Йоана 12
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Тодї Ісус, шестого дня перед пасхою, прийшов у Витанию, де був Лазар, що був умер, котрого воскресив із мертвих.
1Six days before the Passover, Jesus came to Bethany, the hometown of Lazarus, whom He had raised from the dead.
2Зробили тодї Йому вечерю там, і Марта послугувала, Лазар же був один із тих, що сидїли за столом.
2So they hosted a dinner for Jesus there. Martha served, and Lazarus was among those reclining at the table with Him.
3Мария ж, узявши литру мира нардового, правдивого, предорогого, намастила ноги Ісусу, та й обтерла волоссєм своїм ноги Його; господа ж повна була духу від мира.
3Then Mary took about a pint of expensive perfume, made of pure nard, and she anointed Jesus’ feet and wiped them with her hair. And the house was filled with the fragrance of the perfume.
4Каже тодї один з учеників Його, Юда Симонів Іскариоцький, що мав Його зрадити.
4But one of His disciples, Judas Iscariot, who was going to betray Him, asked,
5Чому мира сього не продано за триста денариїв та не роздано вбогим?
5“Why wasn’t this perfume sold for three hundred denarii and the money given to the poor?”
6Сказав же се не того, що про вбогих дбав, а що злодїй був, і скриньку мав, і, що вкидано, носив.
6Judas did not say this because he cared about the poor, but because he was a thief. As keeper of the money bag, he used to take from what was put into it.
7Рече тодї Ісус: Остав її; на день похорону мого приховала се.
7“Leave her alone,” Jesus replied. “She has kept this perfume in preparation for the day of My burial.
8Вбогих бо маєте всякого часу з собою, мене ж не всякого часу маєте.
8The poor you will always have with you, but you will not always have Me.”
9Довідалось же багато народу з Жидів, що Він там, і поприходили не задля Ісуса одного, а щоб і Лазаря побачити, котрого воскресив із мертвих.
9Meanwhile a large crowd of Jews learned that Jesus was there. And they came not only because of Him, but also to see Lazarus, whom He had raised from the dead.
10Нарадили ся ж архиєреї, щоб і Лазаря вбити;
10So the chief priests made plans to kill Lazarus as well,
11бо многі через него приходили від Жидів, та й увірували в Ісуса.
11for on account of him many of the Jews were deserting them and believing in Jesus.
12Назавтра багато народу, поприходивши на сьвято, почувши, що Ісус ійде в Єрусалим,
12The next day the great crowd that had come to the feast heard that Jesus was coming to Jerusalem.
13побрали віттє пальмове, та й вийшли назустріч Йому, покликуючи: Осанна! благословен грядущий в імя Господнє, Цар Ізраїлїв!
13They took palm branches and went out to meet Him, shouting: “Hosanna!” “Blessed is He who comes in the name of the Lord!” “Blessed is the King of Israel!”
14Знайшовши ж Ісус осля, сїв на него, як написано:
14Finding a young donkey, Jesus sat on it, as it is written:
15Не лякайсь, дочко Сионська! ось твій Цар іде, сидячи на молодому ослї.
15“Do not be afraid, O Daughter of Zion. See, your King is coming, seated on the colt of a donkey.”
16Сього ж не зрозуміли ученики Його спершу; тільки, як прославивсь Ісус, тодї згадали, що се про Него писано, й що се зробили Йому.
16At first His disciples did not understand these things, but after Jesus was glorified they remembered what had been done to Him, and they realized that these very things had also been written about Him.
17Сьвідкував же народ, що був із Ним, як Лазаря викликав із гробу й воскресив Його з мертвих.
17Meanwhile, many people continued to testify that they had been with Jesus when He called Lazarus from the tomb and raised him from the dead.
18Тим і зустрів Його народ, бо чув, що Він зробив сю ознаку.
18That is also why the crowd went out to meet Him, because they heard that He had performed this sign.
19Фарисеї ж казали між собою: Бачите, що не вдїєте нїчого? ось увесь сьвіт за Ним пійшов!
19Then the Pharisees said to one another, “You can see that this is doing you no good. Look how the whole world has gone after Him!”
20Були ж деякі Геленяне між тими, що поприходили, щоб поклонитись у сьвято.
20Now there were some Greeks among those who went up to worship at the feast.
21Сї ж приступили до Филипа, що був з Витсаїди Галилейської, кажучи: Добродїю, хочемо Ісуса видїти.
21They came to Philip, who was from Bethsaida in Galilee, and requested of him, “Sir, we want to see Jesus.”
22Приходить Филип і каже Андреєві, а знов Андрей та Филип кажуть Ісусові.
22Philip relayed this appeal to Andrew, and both of them went and told Jesus.
23Ісус же відказав їм, говорячи: Прийшла година, щоб прославив ся Син чоловічий.
23But Jesus replied, “The hour has come for the Son of Man to be glorified.
24Істино, істино глаголю вам: Коли зерно пшеничне, впавши на землю, не вмре, то одно зостаєть ся; коли ж умре, то багато овощу приносить.
24Truly, truly, I tell you, unless a kernel of wheat falls to the ground and dies, it remains only a seed; but if it dies, it bears much fruit.
25Хто любить душу свою, погубить її; а хто ненавидить душу свою в сьвітї сьому, на вічнє життє збереже її.
25Whoever loves his life will lose it, but whoever hates his life in this world will keep it for eternal life.
