Йоана 13
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, — любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх.
1Now before the feast of the passover, when Jesus knew that his hour was come that he should depart out of this world unto the Father, having loved his own which were in the world, he loved them unto the end.
2І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив,
2And supper being ended, the devil having now put into the heart of Judas Iscariot, Simon’s son , to betray him;
3знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде,
3Jesus knowing that the Father had given all things into his hands, and that he was come from God, and went to God;
4устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь.
4He riseth from supper, and laid aside his garments; and took a towel, and girded himself.
5Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний.
5After that he poureth water into a bason, and began to wash the disciples’ feet, and to wipe them with the towel wherewith he was girded.
6Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої?
6Then cometh he to Simon Peter: and Peter saith unto him, Lord, dost thou wash my feet?
7Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля.
7Jesus answered and said unto him, What I do thou knowest not now; but thou shalt know hereafter.
8Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною.
8Peter saith unto him, Thou shalt never wash my feet. Jesus answered him, If I wash thee not, thou hast no part with me.
9Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову.
9Simon Peter saith unto him, Lord, not my feet only, but also my hands and my head.
10Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї.
10Jesus saith to him, He that is washed needeth not save to wash his feet, but is clean every whit: and ye are clean, but not all.
11Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті.
11For he knew who should betray him; therefore said he, Ye are not all clean.
12Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам?
12So after he had washed their feet, and had taken his garments, and was set down again, he said unto them, Know ye what I have done to you?
13Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я.
13Ye call me Master and Lord: and ye say well; for so I am.
14Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги.
14If I then, your Lord and Master, have washed your feet; ye also ought to wash one another’s feet.
15Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.
15For I have given you an example, that ye should do as I have done to you.
16Істино, істино глаголю вам: Не єсть слуга більший пана свого, анї посланець більший пославшого його.
16Verily, verily, I say unto you, The servant is not greater than his lord; neither he that is sent greater than he that sent him.
17Коли се знаєте, то блаженні ви, коли робити мете се.
17If ye know these things, happy are ye if ye do them.
18Не про всїх вас глаголю: я знаю кого вибрав; та щоб писаннє справдилось: Хто їсть зо мною хлїб, підняв на мене пяту свою.
18¶ I speak not of you all: I know whom I have chosen: but that the scripture may be fulfilled, He that eateth bread with me hath lifted up his heel against me.
19Від нинї глаголю вам, перше нїж стало ся, щоб, як станеть ся, увірували, що се я.
19Now I tell you before it come, that, when it is come to pass, ye may believe that I am he .
20Істино, істино глаголю вам: Хто приймає, коли я кого пішлю, мене приймає; а хто мене приймає, приймає Пославшого мене.
20Verily, verily, I say unto you, He that receiveth whomsoever I send receiveth me; and he that receiveth me receiveth him that sent me.
21Се промовивши Ісус, зворушив ся духом, і сьвідкував і рече: Істино, істино глаголю вам, що один із вас ізрадить мене.
21When Jesus had thus said, he was troubled in spirit, and testified, and said, Verily, verily, I say unto you, that one of you shall betray me.
22Ззирались тодї між собою ученики, сумнїваючись, про кого Він говорить.
22Then the disciples looked one on another, doubting of whom he spake.
23Був же за столом один із учеників Його на лонї Ісусовім, котрого любив Ісус.
23Now there was leaning on Jesus’ bosom one of his disciples, whom Jesus loved.
24Сьому кивнув Симон Петр, щоб спитав, хто б се був, про кого говорить.
24Simon Peter therefore beckoned to him, that he should ask who it should be of whom he spake.
25Пригорнувшись той до грудей Ісусових, каже Йому: Господи, хто се?
25He then lying on Jesus’ breast saith unto him, Lord, who is it?
26Відказав Ісус: Той, кому я, умочивши кусок, подам. І, вмочивши кусок, дав Юдї Симонову Іскариоцькому.
26Jesus answered, He it is, to whom I shall give a sop, when I have dipped it . And when he had dipped the sop, he gave it to Judas Iscariot, the son of Simon.
27А за куском увійшов тодї в него сатана. Рече ж йому Ісус: Що робиш, роби швидко.
27And after the sop Satan entered into him. Then said Jesus unto him, That thou doest, do quickly.
28Сього не зрозумів нїхто, що сидїли за столом, проти чого сказав йому.
28Now no man at the table knew for what intent he spake this unto him.
29Деякі бо думали, — яко ж бо скриньку мав Юда, — що каже йому Ісус: купи, що треба нам про сьвято; або, щоб що дав убогим.
29For some of them thought, because Judas had the bag, that Jesus had said unto him, Buy those things that we have need of against the feast; or, that he should give something to the poor.
30Узявши ж він кусок, зараз вийшов; була ж ніч.
30He then having received the sop went immediately out: and it was night.
31Як же вийшов, рече Ісус: Тепер прославив ся Син чоловічий, й Бог прославив ся в Йому.
31¶ Therefore, when he was gone out, Jesus said, Now is the Son of man glorified, and God is glorified in him.
32Коли Бог прославив ся в Йому, то Бог прославить і Його в собі, і скоро прославить Його.
32If God be glorified in him, God shall also glorify him in himself, and shall straightway glorify him.
33Дїтки! ще короткий час я з вами. Шукати мете мене, і яко ж казав я Жидам: Що, куди йду я, ви не можете йти, і вам глаголю тепер.
33Little children, yet a little while I am with you. Ye shall seek me: and as I said unto the Jews, Whither I go, ye cannot come; so now I say to you.
34Заповідь нову даю вам: щоб любили один одного. Як я любив вас, щоб і ви любили один одного.
34A new commandment I give unto you, That ye love one another; as I have loved you, that ye also love one another.
35По сьому знати муть усї, що ви мої ученики, коли любов мати мете один до одного.
35By this shall all men know that ye are my disciples, if ye have love one to another.
36Рече Йому Симон Петр: Господи, куди йдеш? Відказав йому Ісус: Куди йду, не можеш тепер за мною йти; опісля ж пійдеш за мною.
36¶ Simon Peter said unto him, Lord, whither goest thou? Jesus answered him, Whither I go, thou canst not follow me now; but thou shalt follow me afterwards.
37Каже Йому Петр: Господи, чому не можу за Тобою йти тепер? Душу мою за Тебе положу.
37Peter said unto him, Lord, why cannot I follow thee now? I will lay down my life for thy sake.
38Відказав йому Ісус: Душу твою за мене положиш? Істино, істино глаголю тобі: не запіє півень, доки мене відречеш ся тричі.
38Jesus answered him, Wilt thou lay down thy life for my sake? Verily, verily, I say unto thee, The cock shall not crow, till thou hast denied me thrice.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.