Йоана 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,
1When Jesus realized that the Pharisees were aware He was gaining and baptizing more disciples than John
2(хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його;)
2(although it was not Jesus who baptized, but His disciples),
3то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.
3He left Judea and returned to Galilee.
4Треба ж було Йому проходити через Самарию.
4Now He had to pass through Samaria.
5Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков Йосифу, синові своєму.
5So He came to a town of Samaria called Sychar, near the plot of ground that Jacob had given to his son Joseph.
6Була ж там криниця Яковова. Оце ж Ісус, утомившись у дорозї, сидїв так на криницї; було ж коло шестої години.
6Since Jacob’s well was there, Jesus, weary from His journey, sat down by the well. It was about the sixth hour.
7Приходить жінка з Самариї начерпати води. Рече їй Ісус: Дай менї пити.
7When a Samaritan woman came to draw water, Jesus said to her, “Give Me a drink.”
8Ученики бо Його пійшли в город, щоб купити їжі.
8(His disciples had gone into the town to buy food.)
9Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.
9“You are a Jew,” said the woman. “How can You ask for a drink from me, a Samaritan woman?” (For Jews do not associate with Samaritans.)
10Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.
10Jesus answered, “If you knew the gift of God and who is asking you for a drink, you would have asked Him, and He would have given you living water.”
11Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?
11“Sir,” the woman replied, “You have nothing to draw with and the well is deep. Where then will You get this living water?
12Хиба Ти більший єси отця нашого Якова, що дав нам сей колодязь? і він сам з него пив, і сини його, й скот його.
12Are You greater than our father Jacob, who gave us this well and drank from it himself, as did his sons and his livestock?”
13Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;
13Jesus said to her, “Everyone who drinks this water will be thirsty again.
14хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом води, що тече в життє вічнє.
14But whoever drinks the water I give him will never thirst. Indeed, the water I give him will become in him a fount of water springing up to eternal life.”
15Каже до Него жінка: Добродїю, дай менї сієї води, щоб не жаждувала, анї ходила сюди черпати.
15The woman said to Him, “Sir, give me this water so that I will not get thirsty and have to keep coming here to draw water.”
16Рече їй Ісус: Іди поклич чоловіка твого, та й приходь сюди.
16Jesus told her, “Go, call your husband and come back.”
17Озвалась жінка і каже: Не маю чоловіка. Рече їй Ісус: Добре сказала єси, що чоловіка не маєш;
17“I have no husband,” the woman replied. Jesus said to her, “You are correct to say that you have no husband.
18пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.
18In fact, you have had five husbands, and the man you now have is not your husband. You have spoken truthfully.”
19Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єси Ти.
19“Sir,” the woman said, “I see that You are a prophet.
20Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.
20Our fathers worshiped on this mountain, but you Jews say that the place where one must worship is in Jerusalem.”
21Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.
21“Believe Me, woman,” Jesus replied, “a time is coming when you will worship the Father neither on this mountain nor in Jerusalem.
22Ви кланяєтесь, а чому — не знаєте; ми кланяємось, і чому — знаємо, бо спасеннє від Жидів.
22You worship what you do not know; we worship what we do know, for salvation is from the Jews.
23Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.
23But a time is coming and has now come when the true worshipers will worship the Father in spirit and in truth, for the Father is seeking such as these to worship Him.
24Дух — Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.
24God is Spirit, and His worshipers must worship Him in spirit and in truth.”
25Каже Йому жінка: Знаю, що Месия прийде (званий Христос). Як прийде Він, звістить нам усе.
25The woman said, “I know that Messiah” (called Christ) “is coming. When He comes, He will explain everything to us.”
26Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.
26Jesus answered, “I who speak to you am He.”
27І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?
27Just then His disciples returned and were surprised that He was speaking with a woman. But no one asked Him, “What do You want from her?” or “Why are You talking with her?”
28Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:
28Then the woman left her water jar, went back into the town, and said to the people,
29Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?
29“Come, see a man who told me everything I ever did. Could this be the Christ?”
30Вийшли ж з города, й прийшли до Него.
30So they left the town and made their way toward Jesus.
31Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.
31Meanwhile the disciples urged Him, “Rabbi, eat something.”
32Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.
32But He told them, “I have food to eat that you know nothing about.”
33Казали ж ученики один до одного: Хиба хто принїс Йому їсти?
33So the disciples asked one another, “Could someone have brought Him food?”
34Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його дїло.
34Jesus explained, “My food is to do the will of Him who sent Me and to finish His work.
35Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяцї, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.
35Do you not say, ‘There are still four months until the harvest’? I tell you, lift up your eyes and look at the fields, for they are ripe for harvest.
36І приймає жнець плату, й збирає овощ у життє вічнє, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.
36Already the reaper draws his wages and gathers a crop for eternal life, so that the sower and the reaper may rejoice together.
37Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сїє, а инший, хто жне.
37For in this case the saying ‘One sows and another reaps’ is true.
38Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.
38I sent you to reap what you have not worked for; others have done the hard work, and now you have taken up their labor.”
39З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав менї все, що зробила.
39Many of the Samaritans from that town believed in Jesus because of the woman’s testimony, “He told me everything I ever did.”
40Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.
40So when the Samaritans came to Him, they asked Him to stay with them, and He stayed two days.
41І багато більше увірувало за слово Його.
41And many more believed because of His message.
42А тій жінцї казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справдї Спас сьвіту Христос.
42They said to the woman, “We now believe not only because of your words; we have heard for ourselves, and we know that this man truly is the Savior of the world.”
43Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.
43After two days, Jesus left for Galilee.
44Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.
44Now He Himself had testified that a prophet has no honor in his own hometown.
45Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.
45Yet when He arrived, the Galileans welcomed Him. They had seen all the great things He had done in Jerusalem at the feast, for they had gone there as well.
46Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.
46So once again He came to Cana in Galilee, where He had turned the water into wine. And there was a royal official whose son lay sick at Capernaum.
47Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.
47When he heard that Jesus had come from Judea to Galilee, he went and begged Him to come down and heal his son, who was about to die.
48Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.
48Jesus said to him, “Unless you people see signs and wonders, you will never believe.”
49Каже до Него царський: Господи, йди перш, нїж умре дитина моя.
49“Sir,” the official said, “come down before my child dies.”
50Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов.
50“Go,” said Jesus. “Your son will live.” The man took Jesus at His word and departed.
51Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий.
51And while he was still on the way, his servants met him with the news that his boy was alive.
52Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка.
52So he inquired as to the hour when his son had recovered, and they told him, “The fever left him yesterday at the seventh hour.”
53Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його.
53Then the father realized that this was the very hour in which Jesus had told him, “Your son will live.” And he and all his household believed.
54Се знов другу ознаку зробив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.
54This was now the second sign that Jesus performed after coming from Judea into Galilee.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.