Йоана 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Baibala Hemolele (Hawaiian Bible, 1868 revision)
1Був же один, що нездужав, Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.
1U A mai kekahi, o Lazaro, no Betania, no ke kauhale o Maria a me kona kaikuaana o Mareta.
2Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
2O ka Maria keia i kahinu ai i ka Haku i ka mea poni, a holoi hoi i kona wawae me kona lauoho, nona ke kaikunane mai, o Lazaro.
3Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.
3Hoouna ae la na kaikuwahine io na la, i ae la, E ka Haku, aia hoi o ka mea au i aloha ai, ua mai.
4Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.
4A lohe ae la o Iesu, i ae la, Aole keia ka mai e make ai, aka, no ka nani o ke Akua, i hoonaniia'i hoi ke Keiki a ke Akua ma ia mea.
5Любив же Ісус Марту, й сестру її, і Лазаря.
5Aloha ae la o Iesu ia Mareta, a me kona kaikaina, a me Lazaro.
6Як же почув, що нездужає, тодї зоставсь у тому місцї, де був, ще два днї.
6A lohe ae la ia, ua mai oia, alaila noho iho la ia ma ia wahi i na la elua.
7Після того ж рече ученикам: Ходїм знов у Юдею.
7Mahope iho, olelo mai la ia i na haumana, E hele hou kakou i Iudea.
8Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
8I aku la na haumana ia ia, E Rabi, ua imi iho nei na Iudaio e hailuku ia oe, a e hele hou anei oe ilaila?
9Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить у день, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
9I mai la o Iesu, Aole anei he umikumamalua hora o ke ao? Ina e hele kekahi i ke ao, aole ia e okupe, no ka mea, ua ike no ia i ka malamalama o keia ao.
10Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
10Aka, ina e hele kekahi i ka po, e okupe no ia, no ka mea, aohe ona malamalama.
11Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
11Pau ae la kana olelo ana ia mea; alaila i mai la oia ia lakou, Ua hiamoe o Lazaro ko kakou hoaaloha: aka, e hele aku au e hoala mai ia ia.
12Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужає.
12I aku la kana poe haumana, E ka Haku, a i hiamoe ia, e ola auanei.
13Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
13No kona make ana hoi ka Iesu i olelo ai, aka, manao iho la lakou, no ka hoomaba ana ma ka hiamoe kana i olelo ai.
14Тодї ж рече їм Ісус явно: Лазар умер.
14Alaila olelo akaka mai la o Iesu ia lakou, Ua make io o Lazaro.
15І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходїмо до него.
15A ke olioli nei au no oukou, no ka mea, aole au ilaila, i manaoio ai oukou; aka, e haele kakou io na la.
16Рече тодї Тома, на прізвище близняк, товаришам ученикам: Ходїмо й ми, щоб умерти з Ним.
16I aku la o Toma, i oleloia o Didumo, i kona mau hoahaumana, E haele hoi kakou, i make pu ai kakou me ia.
17Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
17A hiki aka la o Iesu, ike iho la ia, aha ona la iloko o ka halekapapau.
18Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдесять.
18Ua kokoke o Betania i Ierusalema, he umi paha a me kamamalima setadia.
19І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
19A nui ka poe Iudaio i hele aku io Mareta la, a me Maria, e hooluolu ia laua no ko laua kaikunane.
20Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сидїла в хатї.
20A lohe ae la o Mareta, i ko Iesu hele ana mai, hoohalawai aku la kela me ia: aka, noho iho la o Maria ma ka hale.
21Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.
21Olelo aku la o Mareta ia Iesu, E ka Haku, ina o oe maanei, ina aole no i make kuu kaikunane.
22Тільки ж і тепер знаю, що, чого попросиш у Бога, дасть Тобі Бог.
22Aka, na ike no au ano, o ka mea au e noi aku ai i ke Akua, oia ka ke Akua e haawi mai ai ia oe.
23Рече їй Ісус: Воскресне брат твій.
23Olelo mai la o Iesu ia ia, E ala hou mai no kou kaikunane.
24Каже Марта до Него: Я знаю, що воскресне у воскресенню останнього дня.
24I aku la o Mareta ia ia, Ua ike no au e ala hou mai ia i ke ala hou ana i ka la mahope.
25Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
25I mai la o Iesu ia ia, Owau no ke alahouana, a me ke ola: o ka mea e manaoio mai ia'u, ina e make ia, e ola hou auanei oia.
26І всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому?
26O ka mea e ola ana, a e manaoio mai ia'u, aole loa ia e make. Ke manaoio nei anei oe i keia?
27Каже Йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.
27I aku la kola ia ia, Ae, e ka Haku, ke manaoio nei au o oe ka Mesia, ke Keiki a ke Akua, ka mea hele mai i ke ao nei.
28І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.
28A oki ae la ia olelo, hoi aku la ia, a hea malu aku la ia Maria, kona kaikaina, i aku la, Ua hiki mai ke Kumu, a ke hea mai nei ia oe.
29Вона ж, як почула, встає хутко, і йде до Него.
29A lohe ae la ia, ku koke ae, a hele aku la io na la.
30Ще ж не прийшов у село Ісус, а був на місцї, де зустріла Його Марта.
30Aole i hiki aku o Iesu i ke kulanahale, aia no ia ma kahi i halawai ai o Mareta me ia.
31Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.
31Aona Iudaio e noho pa ana me ia ma ka hale, a e hooluolu ana ia ia, ike aku la ia Maria e ku koke ae a hele iwaho, hahai aku la lakou ia ia, i ae la, Ua hele aku nei ia ma ka halekupapau e uwe ai malaila.
