Йоана 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Diodati Bibbia 1885
1Тодї Ісус, шестого дня перед пасхою, прийшов у Витанию, де був Лазар, що був умер, котрого воскресив із мертвих.
1GESÙ adunque, sei giorni avanti la pasqua, venne in Betania ove era Lazaro, quel ch'era stato morto, il quale egli avea suscitato da' morti.
2Зробили тодї Йому вечерю там, і Марта послугувала, Лазар же був один із тих, що сидїли за столом.
2E quivi gli fecero un convito; e Marta ministrava, e Lazaro era un di coloro ch'eran con lui a tavola.
3Мария ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу, та й обтерла волоссєм своїм ноги Його; господа ж повна була духу від мира.
3E Maria prese una libbra d'olio odorifero di nardo schietto, di gran prezzo, e ne unse i piedi di Gesù, e li asciugò co' suoi capelli, e la casa fu ripiena dell'odor dell'olio.
4Каже тодї один з учеників Його, Юда Симонів Іскариоцький, що мав Його зрадити.
4Laonde un de' discepoli d'esso, cioè Giuda Iscariot, figliuol di Simone, il quale era per tradirlo, disse:
5Чому мира сього не продано за триста денариїв та не роздано вбогим?
5Perchè non si è venduto quest'olio trecento denari, e non si è il prezzo dato a' poveri?
6Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодїй був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив.
6Or egli diceva questo, non perchè si curasse de' poveri, ma perciocchè era ladro, ed avea la borsa, e portava ciò che vi si metteva dentro.
7Рече тодї Ісус: Остав її; на день похорону мого приховала се.
7Gesù adunque disse: Lasciala; ella l'avea guardato per lo giorno della mia imbalsamatura.
8Вбогих бо маєте всякого часу з собою, мене ж не всякого часу маєте.
8Perciocchè sempre avete i poveri con voi, ma me non avete sempre.
9Довідалось же багато народу з Жидів, що Він там, і поприходили не задля Ісуса одного, а щоб і Лазаря побачити, котрого воскресив із мертвих.
9Una gran moltitudine dunque de' Giudei seppe ch'egli era quivi; e vennero, non sol per Gesù, ma ancora per veder Lazaro, il quale egli avea suscitato dai morti.
10Нарадили ся ж архиєреї, щоб і Лазаря вбити;
10Or i principali sacerdoti preser consiglio d'uccidere eziandio Lazaro;
11бо многі через него приходили від Жидів, та й увірували в Ісуса.
11perciocchè per esso molti de' Giudei andavano, e credevano in Gesù.
12Назавтра багато народу, поприходивши на сьвято, почувши, що Ісус ійде в Єрусалим,
12IL giorno seguente, una gran moltitudine, ch'era venuta alla festa, udito che Gesù veniva in Gerusalemme,
13побрали віттє пальмове, та й вийшли назустріч Йому, покликуючи: Осанна! благословен грядущий в імя Господнє, Цар Ізраїлїв!
13prese de' rami di palme, ed uscì incontro a lui, e gridava: Osanna! benedetto sia il Re d'Israele, che viene nel nome del Signore.
14Знайшовши ж Ісус осля, сїв на него, як написано:
14E Gesù, trovato un asinello, vi montò su, secondo ch'egli è scritto:
15Не лякайсь, дочко Сионська! ось твій Цар іде, сидячи на молодому ослї.
15Non temere, o figliuola di Sion; ecco, il tuo Re viene, montato sopra un puledro d'asina.
16Сього ж не зрозуміли ученики Його спершу; тільки, як прославивсь Ісус, тодї згадали, що се про Него писано, й що се зробили Йому.
16Or i suoi discepoli non intesero da prima queste cose; ma, quando Gesù fu glorificato, allora si ricordarono che queste cose erano scritte di lui, e ch'essi gli avean fatte queste cose.
17Сьвідкував же народ, що був із Ним, як Лазаря викликав із гробу й воскресив Його з мертвих.
17La moltitudine adunque ch'era con lui testimoniava ch'egli avea chiamato Lazaro fuori del monumento, e l'avea suscitato da' morti.
