Йоана 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.
1Then Pilate took Jesus and had Him flogged.
2А воїни сплївши вінець із тернини, надїли на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,
2The soldiers twisted together a crown of thorns, set it on His head, and dressed Him in a purple robe.
3і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.
3And they went up to Him again and again, saying, “Hail, King of the Jews!” and slapping Him in the face.
4Вийшов тодї знов Пилат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому нїякої вини не знаходжу.
4Once again Pilate came out and said to the Jews, “Look, I am bringing Him out to you to let you know that I find no basis for a charge against Him.”
5Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік!
5When Jesus came out wearing the crown of thorns and the purple robe, Pilate said to them, “Here is the man!”
6Як же побачили Його архиєреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його, та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.
6As soon as the chief priests and officers saw Him, they shouted, “Crucify Him! Crucify Him!” “You take Him and crucify Him,” Pilate replied, “for I find no basis for a charge against Him.”
7Відказали йому Жиди: Ми закон маємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим зробив.
7“We have a law,” answered the Jews, “and according to that law He must die, because He declared Himself to be the Son of God.”
8Як же почув Пилат се слово, то ще більше злякав ся,
8When Pilate heard this statement, he was even more afraid,
9і ввійшов у претор знов, і каже Ісусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповідї не дав йому.
9and he went back into the Praetorium. “Where are You from?” he asked. But Jesus gave no answer.
10Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розпяти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?
10So Pilate said to Him, “Do You refuse to speak to me? Do You not know that I have authority to release You and authority to crucify You?”
11Відказав Ісус: Не мав би єси власти нїякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має.
11Jesus answered, “You would have no authority over Me if it were not given to you from above. Therefore the one who handed Me over to you is guilty of greater sin.”
12З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто царем себе робить, противить ся Кесареві.
12From then on, Pilate tried to release Him, but the Jews kept shouting, “If you release this man, you are no friend of Caesar. Anyone who declares himself a king is defying Caesar.”
13Пилат же, почувши таке слово, вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що зване Литостротос, а по єврейськи: Гавата.
13When Pilate heard these words, he brought Jesus out and sat on the judgment seat at a place called the Stone Pavement, which in Hebrew is Gabbatha.
14Була ж пятниця перед пасхою, коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Цар ваш!
14It was the day of Preparation for the Passover, about the sixth hour. And Pilate said to the Jews, “Here is your King!”
15Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пилат: Царя вашого розпну? Відказали архиєреї: Не маємо царя, тільки Кесаря.
15At this, they shouted, “Away with Him! Away with Him! Crucify Him!” “Shall I crucify your King?” Pilate asked. “We have no king but Caesar,” replied the chief priests.
16Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
16Then Pilate handed Jesus over to be crucified, and the soldiers took Him away.
17І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
17Carrying His own cross, He went out to The Place of the Skull, which in Hebrew is called Golgotha.
18Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посерединї ж Ісуса.
18There they crucified Him, and with Him two others, one on each side, with Jesus in the middle.
19Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хрестї; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
19Pilate also had a notice posted on the cross. It read: JESUS OF NAZARETH, THE KING OF THE JEWS.
20Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи.
20Many of the Jews read this sign, because the place where Jesus was crucified was near the city, and it was written in Hebrew, Latin, and Greek.
21Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
21So the chief priests of the Jews said to Pilate, “Do not write, ‘The King of the Jews,’ but only that He said, ‘I am the King of the Jews.’”
22Відказав Пилат: Що написав, написав.
22Pilate answered, “What I have written, I have written.”
23Тодї воїни, розпявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
23When the soldiers had crucified Jesus, they divided His garments into four parts, one for each soldier, with the tunic remaining. It was seamless, woven in one piece from top to bottom.
24Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Подїлили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й зробили.
24So they said to one another, “Let us not tear it. Instead, let us cast lots to see who will get it.” This was to fulfill the Scripture: “They divided My garments among them, and cast lots for My clothing.” So that is what the soldiers did.
25Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина.
25Near the cross of Jesus stood His mother and her sister, as well as Mary the wife of Clopas and Mary Magdalene.
26Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
26When Jesus saw His mother and the disciple whom He loved standing nearby, He said to His mother, “Woman, here is your son.”
27Опісля рече ученику: От, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.
27Then He said to the disciple, “Here is your mother.” So from that hour, this disciple took her into his home.
28Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.
28After this, knowing that everything had now been accomplished, and to fulfill the Scripture, Jesus said, “I am thirsty.”
29Стояла ж посудина повна оцту; вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
29A jar of sour wine was sitting there. So they soaked a sponge in the wine, put it on a stalk of hyssop, and lifted it to His mouth.
30Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
30When Jesus had received the sour wine, He said, “It is finished.” And bowing His head, He yielded up His spirit.
31Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.
31It was the day of Preparation, and the next day was a High Sabbath. In order that the bodies would not remain on the cross during the Sabbath, the Jews asked Pilate to have the legs broken and the bodies removed.
32Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому розпятому з Ним.
32So the soldiers came and broke the legs of the first man who had been crucified with Jesus, and those of the other.
33До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг;
33But when they came to Jesus and saw that He was already dead, they did not break His legs.
34а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода.
34Instead, one of the soldiers pierced His side with a spear, and immediately blood and water flowed out.
35І той, що бачив се, засьвідкував, і правдиве сьвідченнє його; і знає він, що говорить правду, щоб ви вірували.
35The one who saw it has testified to this, and his testimony is true. He knows that he is telling the truth, so that you also may believe.
36Сталось бо се, щоб писаннє справдилось: Кість Його не буде переломлена.
36Now these things happened so that the Scripture would be fulfilled: “Not one of His bones will be broken.”
37І знов инше писаннє рече: Дивити муть ся на Того, кого прокололи.
37And, as another Scripture says: “They will look on the One they have pierced.”
38Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
38Afterward, Joseph of Arimathea, who was a disciple of Jesus (but secretly for fear of the Jews), asked Pilate to let him remove the body of Jesus. Pilate gave him permission, so he came and removed His body.
39Прийшов же й Никодим, що приходив перше до Ісуса в ночі, принїсши змішаної смирни й алоє фунтів із сотню.
39Nicodemus, who had previously come to Jesus at night, also brought a mixture of myrrh and aloes, about seventy-five pounds.
40Взяли тодї тїло Ісусове, і обгорнули полотном з пахощами, як се звичай у Жидів ховати.
40So they took the body of Jesus and wrapped it in linen cloths with the spices, according to the Jewish burial custom.
41Був же на місцї, де розпято Його, сад, а в саду новий гріб, в котрому нїколи нїкого не положено.
41Now there was a garden in the place where Jesus was crucified, and in the garden a new tomb in which no one had yet been laid.
42Там оце положили Ісуса задля пятницї Жидівської; бо поблизу був гріб.
42And because it was the Jewish day of Preparation and the tomb was nearby, they placed Jesus there.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.