Йоана 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Greek New Testament: Byzantine Text (Robinson–Pierpont 2018)
1Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, — любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
1προ δε τησ εορτησ του πασχα ειδωσ ο ιησουσ οτι εληλυθεν αυτου η ωρα ινα μεταβη εκ του κοσμου τουτου προσ τον πατερα αγαπησασ τουσ ιδιουσ τουσ εν τω κοσμω εισ τελοσ ηγαπησεν αυτουσ
2І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
2και δειπνου γενομενου του διαβολου ηδη βεβληκοτοσ εισ την καρδιαν ιουδα σιμωνοσ ισκαριωτου ινα αυτον παραδω
3знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
3ειδωσ ο ιησουσ οτι παντα δεδωκεν αυτω ο πατηρ εισ τασ χειρασ και οτι απο θεου εξηλθεν και προσ τον θεον υπαγει
4устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
4εγειρεται εκ του δειπνου και τιθησιν τα ιματια και λαβων λεντιον διεζωσεν εαυτον
5Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
5ειτα βαλλει υδωρ εισ τον νιπτηρα και ηρξατο νιπτειν τουσ ποδασ των μαθητων και εκμασσειν τω λεντιω ω ην διεζωσμενοσ
6Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
6ερχεται ουν προσ σιμωνα πετρον και λεγει αυτω εκεινοσ κυριε συ μου νιπτεισ τουσ ποδασ
7Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
7απεκριθη ιησουσ και ειπεν αυτω ο εγω ποιω συ ουκ οιδασ αρτι γνωση δε μετα ταυτα
8Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
8λεγει αυτω πετροσ ου μη νιψησ τουσ ποδασ μου εισ τον αιωνα απεκριθη αυτω ο ιησουσ εαν μη νιψω σε ουκ εχεισ μεροσ μετ εμου
9Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
9λεγει αυτω σιμων πετροσ κυριε μη τουσ ποδασ μου μονον αλλα και τασ χειρασ και την κεφαλην
10Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
10λεγει αυτω ο ιησουσ ο λελουμενοσ ου χρειαν εχει η τουσ ποδασ νιψασθαι αλλ εστιν καθαροσ ολοσ και υμεισ καθαροι εστε αλλ ουχι παντεσ
11Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
11ηδει γαρ τον παραδιδοντα αυτον δια τουτο ειπεν ουχι παντεσ καθαροι εστε
12Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
12οτε ουν ενιψεν τουσ ποδασ αυτων και ελαβεν τα ιματια αυτου αναπεσων παλιν ειπεν αυτοισ γινωσκετε τι πεποιηκα υμιν
13Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.
13υμεισ φωνειτε με ο διδασκαλοσ και ο κυριοσ και καλωσ λεγετε ειμι γαρ
14Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
14ει ουν εγω ενιψα υμων τουσ ποδασ ο κυριοσ και ο διδασκαλοσ και υμεισ οφειλετε αλληλων νιπτειν τουσ ποδασ
15Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
15υποδειγμα γαρ εδωκα υμιν ινα καθωσ εγω εποιησα υμιν και υμεισ ποιητε
16Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
16αμην αμην λεγω υμιν ουκ εστιν δουλοσ μειζων του κυριου αυτου ουδε αποστολοσ μειζων του πεμψαντοσ αυτον
17Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
17ει ταυτα οιδατε μακαριοι εστε εαν ποιητε αυτα
18Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
18ου περι παντων υμων λεγω εγω οιδα ουσ εξελεξαμην αλλ ινα η γραφη πληρωθη ο τρωγων μετ εμου τον αρτον επηρεν επ εμε την πτερναν αυτου
19Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
19απ αρτι λεγω υμιν προ του γενεσθαι ινα οταν γενηται πιστευσητε οτι εγω ειμι
20Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
20αμην αμην λεγω υμιν ο λαμβανων εαν τινα πεμψω εμε λαμβανει ο δε εμε λαμβανων λαμβανει τον πεμψαντα με
21Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
21ταυτα ειπων ο ιησουσ εταραχθη τω πνευματι και εμαρτυρησεν και ειπεν αμην αμην λεγω υμιν οτι εισ εξ υμων παραδωσει με
22Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.
22εβλεπον ουν εισ αλληλουσ οι μαθηται απορουμενοι περι τινοσ λεγει
23Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
23ην δε ανακειμενοσ εισ των μαθητων αυτου εν τω κολπω του ιησου ον ηγαπα ο ιησουσ
24Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
24νευει ουν τουτω σιμων πετροσ πυθεσθαι τισ αν ειη περι ου λεγει
25Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
25επιπεσων δε εκεινοσ ουτωσ επι το στηθοσ του ιησου λεγει αυτω κυριε τισ εστιν
26Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
26αποκρινεται ο ιησουσ εκεινοσ εστιν ω εγω βαψασ το ψωμιον επιδωσω και εμβαψασ το ψωμιον διδωσιν ιουδα σιμωνοσ ισκαριωτη
27А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
27και μετα το ψωμιον τοτε εισηλθεν εισ εκεινον ο σατανασ λεγει ουν αυτω ο ιησουσ ο ποιεισ ποιησον ταχιον
28Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
28τουτο δε ουδεισ εγνω των ανακειμενων προσ τι ειπεν αυτω
29Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
29τινεσ γαρ εδοκουν επει το γλωσσοκομον ειχεν ο ιουδασ οτι λεγει αυτω ο ιησουσ αγορασον ων χρειαν εχομεν εισ την εορτην η τοισ πτωχοισ ινα τι δω
30Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
30λαβων ουν το ψωμιον εκεινοσ ευθεωσ εξηλθεν ην δε νυξ
31Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
31οτε εξηλθεν λεγει ο ιησουσ νυν εδοξασθη ο υιοσ του ανθρωπου και ο θεοσ εδοξασθη εν αυτω
32Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
32ει ο θεοσ εδοξασθη εν αυτω και ο θεοσ δοξασει αυτον εν εαυτω και ευθυσ δοξασει αυτον
33Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
33τεκνια ετι μικρον μεθ υμων ειμι ζητησετε με και καθωσ ειπον τοισ ιουδαιοισ οτι οπου υπαγω εγω υμεισ ου δυνασθε ελθειν και υμιν λεγω αρτι
34Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
34εντολην καινην διδωμι υμιν ινα αγαπατε αλληλουσ καθωσ ηγαπησα υμασ ινα και υμεισ αγαπατε αλληλουσ
35По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
35εν τουτω γνωσονται παντεσ οτι εμοι μαθηται εστε εαν αγαπην εχητε εν αλληλοισ
36Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.
36λεγει αυτω σιμων πετροσ κυριε που υπαγεισ απεκριθη αυτω ο ιησουσ οπου υπαγω ου δυνασαι μοι νυν ακολουθησαι υστερον δε ακολουθησεισ μοι
37Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
37λεγει αυτω πετροσ κυριε δια τι ου δυναμαι σοι ακολουθησαι αρτι την ψυχην μου υπερ σου θησω
38Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
38απεκριθη αυτω ο ιησουσ την ψυχην σου υπερ εμου θησεισ αμην αμην λεγω σοι ου μη αλεκτωρ φωνηση εωσ ου απαρνηση με τρισ
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.