Йоана 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)
1Був же один, що нездужав, Лазар з села Мариї та Марти, сестри її.
1ην δε τισ ασθενων λαζαροσ απο βηθανιασ εκ τησ κωμησ μαριασ και μαρθασ τησ αδελφησ αυτησ
2Була ж се Мария, що намастила Господа миром і обтерла ноги Його волоссєм своїм, котрої брат Лазар нездужав.
2ην δε μαρια η αλειψασα τον κυριον μυρω και εκμαξασα τουσ ποδασ αυτου ταισ θριξιν αυτησ ησ ο αδελφοσ λαζαροσ ησθενει
3Післали тодї сестри до Него, кажучи: Господи, ось той, що Ти любиш, нездужає.
3απεστειλαν ουν αι αδελφαι προσ αυτον λεγουσαι κυριε ιδε ον φιλεισ ασθενει
4Почувши Ісус, рече: Ся болїсть не на смерть, а про славу Божу, щоб прославивсь Син Божий через неї.
4ακουσασ δε ο ιησουσ ειπεν αυτη η ασθενεια ουκ εστιν προσ θανατον αλλ υπερ τησ δοξησ του θεου ινα δοξασθη ο υιοσ του θεου δι αυτησ
5Любив же Ісус Марту, й сестру її, і Лазаря.
5ηγαπα δε ο ιησουσ την μαρθαν και την αδελφην αυτησ και τον λαζαρον
6Як же почув, що нездужає, тодї зоставсь у тому місцї, де був, ще два днї.
6ωσ ουν ηκουσεν οτι ασθενει τοτε μεν εμεινεν εν ω ην τοπω δυο ημερασ
7Після того ж рече ученикам: Ходїм знов у Юдею.
7επειτα μετα τουτο λεγει τοισ μαθηταισ αγωμεν εισ την ιουδαιαν παλιν
8Кажуть Йому ученики: Рави, тепер шукали Тебе Жиди каменувати, й знов ійдеш туди!
8λεγουσιν αυτω οι μαθηται ραββι νυν εζητουν σε λιθασαι οι ιουδαιοι και παλιν υπαγεισ εκει
9Відказав Ісус: Хиба не дванайцять годин у днї? Коли хто ходить у день, не спотикаєть ся, бо сьвітло сьвіта сього бачить.
9απεκριθη ιησουσ ουχι δωδεκα εισιν ωραι τησ ημερασ εαν τισ περιπατη εν τη ημερα ου προσκοπτει οτι το φωσ του κοσμου τουτου βλεπει
10Коли ж хто ходить поночі, спотикаєть ся, бо нема сьвітла в йому.
10εαν δε τισ περιπατη εν τη νυκτι προσκοπτει οτι το φωσ ουκ εστιν εν αυτω
11Се промовив, і після того рече їм: Лазар, друг наш, заснув; та я пійду, щоб розбудити його.
11ταυτα ειπεν και μετα τουτο λεγει αυτοισ λαζαροσ ο φιλοσ ημων κεκοιμηται αλλα πορευομαι ινα εξυπνισω αυτον
12Казали тодї ученики Його: Господи, коли заснув, то й одужає.
12ειπον ουν οι μαθηται αυτου κυριε ει κεκοιμηται σωθησεται
13Говорив же Ісус про смерть його; вони ж думали, що про спочинок сонний каже.
13ειρηκει δε ο ιησουσ περι του θανατου αυτου εκεινοι δε εδοξαν οτι περι τησ κοιμησεωσ του υπνου λεγει
14Тодї ж рече їм Ісус явно: Лазар умер.
14τοτε ουν ειπεν αυτοισ ο ιησουσ παρρησια λαζαροσ απεθανεν
15І я радуюсь задля вас, що не був там, щоб ви увірували. Та ходїмо до него.
15και χαιρω δι υμασ ινα πιστευσητε οτι ουκ ημην εκει αλλα αγωμεν προσ αυτον
16Рече тодї Тома, на прізвище близняк, товаришам ученикам: Ходїмо й ми, щоб умерти з Ним.
