Йоана 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Bíblia Portuguesa Mundial (Brazilian Portuguese)
1Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського.
1Depois destas coisas, Jesus foi para o outro lado do mar da Galileia, que também é chamado de mar de Tiberíades.
2І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими.
2Uma grande multidão o seguia, porque viam os sinais que ele fazia nos enfermos.
3Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.
3Jesus subiu ao monte e sentou-se ali com os seus discípulos.
4Була ж близько пасха, сьвято Жидівське.
4Ora, a Páscoa, a festa dos judeus, estava próxima.
5Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до Филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?
5Então Jesus, levantando os olhos e vendo que uma grande multidão vinha a ele, disse a Filipe: “Onde compraremos pão para que eles comam?”
6Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має робити.
6Ele dizia isso para testá-lo, pois ele mesmo sabia o que estava para fazer.
7Відказав Йому Филип: За двістї денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.
7Filipe lhe respondeu: “Duzentos denários de pão não seriam suficientes para que cada um deles recebesse um pouco.”
8Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:
8Um de seus discípulos, André, irmão de Simão Pedro, disse a ele:
9Є тут хлопець один, що має пять хлїбів ячних та дві рибки; тільки що сього на стільки?
9“Há um rapaz aqui que tem cinco pães de cevada e dois peixes, mas o que é isso para tantos?”
10Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місцї. Посїдали ж чоловіки, числом тисяч з пять.
10Jesus disse: “Façam todos se sentarem.” Ora, havia muita relva naquele lugar. Então os homens se sentaram; eram cerca de cinco mil.
11Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотїли.
11Jesus tomou os pães e, depois de dar graças, distribuiu-os aos discípulos, e os discípulos aos que estavam sentados; fez o mesmo com os peixes, dando-lhes quanto queriam.
12Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.
12Quando estavam satisfeitos, ele disse aos seus discípulos: “Recolham os pedaços que sobraram, para que nada se perca.”
13Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.
13Então eles os recolheram, e encheram doze cestos com os pedaços dos cinco pães de cevada, que sobraram dos que haviam comido.
14Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справдї пророк, грядущий на сьвіт.
14Quando as pessoas viram o sinal que Jesus havia feito, disseram: “Este é verdadeiramente o profeta que vem ao mundo.”
15Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.
15Jesus, pois, percebendo que estavam prestes a vir e levá-lo à força para fazê-lo rei, retirou-se novamente para o monte, sozinho.
16Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,
16Ao cair da tarde, seus discípulos desceram para o mar.
17і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.
17Entraram no barco e atravessavam o mar em direção a Cafarnaum. Já estava escuro, e Jesus ainda não tinha vindo até eles.
18А море, од великого вітру, що бурхав, піднялось.
18O mar estava agitado por um vento forte.
19Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближуєть ся, і полякались.
19Depois de remarem cerca de vinte e cinco ou trinta estádios, viram Jesus andando sobre o mar e se aproximando do barco; e ficaram com medo.
20Він же рече їм: Се я; не лякайтесь.
20Mas ele lhes disse: “Sou eu. Não tenham medo.”
21Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.
21Então eles de bom grado o receberam no barco. Imediatamente o barco chegou à terra para onde iam.
22Назавтра народ, стоячий по тім боцї моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками своїми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,
22No dia seguinte, a multidão que estava do outro lado do mar viu que não havia ali outro barco, exceto aquele em que seus discípulos haviam embarcado, e que Jesus não tinha entrado com seus discípulos no barco, mas que seus discípulos tinham ido embora sozinhos.
23инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хлїб, як хвалу оддав Господь;
23No entanto, barcos de Tiberíades chegaram perto do lugar onde comeram o pão, depois que o Senhor deu graças.
24побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.
24Quando, pois, a multidão viu que Jesus não estava ali, nem os seus discípulos, eles mesmos entraram nos barcos e foram para Cafarnaum, em busca de Jesus.
25І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?
25Quando o encontraram do outro lado do mar, perguntaram-lhe: “Rabi, quando chegaste aqui?”
26Відказав їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.
26Jesus lhes respondeu: “Em verdade, em verdade lhes digo: vocês me buscam, não porque viram sinais, mas porque comeram dos pães e ficaram satisfeitos.
27Трудїть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічнє життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.
27Não trabalhem pelo alimento que perece, mas pelo alimento que permanece para a vida eterna, a qual o Filho do Homem lhes dará. Porque Deus, o Pai, o selou.”
28Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити дїла Божі?
28Disseram-lhe, pois: “O que devemos fazer, para realizarmos as obras de Deus?”
29Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.
29Jesus lhes respondeu: “A obra de Deus é esta: que vocês creiam naquele que ele enviou.”
30Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб видїли ми, та й вірували Тобі? що чиниш?
30Disseram-lhe, pois: “Que sinal, então, tu fazes, para que possamos ver e crer em ti? Que obra tu fazes?
31Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.
31Nossos pais comeram o maná no deserto. Como está escrito: ‘Ele lhes deu pão do céu para comer.’”
32Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.
32Jesus, pois, lhes disse: “Em verdade, em verdade lhes digo: não foi Moisés quem lhes deu o pão do céu, mas meu Pai lhes dá o verdadeiro pão do céu.
33Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, й життє дає сьвітові.
33Porque o pão de Deus é aquele que desce do céu e dá vida ao mundo.”
34Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.
34Disseram-lhe, pois: “Senhor, dá-nos sempre desse pão.”
35Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.
35Jesus lhes disse: “Eu sou o pão da vida. Aquele que vem a mim não terá fome, e aquele que crê em mim nunca terá sede.
36Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.
36Mas eu lhes disse que vocês me viram, e ainda assim não creem.
37Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.
37Todos os que o Pai me dá virão a mim. E quem vem a mim, jamais o expulsarei.
38Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.
38Pois eu desci do céu, não para fazer a minha própria vontade, mas a vontade daquele que me enviou.
39Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нїчого, а воскресив його останнього дня.
39Esta é a vontade do meu Pai que me enviou: que de tudo o que ele me deu eu não perca nada, mas o ressuscite no último dia.
40Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
40Esta é a vontade daquele que me enviou: que todo aquele que vê o Filho e crê nele tenha a vida eterna; e eu o ressuscitarei no último dia.”
41Миркали тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;
41Os judeus, pois, murmuravam a respeito dele, porque disse: “Eu sou o pão que desceu do céu.”
42і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?
42Eles diziam: “Não é este Jesus, o filho de José, cujo pai e mãe nós conhecemos? Como, então, ele diz: ‘Eu desci do céu’?”
43Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.
43Portanto, Jesus lhes respondeu: “Não murmurem entre si.
44Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.
44Ninguém pode vir a mim, a menos que o Pai que me enviou o atraia; e eu o ressuscitarei no último dia.
45Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.
45Está escrito nos profetas: ‘Eles serão todos ensinados por Deus.’ Portanto, todo aquele que ouve do Pai e aprende, vem a mim.
46Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.
46Não que alguém tenha visto o Pai, exceto aquele que vem de Deus. Esse viu o Pai.
47Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічнє.
47Em verdade, em verdade lhes digo: aquele que crê em mim tem a vida eterna.
48Я хлїб життя.
48Eu sou o pão da vida.
49Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.
49Seus pais comeram o maná no deserto e morreram.
50Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.
50Este é o pão que desce do céu, para que quem dele comer não morra.
51Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тїло моє, що я дам за життє сьвіту.
51Eu sou o pão vivo que desceu do céu. Se alguém comer deste pão, viverá para sempre. Sim, o pão que eu darei pela vida do mundo é a minha carne.”
52Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тїло їсти?
52Os judeus, pois, discutiam entre si, dizendo: “Como pode este homem nos dar a sua carne para comer?”
53Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тїла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.
53Jesus, pois, lhes disse: “Em verdade, em verdade lhes digo: a menos que vocês comam a carne do Filho do Homem e bebam o seu sangue, não têm vida em si mesmos.
54Хто їсть тїло моє і пє мою кров, має життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
54Quem come a minha carne e bebe o meu sangue tem a vida eterna, e eu o ressuscitarei no último dia.
55Тїло моє справдї єсть їжа, а кров моя справдї єсть напиток.
55Pois a minha carne é verdadeira comida, e o meu sangue é verdadeira bebida.
56Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.
56Quem come a minha carne e bebe o meu sangue permanece em mim, e eu nele.
57Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.
57Assim como o Pai vivo me enviou, e eu vivo por causa do Pai, assim também aquele que se alimenta de mim viverá por minha causa.
58Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.
58Este é o pão que desceu do céu — não como os pais de vocês que comeram o maná e morreram. Quem come este pão viverá para sempre.”
59Се Він глаголав у школї, навчаючи в Капернаумі.
59Ele disse estas coisas na sinagoga, enquanto ensinava em Cafarnaum.
60Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?
60Portanto, muitos dos seus discípulos, ao ouvirem isso, disseram: “Esta palavra é dura! Quem pode ouvi-la?”
61Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?
61Mas Jesus, sabendo que seus discípulos murmuravam a respeito disso, disse-lhes: “Isto os faz tropeçar?
62Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?
62E se vocês vissem o Filho do Homem subindo para onde estava antes?
63Се дух, що оживлює; тїло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.
63É o espírito quem dá vida. A carne de nada aproveita. As palavras que eu lhes digo são espírito e são vida.
64Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.
64Mas há alguns de vocês que não creem.” Pois Jesus sabia desde o princípio quem eram os que não criam, e quem era aquele que o trairia.
65І рече: Тим глаголав вам, що нїхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.
65Ele disse: “Por isso eu lhes disse que ninguém pode vir a mim, a menos que lhe seja concedido por meu Pai.”
66Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.
66Depois disso, muitos dos seus discípulos voltaram atrás e já não andavam com ele.
67Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?
67Jesus disse, pois, aos doze: “Será que vocês também querem ir embora?”
68Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам? у Тебе слова життя вічнього,
68Simão Pedro lhe respondeu: “Senhor, para quem iremos nós? Tu tens as palavras de vida eterna.
69і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.
69Nós temos crido e conhecido que tu és o Cristo, o Filho do Deus vivo.”
70Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? а один з вас диявол.
70Jesus lhes respondeu: “Não fui eu que escolhi vocês, os doze? No entanto, um de vocês é um diabo.”
71Говорив же про Юду Симонового Іскариота: сей бо мав Його зрадити, один з дванайцяти.
71Ora, ele falava de Judas, filho de Simão Iscariotes, pois era ele quem o trairia, sendo um dos doze.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.