo, mas ele escapou das mãos deles.
40та й пійшов ізнов на той бік у те місце, де Йоан перше хрестив, та й пробував там.
40Ele se retirou novamente para o outro lado do Jordão, para o lugar onde João batizava no princípio, e permaneceu ali.
41І многі приходили до Него, й казали: Що Йоан нїякої ознаки не зробив, усе ж, що Йоан казав про сього чоловіка, правда була.
41Muitos foram até ele. Eles diziam: “João, de fato, não realizou nenhum sinal, mas tudo o que João disse a respeito deste homem é verdade.”
42І увірували там многі в Него.
42Muitos ali creram nele.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.