Йоана 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kadede Kap (Pohnpeian New Testament and Psalms)
1Був же один, що нездужав, Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.
1Ol amen jomaudar ad a Lajaruj, men Petanien, kanim en Maria o ri a li Marta.
2Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
2Iei Maria, me keieki potik Kaun o, o limwieki a pwilipeipei aluwilu a, me ri a ol Lajaruj jomaudar.
3Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.
3Ri a li ko ari kadar won i kaireki won i: Main, kotin mani, me re pok on me jomaudar.
4Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.
4Iejuj lao mani, ap kotin majani: Kaidik jomau en mela eu met, a pweki linan en Kot, pwe Nain Kot en kalinana kila.
5Любив же Ісус Марту, й сестру її, і Лазаря.
5Iejuj kotin kupura Marta, o ri a li, o Lajaruj.
6Як же почув, що нездужає, тодї зоставсь у тому місцї, де був, ще два днї.
6A lao kotin manier, me a jomaudar, i ari kotikoteta waja o pon ria pon.
7Після того ж рече ученикам: Ходїм знов у Юдею.
7Ap kotin majani on japwilim a tounpadak kan: Kitail pan purelan Iudaa.
8Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
8Japwilim a tounpadak kan potoan on i: Rapi, Juj oko apton men kajuk ir, a re pan kotin purelan ia?
9Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить у день, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
9Iejuj kotin majani: Jo auer eijokriau ni ran eu? Meamen alialu ni ran, jota pan dipikelekel, aki a ninar marain en jappa.
10Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
10A meamen alialu ni pon, a pan dipikelekel, aki marain jota mi re a.
11Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
11A kotin kajoiada mepukat, ap majani on irail: Kompoke patail Lajaruj mairelar, a I kokolan kapirida i.
12Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужає.
12A japwilim a tounpadak kan indan i: Main, ma a mairelar, a pan maureda.
13Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
13Ari, Iejuj kotin majanieda duen a melar, a irail kiki on, me a majanieda duen a mair en kamol.
14Тодї ж рече їм Ісус явно: Лазар умер.
14Iejuj ap janjal majani on irail: Lajaruj melar,
15І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходїмо до него.
15A I peren kida, me I jota mi waja o pweki komail, pwe komail en pojonla. Ari, kitail en koko wei re a!
16Рече тодї Тома, на прізвище близняк, товаришам ученикам: Ходїмо й ми, щоб умерти з Ним.
16Tomaj, me pil ad a Didimuj, ap indai on warok tei kan: Kitail en pil kokola, pwen ian i mela.
17Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
17Iejuj lao kotido, ap kotin diarada, me a mi nan joujou pon pa pon.
18Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдесять.
18Petanien me koren ion Ierujalem impan mail riau.
19І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
19A Juj oko me toto ko don Marta o Maria, pwen kamait ira la pweki ri ara ol o.
20Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сидїла в хатї.
20Marta lao ronadar, me Iejuj kotido, ap koieila tu on i. A Maria momod nan im o.
21Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.
21Marta ap potoan on Iejuj: Main, ma re kotikot met, ri ai ol jota pan mela.
22Тільки ж і тепер знаю, що, чого попросиш у Бога, дасть Тобі Бог.
22Ari jo, i aja meakot re pan kotin poeki ren Kot, Kot pan kotiki on ir.
23Рече їй Ісус: Воскресне брат твій.
23Iejuj kotin majani on i: Ri om ol pan maureda.
24Каже Марта до Него: Я знаю, що воскресне у воскресенню останнього дня.
24Marta potoan on i: I aja, me a pan maureda ni iaj en ni ran nik o.
25Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
25Iejuj kotin majani on i: Nai kamaur o maur, me pojon ia, pan memaureta pil murin a mela.
26І всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому?
26A meamen me maur o pojon ia, jota pan mela kokolata; koe kamelele mepukat?
27Каже Йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.
27A potoan on i: Ei Main, i pojon, me ir me Krijtuj Japwilim en Kot, me udan pwara don jappa.
28І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.
28A lao indada met, ap koieila ren Maria ri a li, moninki on i: Jaunpadak kotidor kainoma uk.
29Вона ж, як почула, встає хутко, і йде до Него.
29A lao ronadar, ap uda, madan wei re a,
30Ще ж не прийшов у село Ісус, а був на місцї, де зустріла Його Марта.