32Мария ж, як прийшла, де був Ісус, і побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій.
32A hiki aku la o Maria i ko Iesu wahi, a ike aku la ia ia, moe iho la ia ma kona wawae, i aka la ia ia, E ka Haku, ina o oe maanei, ina aole i make kuu kaikunane.
33Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся,
33A ike mai la o Iesu ia ia o uwe ana, a me ka poe Iudaio i hele pu mai me ia e uwe ana, auwe iho la ia ma ka naau, a ehaeha hoi,
34і рече: Де положили його? Кажуть Йому: Господи, йди та подивись.
34A ninau mai la ia, Mahea la oukou i waiho at ia ia? I aku la lakou ia ia, E ka Haku, e hele mai e nana.
35І заплакав Ісус.
35Uwe iho la o Iesu.
36Казали тодї Жиди: Ось як Він любив його!
36No ia mea, olelo ae la ka poe Iudaio, Aia hoi, nani kona aloha ia ia!
37Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер?
37Olelo ae la kekahi poe o lakou, Aole anei i hiki ia ia nei, nana i hookaakaa na maka o ka makapo, ke hana, i ole ai e make keia kanaka?
38Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй.
38Alaila uwe hou iho la o Iesu iloko ona, a hiki ma ka halekupapau. He ana ia, a ua paniia i ka pohaku.
39Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому.
39I mai la o Iesu, E lawe aku i ka pohaku. I aku la o Mareta ia ia, ke kaikuwahine o ka mea i make, E ka Haku, ua pilau ia, no ka mea, o ka ha keia o ka la.
40Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?
40I mai la o Iesu ia ia, Aole anei au i olelo aku ia oe, ina e manaoio mai oe, e ike auanei oe i ka nani o ke Akua?
41Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.
41Alaila lawe ae la lakou i ka pohaku mai kahi o ka mea make i waiho ai. A leha ao la o Iesu i kona mau maka iluna, a i aku la. E ka Makua, ke hoomaikai aku nei au ia oe, no kou hoolohe ana ia'u.
42Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав.
42A ua ike no au, ua hoolohe mai oe ia'u i na manawa a pau; aka, no ka ahakanaka e ku mai nei i olelo aku ai au, i manaoio mai ai lakou, o oe ka i hoouna mai ia'u.
43І, се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!
43A pau kana olelo ana ia mea, kahea aku la ia me ka leo nui, E Lazaro, e hele mai oe iwaho.
44І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.
44A hele mai iwaho ka mea i make, ua nakiiia ma na wawae a ma na lima i na kahakahana lole; a ua kaeiia kona wahi maka a puni me ka hainaka. I mai la o Iesu ia lakou, E kala ae ia ia, a kuu aku ia ia e hele.
45Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.
45No ia mea, nui ka poe o na Iudaio i hele mai io Maria la, a ike i na mea a Iesu i hana'i, manaoio aku lakou ia ia.
46Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.
46A hele aku kekahi poe o lakou i na Parisaio, a hai aku la ia lakou i na mea a Iesu i hana'i.
47Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
47Alaila hoakoakoa ae la na kahuna nui, a me na Parisaio i ka ahaolelo, i ae la lakou, Heaha ka kakou e hana'i? no ka mea, ua hana keia kanaka i na hana mana he nui no.
48Коли оставимо Його так, усї увірують в Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.
48Ina e waiho wale aku kakou ia ia pela, e manaoio auanei na kanaka a pau ia ia; a e hele mai ko Roma, a e luku i ko kakou wahi a me ko kakou lahuikanaka.
49Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,
49O kekahi o lakou, o Kaiapa, oia ke kahuna nui i kela makahiki, i aku la ia lakou, Aole maopopo iki ia oukou,
50і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.
50Aole hoi oukou i manao, he pono no kakou e make kekahi kanaka no na kanaka, aole hoi e lukuia ka lahuikanaka a pau.
51Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,
51Aole nana iho keia mea ana i olelo mai ai; aka, e noho kahuna nui ana ia i kela makahiki, wanana ae la ia, e make o Iesu no ka lahuikanaka:
52і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.
52Aole nae no ia lahuikanaka wale no, aka, i houluulu mai ai hoi ia i na keiki a ke Akua, i noho liilii aku ai, iloko o ka hookahi.
53З того ж дня нарадились, щоб убити Його.
53Mai ia manawa mai, kuka pu iho la lakou e pepehi ia ia.
54Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустинї, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.
54No ia mea, aole i hele hoike hou ia aku la o Iesu iwaena o na Iudaio; aka, hele aku la ia mai laila aku ma kahi kokoke i ka waonahele, ma ke kulanakauhale i kapaia o Eperaima, a malaila ia i noho ai me kana poe haumana.
55Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
55A kokoke mai ka moliaola a na Iudaio: a nui na mea i hele aku i Ierusalema mai ka aina aku mamua o ka moliaola, i hoomakaukau ai lakou ia lakou iho.
56Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято?
56Alaila imi aku la lakou ia Iesu, a ninau ae la lakou ia lakou iho e ku ana iloko o ka luakini, Heaha ko oukou manao, aole anei ia e hele mai i ka ahaaina?
57Дали ж і архиєреї і Фарисеї наказ, щоб, як хто знати ме, де Він, то щоб схопити Його.
57Ua kauoha aku na kahuna nui a me na Parisaio, ina i ike kekahi i kona wahi e noho ai, e hai mai ia, i hopu aku lakou ia ia.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.