Йоана 6
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Asang Khongca Bible (Eastern Khumi Chin, 2019)
1Після сього пійшов Ісус на той бік моря Галилейського, Тивериядського.
1To pacoengah Jesu loe Kalili tuipui yaeh ah kaom, Tiberia tuipui ah caeh.
2І йшло за Ним багато народу, бо бачили Його ознаки, що робив над недужими.
2Nathaih tawn kaminawk nuiah a sak ih dawnrai hmuen to hnuk o pongah, paroeai kaminawk anih hnukah bang o.
3Зійшов же на гору Ісус, і сидїв там з учениками своїми.
3Jesu loe mae nuiah dawh moe, a hnukbang kaminawk hoi nawnto anghnut.
4Була ж близько пасха, сьвято Жидівське.
4Judahnawk ih misong loihhaih poih loe, zoi boeh.
5Знявши ж Ісус очі і побачивши, що багато народу йде до Него, рече до Филипа: Звідкіля купимо хлїба, щоб вони попоїли?
5Jesu mah doeng tahang naah, anih khaeah angzo paroeai kaminawk to hnuk, to naah anih mah Philip khaeah, Hae kaminawk caak o hanah naa ah maw takaw a qan o han? tiah a naa.
6Се ж сказав, вивідуючи його, бо сам знав, що має робити.
6Anih mah a sak han koi hmuen to panoek boeh, toe Philip to tanoek hanah hae lok hae a thuih.
7Відказав Йому Филип: За двістї денариїв хлїба не стане їм, щоб кожному з них хоч трохи досталось.
7Philip mah anih khaeah, denari cumvai hnetto tho takaw qan cadoeh nihcae han khawt mak ai, kami maeto mah zetta ni hak o tih, tiah a naa.
8Каже Йому один з учеників Його, Андрей, брат Симона Петра:
8A hnukbang kami maeto, Simon Piter ih amnawk Andru mah, anih khaeah,
9Є тут хлопець один, що має пять хлїбів ячних та дві рибки; тільки що сього на стільки?
9Barley cang hoi sak ih takaw pangato hoi tanga tetta katawn nawkta maeto haeah oh: toe kami hae zetto hanah loe tiah maw angcoeng tih? tiah a naa.
10Рече ж Ісус: Заставте людей сїдати. Була ж трава велика на тому місцї. Посїдали ж чоловіки, числом тисяч з пять.
10Jesu mah kaminawk anghnu o sak ah, tiah a naa. To ahmuen loe paroeai phroh pop ahmuen ah oh. Sang pangato thuemtham kaom kaminawk loe phroh nuiah anghnut o.
11Прийнявши ж хлїби Ісус, і оддавши хвалу, подав ученикам, ученики ж сидячим; так само й риби, скільки хотїли.
11Jesu mah takaw to lak moe, kawnhaih lawkthuih pacoengah, hnukbang kaminawk khaeah a paek; hnukbang kaminawk mah toah anghnu kaminawk hanah pazet pae o; to baktih toengah tanga doeh kaminawk zok amhah hanah a paek.
12Як же наситились, рече ученикам своїм: Позбирайте останки окрушин, щоб не пропало нїщо.
12To kaminawk zok amhah o pacoengah, Anih mah a hnukbang kaminawk khaeah, Caaknoinawk to phrom oh, tidoeh anghmat o sak hmah, tiah a naa.
13Зібрали ж і наповнили дванайцять кошів окрушин із пяти хлїбів ячних, що зосталось у тих, що їли.
13Kaminawk mah zok amhah ah caak o pacoengah, barley takaw pangato hoiah kamtlai caaknoinawk to a phrom o naah, benthang hatlai hnetto koi.
14Люде ж, бачивши, яку ознаку зробив Ісус, сказали, що се справдї пророк, грядущий на сьвіт.
14Jesu mah sak ih dawnrai hmuen to pop parai kaminawk mah hnuk o naah, Hae kami loe long nuiah angzo han koi Tahmaa tangtang boeh ni, tiah thuih o.
15Як же постеріг Ісус, що хочуть прийти та схопити Його, щоб зробити Його царем, то пійшов ізнов на гору сам один.
15Nihcae angzo o ueloe, anih to Siangpahrang ah om o sak nganga tih, tiah Jesu mah panoek naah, angmah bueng mae ah oh hanah caehtaak.