30A Iejuj jaikenta lel on kanim o, pwe a kotikoteta waja Marta tu on i ia.
31Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.
31Juj oko, me mi re a nan im o, pwen kamait i ala, lao kilanada, me Maria madan uda tan wei, rap idauenla i, indinda: A pan ko on ni joujou, pwen janejan ia.
32Мария ж, як прийшла, де був Ісус, і побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій.
32Maria lao lel waja o, o kilan i, ap poridi on ni aluwilu a indan i: Main, ma re kotikot met, ri ai ol jota pan mela.
33Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся,
33Iejuj lao majani i janejan, o Juj oko, me ian i kokodo pil janejan, ap kupurola,
34і рече: Де положили його? Кажуть Йому: Господи, йди та подивись.
34Majani: Komail pwilikdi ia i? Irail potoan on i: Main, kotido majani.
35І заплакав Ісус.
35Iejuj kotin tontonir.
36Казали тодї Жиди: Ось як Він любив його!
36Juj oko ap inda: Kilan duen a pok on i!
37Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер?
37A akai ir me indada: A jo kak pan men et me kapad pajan maj en me majkun o, me ol men et ender mela?
38Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй.
38Iejuj pil kupurola koti don joujou o. A por o ulon nan kijin dol o takai eu mi poa.
39Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому.
39Iejuj kotin majani: Katapure wei takai en! A Marta, en me melar ri a li, indada: Main, a matalar, pwe a mi met pon pa pon.
40Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?
40Iejuj kotin majani on i: I jo indai on uk, ma koe pojon, koe pan kilanada linan en Kot.
41Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.
41Irail ap katapure jan takai o. A Iejuj kotin majanda majani: Jam, I danke komui, me komui mani ia er.
42Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав.
42A i aja, me komui kin mani ia anjau karoj, a pweki pokon o, me u jili, I indaki mepukat, pwe irail en pojon, me komui, me kadar ia do.
43І, се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!
43A lao kotin majani met, ap kapitie laudeta majani: Lajaruj, koieido!
44І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.
44A me melar o ap pedoido, likau en joujou kidim pena na o pa kan, o maj a me pirapinki pena lim en puto. A Iejuj kotin majani on irail: Lapwada kapitila i!
45Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.
45Men Juj toto, me ko don Maria, o kilaner, me Iejuj kotin wiadar, pojonla i.
46Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.
46A akai ir kowei ren Parijiir oko, kaire kin irail me Iejuj kotin wiadar.
47Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
47Jamero lapalap o Parijiir akan ap pokon pena kapun indada: Da me kitail en wiada? Pwe aramaj men et kin wia kilel toto.
48Коли оставимо Його так, усї увірують в Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.
48Ma kitail jota pan mokidi on i, karoj pan pojonla i, o men Rom pan kodo, ki jan kitail wei o atail kainok.
49Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,
49A amen irail ad a Kaipaj, me jamoro lapalap ni par o, indan irail: Komail meid jo lokekon.
50і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.
50O jota lamelame, mea mau on komail, aramah ta men en kam kila aramaj akan, pwe kainok pokon ender lokidokila.
51Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,
51A kaidik jan pein I, me a katitiki met, o i me jamero lapalap ni par o, I ari kopada, me Iejuj pan kamataki kainok o.
52і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.
52A kaidik kainok eta, pwe a pil pan kapokon pene jeri en Koht akan, me muei pajan nin jap akan.
53З того ж дня нарадились, щоб убити Його.
53Jan ni ran o irail raparapaki en kamatala i.
54Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустинї, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.
54Iejuj ap jolar kotikot jili janjal ren Juj ako, pwe a kotilan eu jap impan jap tan ni kanim eu ad a Epren, o kotikot ia ian japwilim a tounpadak kan.
55Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
55A paja en Juj oko me korendor, o me toto koeie jan nan jap karoj, kodalan Ierujalem mon paja, pwen kamaui pein irail.
56Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято?
56Irail ari raparapaki Iejuj idedok nan pun arail, ni ar pokopokon nan im en kaudok: DA me komail lamelame, a jota pan ko don kamadip o?
57Дали ж і архиєреї і Фарисеї наказ, щоб, як хто знати ме, де Він, то щоб схопити Його.
57A jamero lapalap o Parijar akan wiadar kujoned eu, meakmen me aja waja a kot ia, I en kajaleda, pwe ren jaikidi i.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.