18Тим і зустрів Його народ, бо чув, що Він зробив сю ознаку.
18Perciò ancora la moltitudine gli andò incontro, perciocchè avea udito che egli avea fatto questo miracolo.
19Фарисеї ж казали між собою: Бачите, що не вдїєте нїчого? ось увесь сьвіт за Ним пійшов!
19Laonde i Farisei disser tra loro: Vedete che non profittate nulla? ecco, il mondo gli va dietro.
20Були ж деякі Геленяне між тими, що поприходили, щоб поклонитись у сьвято.
20OR v'erano certi Greci, di quelli che salivano per adorar nella festa.
21Сї ж приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, кажучи: Добродїю, хочемо Ісуса видїти.
21Costoro adunque, accostatisi a Filippo, ch' era di Betsaida, città di Galilea, lo pregarono, dicendo: Signore, noi vorremmo veder Gesù.
22Приходить Филип і каже Андреєві, а знов Андрей та Филип кажуть Ісусові.
22Filippo venne, e lo disse ad Andrea; e di nuovo Andrea e Filippo lo dissero a Gesù.
23Ісус же відказав їм, говорячи: Прийшла година, щоб прославив ся Син чоловічий.
23E Gesù rispose loro, dicendo: L'ora è venuta, che il Figliuol dell'uomo ha da esser glorificato.
24Істино, істино глаголю вам: Коли зерно пшеничне, впавши на землю, не вмре, то одно зостаєть ся; коли ж умре, то багато овощу приносить.
24In verità, in verità, io vi dico che, se il granel del frumento, caduto in terra, non muore, riman solo; ma, se muore, produce molto frutto.
25Хто любить душу свою, погубить її; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічнє життє збереже її.
25Chi ama la sua vita la perderà, e chi odia la sua vita in questo mondo la conserverà in vita eterna.
26Коли менї служить хто, нехай іде слїдом за мною; і де я, там і слуга мій буде. І коли хто менї служить, пошанує його Отець.
26Se alcun mi serve, seguitimi; ed ove io sarò, ivi ancora sarà il mio servitore; e se alcuno mi serve, il Padre l'onorerà.
27Тепер же душа моя стрівожилась, і що менї казати? Отче, спаси мене від години сієї; тільки ж для сього прийшов я на годину сю.
27Ora è turbata l'anima mia; e che dirò? Padre, salvami da quest'ora; ma, per questo sono io venuto in quest'ora.
28Отче, прослав імя Твоє! Зійшов тодї голос із неба: І прославив, і знов прославлю.
28Padre, glorifica il tuo nome. Allora venne una voce dal cielo, che disse: E l 'ho glorificato, e lo glorificherò ancora.
29Народ же, що стояв і чув, казав, що грім загремів. Инші казали: Ангел Йому говорив.
29Laonde la moltitudine, ch'era quivi presente, ed avea udita la voce , diceva essersi fatto un tuono. Altri dicevano: Un angelo gli ha parlato.
30Озвавсь Ісус і рече: Сей голос роздавсь не ради мене, а ради вас.
30E Gesù rispose, e disse: Questa voce non si è fatta per me, ma per voi.
31Тепер суд сьвіту сьому: тепер князь сьвіту сього проженеть ся геть.
31Ora è il giudicio di questo mondo; ora sarà cacciato fuori il principe di questo mondo.
32І я, як буду піднятий від землї, всїх притягну до себе.
32Ed io, quando sarò levato in su dalla terra, trarrò tutti a me.
33Се ж глаголав, означуючи, якою смертю має вмерти.
33Or egli diceva questo, significando di qual morte egli morrebbe.
34Озвавсь до Него народ: Ми чули з закону, що Христос пробуває по вік; як же Ти кажеш, що треба угору піднятись Синові чоловічому ? Хто се Син чоловічий?
34La moltitudine gli rispose: Noi abbiamo inteso dalla legge che il Cristo dimora in eterno; come dunque dici tu che convien che il Figliuol dell'uomo sia elevato ad alto? chi è questo Figliuol dell'uomo?