26Коли менї служить хто, нехай іде слїдом за мною; і де я, там і слуга мій буде. І коли хто менї служить, пошанує його Отець.
26If anyone serves Me, he must follow Me; and where I am, My servant will be as well. If anyone serves Me, the Father will honor him.
27Тепер же душа моя стрівожилась, і що менї казати? Отче, спаси мене від години сієї; тільки ж для сього прийшов я на годину сю.
27Now My soul is troubled, and what shall I say? ‘Father, save Me from this hour’? No, it is for this purpose that I have come to this hour.
28Отче, прослав імя Твоє! Зійшов тодї голос із неба: І прославив, і знов прославлю.
28Father, glorify Your name!” Then a voice came from heaven: “I have glorified it, and I will glorify it again.”
29Народ же, що стояв і чув, казав, що грім загремів. Инші казали: Ангел Йому говорив.
29The crowd standing there heard it and said that it had thundered. Others said that an angel had spoken to Him.
30Озвавсь Ісус і рече: Сей голос роздавсь не ради мене, а ради вас.
30In response, Jesus said, “This voice was not for My benefit, but yours.
31Тепер суд сьвіту сьому: тепер князь сьвіту сього проженеть ся геть.
31Now judgment is upon this world; now the prince of this world will be cast out.
32І я, як буду піднятий від землї, всїх притягну до себе.
32And I, when I am lifted up from the earth, will draw everyone to Myself.”
33Се ж глаголав, означуючи, якою смертю має вмерти.
33He said this to indicate the kind of death He was going to die.
34Озвавсь до Него народ: Ми чули з закону, що Христос пробуває по вік; як же Ти кажеш, що треба угору піднятись Синові чоловічому ? Хто се Син чоловічий?
34The crowd replied, “We have heard from the Law that the Christ will remain forever. So how can you say that the Son of Man must be lifted up? Who is this Son of Man?”
35Рече ж їм Ісус: Ще малий час сьвітло з вами. Ходїть, доки сьвітло маєте, щоб темрява вас не захопила; а хто ходить у темряві, не знає, куди йде.
35Then Jesus told them, “For a little while longer, the Light will be among you. Walk while you have the Light, so that darkness will not overtake you. The one who walks in the darkness does not know where he is going.
36Доки сьвітло маєте, віруйте в сьвітло, щоб синами сьвітла стали ся. Се промовив Ісус, і пійшовши, заховавсь од них.
36While you have the Light, believe in the Light, so that you may become sons of light.” After Jesus had spoken these things, He went away and was hidden from them.
37Хоч стільки ознак зробив перед ними, не увірували в Него,
37Although Jesus had performed so many signs in their presence, they still did not believe in Him.
38щоб слово Ісаїї пророка справдилось, котрий промовив: Господи, хто вірував тому, що чув од нас? і рамя Господнє кому відкрилось?
38This was to fulfill the word of Isaiah the prophet: “Lord, who has believed our message? And to whom has the arm of the Lord been revealed?”
39Тим не змогли вірувати, що знов глаголе Ісаїя:
39For this reason they were unable to believe. For again, Isaiah says:
40Заслїпив очі їх і закаменив серце їх, щоб не бачили очима, нї розуміли серцем, і не обернулись, і я не сцїлив їх.
40“He has blinded their eyes and hardened their hearts, so that they cannot see with their eyes, and understand with their hearts, and turn, and I would heal them.”
41Се промовив Ісаїя, як видїв славу Його й глаголав про Него.
41Isaiah said these things because he saw Jesus’ glory and spoke about Him.
42Однако ж з князїв многі увірували в Него, та задля Фарисеїв не визнавали, щоб не вилучено їх із школи.
42Nevertheless, many of the leaders believed in Him; but because of the Pharisees they did not confess Him, for fear that they would be put out of the synagogue.
43Любили бо славу чоловічу більш, нїж славу Божу.
43For they loved praise from men more than praise from God.
44Ісус же покликнув, і рече: Хто вірує в мене, не в мене вірує, а в Пославшого мене.
44Then Jesus cried out, “Whoever believes in Me does not believe in Me alone, but in the One who sent Me.
45І хто видить мене, видить Пославшого мене.
45And whoever sees Me sees the One who sent Me.
46Я сьвітлом у сьвіт прийшов, щоб усякий, хто вірує в мене, в темряві не пробував.
46I have come into the world as a light, so that no one who believes in Me should remain in darkness.
47І коли хто слухає слова мої, та й не вірує, я не суджу його; бо я прийшов, не щоб судити сьвіт, а щоб спасти сьвіт.
47As for anyone who hears My words and does not keep them, I do not judge him. For I have not come to judge the world, but to save the world.
48Хто цураєть ся мене, й не приймає словес моїх, має собі суддю: слово, що я глаголав, воно судити ме його останнього дня.
48There is a judge for the one who rejects Me and does not receive My words: The word that I have spoken will judge him on the last day.
49Бо я не від себе глаголав, а пославший мене Отець, Він менї заповідь дав, що промовляти і що глаголати.
49I have not spoken on My own, but the Father who sent Me has commanded Me what to say and how to say it.
50І я знаю, що Його заповідь життє вічнє. Що ж промовляю я, яко ж глаголав менї Отець, так промовляю.
50And I know that His command leads to eternal life. So I speak exactly what the Father has told Me to say.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.