16ειπεν ουν θωμασ ο λεγομενοσ διδυμοσ τοισ συμμαθηταισ αγωμεν και ημεισ ινα αποθανωμεν μετ αυτου
17Прийшовши тодї Ісус, застав його, що він чотирі днї вже у гробі.
17ελθων ουν ο ιησουσ ευρεν αυτον τεσσαρασ ημερασ ηδη εχοντα εν τω μνημειω
18Була ж Витания поблизу Єрусалиму, гоней на пятьдесять.
18ην δε η βηθανια εγγυσ των ιεροσολυμων ωσ απο σταδιων δεκαπεντε
19І багато Жидів поприходило до Марти та Мариї, щоб розважати їх по братові їх.
19και πολλοι εκ των ιουδαιων εληλυθεισαν προσ τασ περι μαρθαν και μαριαν ινα παραμυθησωνται αυτασ περι του αδελφου αυτων
20Марта ж, як почула, що Ісус прийшов, вибігла назустріч Йому; Мария ж сидїла в хатї.
20η ουν μαρθα ωσ ηκουσεν οτι ιησουσ ερχεται υπηντησεν αυτω μαρια δε εν τω οικω εκαθεζετο
21Каже тодї Марта до Ісуса: Господи, коли б був єси тут, брат мій не вмер би.
21ειπεν ουν μαρθα προσ τον ιησουν κυριε ει ησ ωδε ο αδελφοσ μου ουκ αν ετεθνηκει
22Тільки ж і тепер знаю, що, чого попросиш у Бога, дасть Тобі Бог.
22αλλα και νυν οιδα οτι οσα αν αιτηση τον θεον δωσει σοι ο θεοσ
23Рече їй Ісус: Воскресне брат твій.
23λεγει αυτη ο ιησουσ αναστησεται ο αδελφοσ σου
24Каже Марта до Него: Я знаю, що воскресне у воскресенню останнього дня.
24λεγει αυτω μαρθα οιδα οτι αναστησεται εν τη αναστασει εν τη εσχατη ημερα
25Рече їй Ісус: Я воскресеннє і життє. Хто вірує в мене, коли й умре, жити ме.
25ειπεν αυτη ο ιησουσ εγω ειμι η αναστασισ και η ζωη ο πιστευων εισ εμε καν αποθανη ζησεται
26І всякий, хто живе й вірує в мене, не вмре по вік. Чи віруєш сьому?
26και πασ ο ζων και πιστευων εισ εμε ου μη αποθανη εισ τον αιωνα πιστευεισ τουτο
27Каже Йому: Так, Господи, я увірувала, що Ти єси Христос, Син Божий, грядущий на сьвіт.
27λεγει αυτω ναι κυριε εγω πεπιστευκα οτι συ ει ο χριστοσ ο υιοσ του θεου ο εισ τον κοσμον ερχομενοσ
28І, се промовивши, пійшла та й покликала Марию, сестру свою, нишком, кажучи: Учитель прийшов, і кличе тебе.
28και ταυτα ειπουσα απηλθεν και εφωνησεν μαριαν την αδελφην αυτησ λαθρα ειπουσα ο διδασκαλοσ παρεστιν και φωνει σε
29Вона ж, як почула, встає хутко, і йде до Него.
29εκεινη ωσ ηκουσεν εγειρεται ταχυ και ερχεται προσ αυτον
30Ще ж не прийшов у село Ісус, а був на місцї, де зустріла Його Марта.
30ουπω δε εληλυθει ο ιησουσ εισ την κωμην αλλ ην εν τω τοπω οπου υπηντησεν αυτω η μαρθα
31Тодї Жиди, що були з нею в хатї та розважали її, побачивши Марию, що хутко встала та вийшла, пійшли за нею, кажучи: Що йде до гробу, щоб плакати там.
