Йоана 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Був же один, що нездужав, Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.
1Havia um homem doente chamado Lázaro, de Betânia, a aldeia de Maria e de sua irmã Marta.
2Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
2Foi essa Maria quem ungiu o Senhor com perfume e enxugou os seus pés com os cabelos, cujo irmão, Lázaro, estava doente.
3Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.
3As irmãs, portanto, mandaram dizer-lhe: “Senhor, eis que aquele por quem tens grande carinho está doente.”
4Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.
4Mas, quando Jesus ouviu isso, disse: “Esta doença não é para a morte, mas para a glória de Deus, para que o Filho de Deus seja glorificado por ela.”
5Любив же Ісус Марту, й сестру її, і Лазаря.
5Ora, Jesus amava Marta, e sua irmã, e Lázaro.
6Як же почув, що нездужає, тодї зоставсь у тому місцї, де був, ще два днї.
6Quando, pois, ouviu que ele estava doente, ficou ainda dois dias no lugar onde estava.
7Після того ж рече ученикам: Ходїм знов у Юдею.
7Depois disso, disse aos discípulos: “Vamos para a Judeia outra vez.”
8Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
8Os discípulos lhe perguntaram: “Rabi, ainda agora os judeus procuravam apedrejar-te, e vais para lá outra vez?”
9Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить у день, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
9Jesus respondeu: “Não há doze horas de luz no dia? Se alguém andar de dia, não tropeça, porque vê a luz deste mundo.
10Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
10Mas, se alguém andar de noite, tropeça, porque a luz não está nele.”
11Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
11Ele disse essas coisas e, depois disso, disse-lhes: “Nosso amigo Lázaro adormeceu, mas eu vou para despertá-lo do sono.”
12Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужає.
12Os discípulos, portanto, disseram: “Senhor, se ele adormeceu, vai se recuperar.”
13Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
13Ora, Jesus tinha falado da sua morte, mas eles pensaram que ele falava do repouso do sono.
14Тодї ж рече їм Ісус явно: Лазар умер.
14Então, Jesus lhes disse claramente: “Lázaro está morto.
15І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходїмо до него.
15E, por causa de vocês, alegro-me por não ter estado lá, para que creiam. No entanto, vamos até ele.”
16Рече тодї Тома, на прізвище близняк, товаришам ученикам: Ходїмо й ми, щоб умерти з Ним.
16Tomé, portanto, que é chamado Dídimo, disse aos seus condiscípulos: “Vamos nós também, para morrermos com ele.”
17Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
17Então, chegando Jesus, descobriu que ele já estava no túmulo havia quatro dias.
18Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдесять.
18Ora, Betânia ficava perto de Jerusalém, a cerca de quinze estádios de distância.
19І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
19Muitos judeus tinham se juntado às mulheres que estavam com Marta e Maria para consolá-las pela morte do irmão.
20Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сидїла в хатї.
20Então, quando Marta ouviu que Jesus estava chegando, foi ao seu encontro, mas Maria ficou sentada em casa.
21Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.
21Portanto, Marta disse a Jesus: “Senhor, se estivesses aqui, meu irmão não teria morrido.
22Тільки ж і тепер знаю, що, чого попросиш у Бога, дасть Тобі Бог.
22Mas mesmo agora eu sei que tudo o que pedires a Deus, Deus te dará.”
23Рече їй Ісус: Воскресне брат твій.
23Jesus lhe disse: “Teu irmão ressuscitará.”
24Каже Марта до Него: Я знаю, що воскресне у воскресенню останнього дня.
24Marta lhe disse: “Eu sei que ele ressuscitará na ressurreição, no último dia.”
25Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
25Jesus lhe disse: “Eu sou a ressurreição e a vida. Aquele que crê em mim, ainda que morra, viverá.
26І всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому?
26E todo aquele que vive e crê em mim nunca morrerá. Você crê nisso?”
27Каже Йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.
27Ela lhe disse: “Sim, Senhor. Eu creio que tu és o Cristo, o Filho de Deus, aquele que vem ao mundo.”
28І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.
28Depois de dizer isso, ela se retirou e chamou Maria, sua irmã, em segredo, dizendo: “O Mestre está aqui e está chamando você.”
29Вона ж, як почула, встає хутко, і йде до Него.
29Quando ela ouviu isso, levantou-se rapidamente e foi até ele.
30Ще ж не прийшов у село Ісус, а був на місцї, де зустріла Його Марта.