35Рече ж їм Ісус: Ще малий час сьвітло з вами. Ходїть, доки сьвітло маєте, щоб темрява вас не захопила; а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.
35Gesù adunque disse loro: Ancora un poco di tempo la Luce è con voi; camminate, mentre avete la luce, che le tenebre non vi colgano; perciocchè, chi cammina nelle tenebre non sa dove si vada.
36Доки сьвітло маєте, віруйте в сьвітло, щоб синами сьвітла стали ся. Се промовив Ісус, і пійшовши, заховавсь од них.
36Mentre avete la Luce, credete nella Luce, acciocchè siate figliuoli di luce. Queste cose ragionò Gesù; e poi se ne andò, e si nascose da loro.
37Хоч стільки ознак зробив перед ними, не увірували в Него,
37E, benchè avesse fatti cotanti segni davanti a loro, non però credettero in lui;
38щоб слово Ісаїї пророка справдилось, котрий промовив: Господи, хто вірував тому, що чув од нас? і рамя Господнє кому відкрилось?
38acciocchè la parola che il profeta Isaia ha detta s'adempiesse: Signore, chi ha creduto alla nostra predicazione? ed a cui è stato rivelato il braccio del Signore?
39Тим не змогли вірувати, що знов глаголе Ісаїя:
39Per tanto non potevano credere, perciocchè Isaia ancora ha detto:
40Заслїпив очі їх і закаменив серце їх, щоб не бачили очима, нї розуміли серцем, і не обернулись, і я не сцїлив їх.
40Egli ha accecati loro gli occhi, ed ha indurato loro il cuore, acciocchè non veggano con gli occhi, e non intendano col cuore, e non si convertano, ed io non li sani.
41Се промовив Ісаїя, як видїв славу Його й глаголав про Него.
41Queste cose disse Isaia, quando vide la gloria d'esso, e d'esso parlò.
42Однако ж з князїв многі увірували в Него, та задля Фарисеїв не визнавали, щоб не вилучено їх із школи.
42Pur nondimeno molti, eziandio dei principali, credettero in lui; ma, per tema de ' Farisei, non lo confessavano, acciocchè non fossero sbanditi dalla sinagoga.
43Любили бо славу чоловічу більш, нїж славу Божу.
43Perciocchè amarono più la gloria degli uomini, che la gloria di Dio.
44Ісус же покликнув, і рече: Хто вірує в мене, не в мене вірує, а в Пославшого мене.
44Or Gesù gridò, e disse: Chi crede in me non crede in me, ma in colui che mi ha mandato.
45І хто видить мене, видить Пославшого мене.
45E chi vede me vede colui che mi ha mandato.
46Я сьвітлом у сьвіт прийшов, щоб усякий, хто вірує в мене, в темряві не пробував.
46Io, che son la Luce, son venuto nel mondo, acciocchè chiunque crede in me non dimori nelle tenebre.
47І коли хто слухає слова мої, та й не вірує, я не суджу його; бо я прийшов, не щоб судити сьвіт, а щоб спасти сьвіт.
47E se alcuno ode le mie parole, e non crede, io non lo giudico; perciocchè io non son venuto a giudicare il mondo, anzi a salvare il mondo.
48Хто цураєть ся мене, й не приймає словес моїх, має собі суддю: слово, що я глаголав, воно судити ме його останнього дня.
48Chi mi sprezza, e non riceve le mie parole, ha chi lo giudica; la parola che io ho ragionata sarà quella che lo giudicherà nell'ultimo giorno.
49Бо я не від себе глаголав, а пославший мене Отець, Він менї заповідь дав, що промовляти і що глаголати.
49Perciocchè io non ho parlato da me medesimo; ma il Padre che mi ha mandato è quello che mi ha ordinato ciò ch'io debbo dire e parlare.
50І я знаю, що Його заповідь життє вічнє. Що ж промовляю я, яко ж глаголав менї Отець, так промовляю.
50Ed io so che il suo comandamento è vita eterna; le cose adunque ch'io ragiono, così le ragiono come il Padre mi ha detto.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.