16Як же настав вечір, пійшли ученики Його над море,
16Aduem bang phak naah, a hnukbang kaminawk loe tuipui ah caeh o tathuk,
17і, ввійшовши в човен, плили на той бік моря у Капернаум. І вже стемнїло, й не приходив до них Ісус.
17palong thungah akun o moe, Kapernuam avang ah caeh o. Khoving boeh, toe Jesu loe nihcae khae pha ai vop.
18А море, од великого вітру, що бурхав, піднялось.
18Takhi sae song pongah tuiphu angthawk tahang.
19Одпливши ж гоней на двайцять і пять або трийцять, бачять, що Ісус ходить по морю, і до човна наближуєть ся, і полякались.
19Nihcae mah meng thumto maw, to tih ai boeh loe meng palito maw palong mong o pacoengah, palong ohhaih bangah tuipui nuiah kacaeh Jesu to nihcae mah hnuk o; nihcae loe zit o.
20Він же рече їм: Се я; не лякайтесь.
20Toe Anih mah nihcae khaeah, Zii o hmah; Kai ni, tiah a naa.
21Тодї радо прийняли Його в човен, і зараз човен опинивсь коло землї, куди вони прямували.
21To pacoengah nihcae mah Anih to palong thungah akun o sak: akra ai ah palong hoiah caeh han amsak o ih ahmuen to a phak o.
22Назавтра народ, стоячий по тім боцї моря, побачивши, що иншого човна не було там, тільки один той, у котрий ввійшли ученики Його, й що не ввійшов з учениками своїми Ісус у човен, а що самі ученики Його відчалили,
22Khawnbang phak naah, tuipui yaeh ah angdoe kaminawk loe a hnukbang kaminawk mah angthueng o ih palong khue ai ah loe, toah kalah palong om ai boeh, tito panoek o, a hnukbang kaminawk loe angmacae bueng ni caeh o, Jesu loe a hnukbang kaminawk hoi nawnto palong thungah akun ai;
23инші ж човни поприходили з Тиверияди поблизу місця, де їли хлїб, як хвалу оддав Господь;
23(toe kalah palongnawk loe Angraeng mah kawnhaih lawkthuih pacoengah, nihcae takaw caakhaih ahmuen taengah Tiberia bang hoiah angzoh o:)
24побачивши ж оце люде, що Ісуса там нема, анї учеників Його, ввійшли і вони в човни, та й прибули в Капернаум, шукаючи Ісуса.
24to ih kaminawk mah Jesu hoi a hnukbang kaminawk to ih ahmuen ah om o ai boeh, tiah panoek o naah, palong to angthueng o moe, Jesu pakrong hanah, Kapernuam vangpui bangah caeh o.
25І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда?
25Nihcae mah tuipui yaeh ah Anih to hnuk o naah, nihcae mah anih khaeah, Rabbi, natuek naah haeah na phak loe? tiah dueng o.
26Відказав їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились.
26Jesu mah nihcae khaeah, Loktang to, loktang ah, kang thuih o, dawnrai hmuennawk na hnuk o pong na ai ah, zok kamhah ah takaw na caak o pongah ni, kai nang pakrong o.
27Трудїть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічнє життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог.
27Ampa Sithaw mah Anih nuiah catui daeng boeh pongah, Kamro koi buh hak hanah toksah o hmah, Kami Capa mah nangcae han paek han ih dungzan hinghaih hnuk hanah, tok to sah oh, tiah a naa.
28Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити дїла Божі?
28Nihcae mah anih khaeah, Sithaw mah koeh ih tih tok maw ka sak o han? tiah dueng o.
29Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він.
29Jesu mah nihcae khaeah, Anih mah patoeh ih Kami tang hae Sithaw ih tok boeh ni, tiah a naa.
30Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб видїли ми, та й вірували Тобі? що чиниш?
30Nihcae mah anih khaeah, Ka hnuk o moe, kang tang o hanah, kawbaktih angmathaih maw nang patuek han? Tih tok maw na sak han? tiah a naa o.
31Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти.
31Aicae ampanawk mah praezaek ah manna to caak o; nihcae mah caak o hanah, Anih mah van bang hoiah takaw to paek, tiah tarik ih oh, tiah a naa.
32Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий.
32Jesu mah nihcae khaeah, Loktang to, loktang ah, kang thuih o, Mosi mah nangcae han van hoiah takaw to paek ai; Kam Pa mah ni van hoiah takaw tangtang to ang paek o.
33Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, й життє дає сьвітові.
33Van hoiah angzo tathuk, long hinghaih paek Anih loe Sithaw ih takaw ah oh, tiah a naa.
34Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей.
34Nihcae mah anih khaeah, Angraeng, to takaw to kaicae han na paek poe ah, tiah a naa o.
35Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи.
35Jesu mah nihcae khaeah, Kai loe hinghaih takaw ah ka oh: mi kawbaktih doeh kai khaeah angzo kami loe zok amthlam mak ai; kai tang kami loe natuek naah doeh tui anghae mak ai, tiah a naa.
36Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте.
36Toe kang thuih o baktih toengah, Kai nang hnuk o boeh, toe nang tang o ai vop.
37Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть.
37Pa mah kai hanah paek ih kaminawk boih, Kai khaeah angzo o tih; kai khae angzo kami loe ka haek mak ai.
38Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене.
38Ka koehhaih sak han ih na ai ah, kai patoehkung koehhaih sak han ih ni, van hoiah kang zoh tathuk.
39Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нїчого, а воскресив його останнього дня.
39Kai hanah ang paek ih kaminawk boih mi doeh anghmaa ai ah, hnukkhuem niah pathawk let han ih tok loe, kai patoehkung Pa koehhaih ah oh.
40Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
40Mi kawbaktih doeh Capa to hnu moe, anih tanghaih tawn kami loe dungzan hinghaih tawn tih, hae loe kai patoehkung Anih koehhaih ah oh: hnukkhuem niah anih to kang thawksak let han, tiah a naa.
41Миркали тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес;
41Kai loe van hoiah angzo takaw ah ka oh, tiah a thuih pongah, Judah kaminawk mah anih to laisaep o thuih.
42і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я?
42Nihcae mah, Hae kami loe Joseph capa, Jesu na ai maw? Anih ih amno hoi ampa doeh ka panoek o, kawbangmaw anih mah, Kai loe van hoiah ni kang zoh tathuk, tiah a thuih halat loe? tiah a thuih o.
43Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою.
43To pongah Jesu mah nihcae khaeah, Laisaep o hmah.
44Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня.
44Hnukkhuem niah anih kang thawksak let hanah, Kai patoehkung Pa mah anih to ze ai nahaeloe, mi doeh kai khaeah angzo thai mak ai.
45Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене.
45Tahmaanawk ih Cabu thungah Sithaw mah nihcae to patuk boih tih, tiah tarik ih oh. To pongah mi kawbaktih doeh Pa ih lok to tahngai moe, anih khaeah amtuk kami loe, kai khaeah angzoh.
46Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця.
46Sithaw khae hoi angzo kami ai ah loe, mi mah doeh Pa to hnu vai ai, Anih khue mah ni Pa to hnuk.
47Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічнє.
47Loktang to, loktang ah, Kang thuih o, mi kawbaktih doeh kai tang kami loe dungzan hinghaih to tawnh boeh.
48Я хлїб життя.
48Kai loe hinghaih takaw ah ka oh.
49Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали.
49Nam panawk loe praezaek ah manna to caak o moe, duek o.
50Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер.
50Hae loe van hoiah angzo tathuk takaw ah oh, mi kawbaktih doeh to takaw caa kami loe dueh mak ai.
51Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тїло моє, що я дам за життє сьвіту.
51Kai loe van hoiah angzo tathuk hinghaih takaw ah ka oh: mi kawbaktih doeh hae takaw caa kami loe, dungzan ah hing tih: long mah hinghaih tawnh hanah, ka paek han koi takaw loe ka ngan hae boeh ni, tiah a naa.
52Змагались тодї між собою, говорячи: Як може Він дати нам тїло їсти?
52To pongah Judahnawk angmacae salakah lok angaekhaih to oh, Kawbangmaw hae kami mah caak hanah angmah ih ngan to aicae han paek thai tih? tiah a thuih o.
53Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Як не їсте тїла Сина чоловічого й не пєте Його крові, не маєте життя в собі.
53Jesu mah nihcae khaeah, Loktang to, loktang ah, Kang thuih o, Kami capa ih ngan to caak moe, anih ih athii to nae ai ah loe, a thungah hinghaih na tawn o mak ai.
54Хто їсть тїло моє і пє мою кров, має життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня.
54Mi kawbaktih doeh ka ngan to caa moe, ka thii to nae kami loe, dungzan hinghaih to tawnh; hnukkhuem niah anih to kang thawksak let han.
55Тїло моє справдї єсть їжа, а кров моя справдї єсть напиток.
55Ka ngan loe buh tangtang ah oh moe, ka thii loe naek koi hmuen tangtang ah oh.