30Ora, Jesus ainda não tinha entrado na aldeia, mas estava no lugar onde Marta o havia encontrado.
31Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.
31Então os judeus que estavam com ela na casa e a consolavam, vendo que Maria se levantou rapidamente e saiu, foram atrás dela, dizendo: “Ela vai ao túmulo para chorar ali.”
32Мария ж, як прийшла, де був Ісус, і побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій.
32Portanto, quando Maria chegou onde Jesus estava e o viu, prostrou-se aos seus pés, dizendo-lhe: “Senhor, se estivesses aqui, meu irmão não teria morrido.”
33Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся,
33Jesus, ao vê-la chorando e ao ver também chorando os judeus que vieram com ela, gemeu no espírito e ficou profundamente perturbado,
34і рече: Де положили його? Кажуть Йому: Господи, йди та подивись.
34e disse: “Onde o colocaram?” Disseram-lhe: “Senhor, vem e vê.”
35І заплакав Ісус.
35Jesus chorou.
36Казали тодї Жиди: Ось як Він любив його!
36Os judeus, portanto, disseram: “Vejam quanto carinho ele tinha por ele!”
37Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер?
37Alguns deles, porém, disseram: “Não poderia este homem, que abriu os olhos do cego, ter feito com que este também não morresse?”
38Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй.
38Jesus, novamente gemendo no íntimo, foi ao túmulo. Ora, era uma caverna, e uma pedra estava posta sobre ela.
39Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому.
39Jesus disse: “Tirem a pedra.” Marta, a irmã daquele que estava morto, disse-lhe: “Senhor, a esta altura já cheira mal, pois já está morto há quatro dias.”
40Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?
40Jesus lhe disse: “Não te disse eu que, se creres, verás a glória de Deus?”
41Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.
41Então tiraram a pedra do lugar onde o morto estava deitado. Jesus levantou os olhos e disse: “Pai, graças te dou porque me ouviste.
42Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав.
42Eu sei que sempre me ouves, mas por causa da multidão que está ao redor eu disse isso, para que creiam que tu me enviaste.”
43І, се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!
43Depois de dizer isso, clamou em alta voz: “Lázaro, vem para fora!”
44І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.
44Aquele que estava morto saiu, com as mãos e os pés amarrados com faixas, e o seu rosto envolto num lenço. Jesus lhes disse: “Desatem-no e deixem-no ir.”
45Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.
45Portanto, muitos dos judeus que vieram a Maria e viram o que Jesus fez creram nele.
46Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.
46Mas alguns deles foram aos fariseus e lhes contaram as coisas que Jesus tinha feito.
47Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
47Os principais sacerdotes, portanto, e os fariseus reuniram um conselho e disseram: “O que estamos fazendo? Pois este homem faz muitos sinais.
48Коли оставимо Його так, усї увірують в Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.
48Se o deixarmos assim, todos crerão nele, e os romanos virão e tirarão tanto o nosso lugar quanto a nossa nação.”
49Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,
49Mas um deles, Caifás, sendo o sumo sacerdote daquele ano, disse-lhes: “Vocês não sabem nada,
50і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.
50nem consideram que nos é vantajoso que um só homem morra pelo povo, e que não pereça toda a nação.”
51Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,
51Ora, ele não disse isso de si mesmo, mas, sendo o sumo sacerdote daquele ano, profetizou que Jesus morreria pela nação,
52і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.
52e não somente pela nação, mas para que também reunisse em unidade os filhos de Deus que estão dispersos.
53З того ж дня нарадились, щоб убити Його.
53Então, daquele dia em diante, eles deliberaram para matá-lo.
54Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустинї, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.
54Jesus, portanto, já não andava abertamente entre os judeus, mas retirou-se dali para a região próxima ao deserto, para uma cidade chamada Efraim. E ali ficou com os seus discípulos.
55Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
55Ora, a Páscoa dos judeus estava próxima. Muitos subiram do campo para Jerusalém antes da Páscoa, para se purificarem.
56Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято?
56Então eles procuravam por Jesus e falavam uns com os outros, enquanto estavam no templo: “O que vocês acham? Será que ele não virá à festa?”
57Дали ж і архиєреї і Фарисеї наказ, щоб, як хто знати ме, де Він, то щоб схопити Його.
57Ora, os principais sacerdotes e os fariseus tinham ordenado que, se alguém soubesse onde ele estava, deveria informar onde ele estava, para que pudessem prendê-lo.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.