31οι ουν ιουδαιοι οι οντεσ μετ αυτησ εν τη οικια και παραμυθουμενοι αυτην ιδοντεσ την μαριαν οτι ταχεωσ ανεστη και εξηλθεν ηκολουθησαν αυτη λεγοντεσ οτι υπαγει εισ το μνημειον ινα κλαυση εκει
32Мария ж, як прийшла, де був Ісус, і побачила Його, то впала в ноги Йому, кажучи до Него: Господи, коли б був єси тут, не вмер би брат мій.
32η ουν μαρια ωσ ηλθεν οπου ην ο ιησουσ ιδουσα αυτον επεσεν αυτου εισ τουσ ποδασ λεγουσα αυτω κυριε ει ησ ωδε ουκ αν απεθανεν μου ο αδελφοσ
33Ісус же, як побачив її, що плаче, і прийшовших з нею Жидів, що плачуть, засмутив ся духом, і зворушив ся,
33ιησουσ ουν ωσ ειδεν αυτην κλαιουσαν και τουσ συνελθοντασ αυτη ιουδαιουσ κλαιοντασ ενεβριμησατο τω πνευματι και εταραξεν εαυτον
34і рече: Де положили його? Кажуть Йому: Господи, йди та подивись.
34και ειπεν που τεθεικατε αυτον λεγουσιν αυτω κυριε ερχου και ιδε
35І заплакав Ісус.
35εδακρυσεν ο ιησουσ
36Казали тодї Жиди: Ось як Він любив його!
36ελεγον ουν οι ιουδαιοι ιδε πωσ εφιλει αυτον
37Деякі ж з них казали: Чи не міг Сей, що відкрив очі слїпому, зробити, щоб і він не вмер?
37τινεσ δε εξ αυτων ειπον ουκ ηδυνατο ουτοσ ο ανοιξασ τουσ οφθαλμουσ του τυφλου ποιησαι ινα και ουτοσ μη αποθανη
38Тодї Ісус, зітхнувши знов у собі, пійшов до гробу. Була ж печера, й камінь лежав на нїй.
38ιησουσ ουν παλιν εμβριμωμενοσ εν εαυτω ερχεται εισ το μνημειον ην δε σπηλαιον και λιθοσ επεκειτο επ αυτω
39Рече Ісус: Зніміть каменя. Каже Йому сестра умершого Марта: Господи, уже смердить; чотири бо днї йому.
39λεγει ο ιησουσ αρατε τον λιθον λεγει αυτω η αδελφη του τεθνηκοτοσ μαρθα κυριε ηδη οζει τεταρταιοσ γαρ εστιν
40Рече їй Ісус: Чи не казав я тобі, що, коли вірувати меш, побачиш славу Божу?
40λεγει αυτη ο ιησουσ ουκ ειπον σοι οτι εαν πιστευσησ οψει την δοξαν του θεου
41Зняли тодї каменя, де положено мерця. Ісус же звів очі вгору, і рече: Отче, дякую Тобі, що почув єси мене.
41ηραν ουν τον λιθον ου ην ο τεθνηκωσ κειμενοσ ο δε ιησουσ ηρεν τουσ οφθαλμουσ ανω και ειπεν πατερ ευχαριστω σοι οτι ηκουσασ μου
42Я ж знав, що всякого часу мене чуєш, тільки задля народу, що навколо стоїть, сказав, щоб увірували, що Ти мене післав.
42εγω δε ηδειν οτι παντοτε μου ακουεισ αλλα δια τον οχλον τον περιεστωτα ειπον ινα πιστευσωσιν οτι συ με απεστειλασ
43І, се промовивши, покликнув голосом великим: Лазаре, вийди!
43και ταυτα ειπων φωνη μεγαλη εκραυγασεν λαζαρε δευρο εξω
44І вийшов мрець з завязаними в полотно ногами й руками, й лице його хусткою було завязане. Рече їм Ісус: Розвяжіть його й пустїть, нехай іде.
44και εξηλθεν ο τεθνηκωσ δεδεμενοσ τουσ ποδασ και τασ χειρασ κειριαισ και η οψισ αυτου σουδαριω περιεδεδετο λεγει αυτοισ ο ιησουσ λυσατε αυτον και αφετε υπαγειν
45Тодї многі з Жидів, що поприходили до Мариї, і видїли, що зробив Ісус, увірували в Него.