56Хто їсть тїло моє і пє кров мою, в менї пробуває, а я в йому.
56Ka ngan to caa moe, ka thii to nae kami loe, anih kai thungah oh, kai doeh anih thungah oh.
57Як післав мене живий Отець, і я живу Отцем, так і хто їсть мене, й той жити ме мною.
57Kahing Pa mah ni Kai hae ang patoeh, Kai loe Pa rang hoiah ka hingh; to pongah kai caa kami loe kai rang hoiah hing tih.
58Се хлїб, що з неба зійшов. Не як батьки ваші їли манну та й повмирали; хто їсть сей хлїб, жити ме по вік.
58Hae loe van hoiah angzo tathuk takaw ah oh: nam panawk mah manna to caak o moe, duek o baktih na ai ah, hae takaw caa kami loe dungzan ah hing tih.
59Се Він глаголав у школї, навчаючи в Капернаумі.
59Hae loknawk loe Kapernuam avang ih sineko thungah patuk naah thuih.
60Многі ж слухавши з учеників Його казали: Жорстоке се слово; хто може його слухати?
60A hnukbang paroeai kaminawk mah hae lok to thaih o naah, a thuih ih lok loe rai parai; mi mah maw panoek thai tih, tiah a thuih o.
61Знаючи ж Ісус сам у собі, що миркають про Него ученики Його, рече їм: Се вас блазнить?
61A hnukbang kaminawk laisaep o, tiah Jesu mah panoek naah, anih mah nihcae khaeah, Hae lok pongah palung na boeng o maw?
62Що ж, коли побачите Сина чоловічого, як входить туди, де перше був?
62To tiah nahaeloe a oh tangsuekhaih ahmuen ah daw tahang Kami Capa na hnuk o naah cae loe, kawbangmaw na om o tih!
63Се дух, що оживлює; тїло не годить ся нї на що. Слова, що я глаголю вам, се дух і життє.
63Hinghaih loe Muithla mah ni paek; taksa loe avanghaih om ai: kang thuih o ih loknawk loe Muithla ah oh pongah, hinghaih to oh.
64Тільки ж є такі між вами, що не вірують. Знав бо з почину Ісус, котрі не вірують, і хто зрадить Його.
64Toe nangcae thung ih thoemto kaminawk mah loe tang o ai, tiah a naa. Jesu mah loe tangsuek nathuem hoiah boeh ni, nihcae loe kawbaktih kami maw, tanghaih tawn ai kami loe mi maw, mi mah maw anih to angphat taak tih, tiah panoek coek boeh.
65І рече: Тим глаголав вам, що нїхто не може прийти до мене, коли не буде дано йому від Отця мого.
65To pongah ni anih mah, Kam Pa mah anih han paek ai ah loe, mi kawbaktih doeh kai khaeah angzo thai mak ai, tiah kang thuih o, tiah a naa.
66Після сього багато з учеників Його пійшли назад, і вже більш з Ним не ходили.
66To nathuem hoiah loe pop parai a hnukbang kaminawk mah anih to angqoi o taak boih, anih hoi nawnto caeh o ai boeh.
67Рече ж Ісус дванайцятьом: Чи й ви хочете йти?
67Jesu mah hatlai hnettonawk khaeah, Nangcae doeh angqoi ving han na koeh o maw? tiah a naa.
68Відказав тодї Йому Симон Петр: Господи, до кого йти нам? у Тебе слова життя вічнього,
68Simon Piter mah anih khaeah, Angraeng, na lok ah ni dungzan hinghaih to oh, mi khaeah maw ka caeh o han?
69і ми увірували й взнали, що Ти єси Христос, Син Бога живого.
69Nang loe kahing Sithaw Capa, Kri ni, tiah kang panoek o moe, kang tang o boeh, tiah a naa.
70Відказав їм Ісус: Хиба не я вас дванайцятьох вибрав? а один з вас диявол.
70Jesu mah nihcae khaeah, Kaimah na ai maw nangcae hatlai hnettonawk to kang qoih? Toe nangcae thung ih kami maeto loe taqawk sae ah oh ving, tiah a naa.
71Говорив же про Юду Симонового Іскариота: сей бо мав Його зрадити, один з дванайцяти.
71Simon capa Juda Iskariot to thuih koehhaih ih ni: anih loe hatlai hnetto thungah kathum maeto ah oh, toe hnukhuem ah loe Jesu to angphat taak ving.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.