45πολλοι ουν εκ των ιουδαιων οι ελθοντεσ προσ την μαριαν και θεασαμενοι α εποιησεν ο ιησουσ επιστευσαν εισ αυτον
46Деякі ж з них пійшли до Фарисеїв, та й сказали їм, що зробив Ісус.
46τινεσ δε εξ αυτων απηλθον προσ τουσ φαρισαιουσ και ειπον αυτοισ α εποιησεν ο ιησουσ
47Зібрали тодї архиєреї та Фарисеї раду, і казали: Що нам чинити? бо сей чоловік багато робить ознак.
47συνηγαγον ουν οι αρχιερεισ και οι φαρισαιοι συνεδριον και ελεγον τι ποιουμεν οτι ουτοσ ο ανθρωποσ πολλα σημεια ποιει
48Коли оставимо Його так, усї увірують в Него; й прийдуть Римляне, та й заберуть у нас і місце і нарід.
48εαν αφωμεν αυτον ουτωσ παντεσ πιστευσουσιν εισ αυτον και ελευσονται οι ρωμαιοι και αρουσιν ημων και τον τοπον και το εθνοσ
49Один же з них, Каяфа, бувши архиєреєм року того, каже їм: Ви не знаєте нїчого,
49εισ δε τισ εξ αυτων καιαφασ αρχιερευσ ων του ενιαυτου εκεινου ειπεν αυτοισ υμεισ ουκ οιδατε ουδεν
50і не думаєте, що лучче нам, щоб один чоловік умер за людей, а не ввесь народ загинув.
50ουδε διαλογιζεσθε οτι συμφερει ημιν ινα εισ ανθρωποσ αποθανη υπερ του λαου και μη ολον το εθνοσ αποληται
51Се ж не від себе промовив, а, бувши архиєреєм того року, пророкував, що має Ісус умерти за людей,
51τουτο δε αφ εαυτου ουκ ειπεν αλλα αρχιερευσ ων του ενιαυτου εκεινου προεφητευσεν οτι εμελλεν ιησουσ αποθνησκειν υπερ του εθνουσ
52і не тільки за людей, а щоб і дїти Божі розсипані зібрати в одно.
52και ουχ υπερ του εθνουσ μονον αλλ ινα και τα τεκνα του θεου τα διεσκορπισμενα συναγαγη εισ εν
53З того ж дня нарадились, щоб убити Його.
53απ εκεινησ ουν τησ ημερασ συνεβουλευσαντο ινα αποκτεινωσιν αυτον
54Ісус же більш не ходив явно по Юдеї, а пійшов звідтіля в землю близько пустинї, у город званий Єфрем, і там пробував із учениками своїми.
54ιησουσ ουν ουκετι παρρησια περιεπατει εν τοισ ιουδαιοισ αλλα απηλθεν εκειθεν εισ την χωραν εγγυσ τησ ερημου εισ εφραιμ λεγομενην πολιν κακει διετριβεν μετα των μαθητων αυτου
55Була ж близько пасха Жидівська; і йшло багато в Єрусалим із сіл перед пасхою, щоб очищати себе.
55ην δε εγγυσ το πασχα των ιουδαιων και ανεβησαν πολλοι εισ ιεροσολυμα εκ τησ χωρασ προ του πασχα ινα αγνισωσιν εαυτουσ
56Шукали тодї Ісуса, й говорили між собою, стоячи в церкві: Як вам здаєть ся? чи не прийде на сьвято?
56εζητουν ουν τον ιησουν και ελεγον μετ αλληλων εν τω ιερω εστηκοτεσ τι δοκει υμιν οτι ου μη ελθη εισ την εορτην
57Дали ж і архиєреї і Фарисеї наказ, щоб, як хто знати ме, де Він, то щоб схопити Його.
57δεδωκεισαν δε και οι αρχιερεισ και οι φαρισαιοι εντολην ινα εαν τισ γνω που εστιν μηνυση οπωσ πιασωσιν αυτον
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.