Йоана 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.
1So Pilate then took Jesus and flogged him.
2А воїни сплївши вінець із тернини, надїли на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,
2The soldiers twisted thorns into a crown and put it on his head, and dressed him in a purple garment.
3і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.
3They kept saying, “Hail, King of the Jews!” and they kept slapping him.
4Вийшов тодї знов Пилат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому нїякої вини не знаходжу.
4Then Pilate went out again, and said to them, “Behold, I bring him out to you, that you may know that I find no basis for a charge against him.”
5Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік!
5Jesus therefore came out, wearing the crown of thorns and the purple garment. Pilate said to them, “Behold, the man!”
6Як же побачили Його архиєреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його, та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.
6When therefore the chief priests and the officers saw him, they shouted, saying, “Crucify! Crucify!” Pilate said to them, “Take him yourselves and crucify him, for I find no basis for a charge against him.”
7Відказали йому Жиди: Ми закон маємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим зробив.
7The Jews answered him, “We have a law, and by our law he ought to die, because he made himself the Son of God.”
8Як же почув Пилат се слово, то ще більше злякав ся,
8When therefore Pilate heard this saying, he was more afraid.
9і ввійшов у претор знов, і каже Ісусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповідї не дав йому.
9He entered into the Praetorium again, and said to Jesus, “Where are you from?” But Jesus gave him no answer.
10Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розпяти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?
10Pilate therefore said to him, “Aren’t you speaking to me? Don’t you know that I have power to release you and have power to crucify you?”
11Відказав Ісус: Не мав би єси власти нїякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має.
11Jesus answered, “You would have no power at all against me, unless it were given to you from above. Therefore he who delivered me to you has greater sin.”
12З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто царем себе робить, противить ся Кесареві.
12At this, Pilate was seeking to release him, but the Jews cried out, saying, “If you release this man, you aren’t Caesar’s friend! Everyone who makes himself a king speaks against Caesar!”
13Пилат же, почувши таке слово, вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що зване Литостротос, а по єврейськи: Гавата.
13When Pilate therefore heard these words, he brought Jesus out and sat down on the judgment seat at a place called “The Pavement”, but in Hebrew, “Gabbatha.”
14Була ж пятниця перед пасхою, коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Цар ваш!
14Now it was the Preparation Day of the Passover, at about the sixth hour. He said to the Jews, “Behold, your King!”
15Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пилат: Царя вашого розпну? Відказали архиєреї: Не маємо царя, тільки Кесаря.
15They cried out, “Away with him! Away with him! Crucify him!” Pilate said to them, “Shall I crucify your King?” The chief priests answered, “We have no king but Caesar!”
16Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
16So then he delivered him to them to be crucified. So they took Jesus and led him away.
17І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
17He went out, bearing his cross, to the place called “The Place of a Skull”, which is called in Hebrew, “Golgotha”,
18Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посерединї ж Ісуса.
18where they crucified him, and with him two others, on either side one, and Jesus in the middle.
19Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хрестї; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
19Pilate wrote a title also, and put it on the cross. There was written, “JESUS OF NAZARETH, THE KING OF THE JEWS.”
20Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи.
20Therefore many of the Jews read this title, for the place where Jesus was crucified was near the city; and it was written in Hebrew, in Latin, and in Greek.
21Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
21The chief priests of the Jews therefore said to Pilate, “Don’t write, ‘The King of the Jews,’ but, ‘he said, “I am King of the Jews.”’”
22Відказав Пилат: Що написав, написав.
22Pilate answered, “What I have written, I have written.”
23Тодї воїни, розпявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
23Then the soldiers, when they had crucified Jesus, took his garments and made four parts, to every soldier a part; and also the tunic. Now the tunic was without seam, woven from the top throughout.
24Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Подїлили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й зробили.
24Then they said to one another, “Let’s not tear it, but cast lots for it to decide whose it will be,” that the Scripture might be fulfilled, which says, “They parted my garments among them. They cast lots for my clothing.” Therefore the soldiers did these things.
25Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина.
25But standing by Jesus’ cross were his mother, his mother’s sister, Mary the wife of Clopas, and Mary Magdalene.
26Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
26Therefore when Jesus saw his mother, and the disciple whom he loved standing there, he said to his mother, “Woman, behold, your son!”
27Опісля рече ученику: От, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.
27Then he said to the disciple, “Behold, your mother!” From that hour, the disciple took her to his own home.
28Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.
28After this, Jesus, seeing that all things were now finished, that the Scripture might be fulfilled, said, “I am thirsty!”
29Стояла ж посудина повна оцту; вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
29Now a vessel full of vinegar was set there; so they put a sponge full of the vinegar on hyssop, and held it at his mouth.
30Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
30When Jesus therefore had received the vinegar, he said, “It is finished!” Then he bowed his head and gave up his spirit.
31Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.
31Therefore the Jews, because it was the Preparation Day, so that the bodies wouldn’t remain on the cross on the Sabbath (for that Sabbath was a special one), asked of Pilate that their legs might be broken and that they might be taken away.
32Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому розпятому з Ним.
32Therefore the soldiers came and broke the legs of the first and of the other who was crucified with him;
33До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг;
33but when they came to Jesus and saw that he was already dead, they didn’t break his legs.
34а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода.
34However, one of the soldiers pierced his side with a spear, and immediately blood and water came out.
35І той, що бачив се, засьвідкував, і правдиве сьвідченнє його; і знає він, що говорить правду, щоб ви вірували.
35He who has seen has testified, and his testimony is true. He knows that he tells the truth, that you may believe.
36Сталось бо се, щоб писаннє справдилось: Кість Його не буде переломлена.
36For these things happened that the Scripture might be fulfilled, “A bone of him will not be broken.”
37І знов инше писаннє рече: Дивити муть ся на Того, кого прокололи.
37Again another Scripture says, “They will look on him whom they pierced.”
38Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
38After these things, Joseph of Arimathaea, being a disciple of Jesus, but secretly for fear of the Jews, asked of Pilate that he might take away Jesus’ body. Pilate gave him permission. He came therefore and took away his body.
39Прийшов же й Никодим, що приходив перше до Ісуса в ночі, принїсши змішаної смирни й алоє фунтів із сотню.
39Nicodemus, who at first came to Jesus by night, also came bringing a mixture of myrrh and aloes, about a hundred Roman pounds.
40Взяли тодї тїло Ісусове, і обгорнули полотном з пахощами, як се звичай у Жидів ховати.
40So they took Jesus’ body, and bound it in linen cloths with the spices, as the custom of the Jews is to bury.
41Був же на місцї, де розпято Його, сад, а в саду новий гріб, в котрому нїколи нїкого не положено.
41Now in the place where he was crucified there was a garden. In the garden was a new tomb in which no man had ever yet been laid.
42Там оце положили Ісуса задля пятницї Жидівської; бо поблизу був гріб.
42Then, because of the Jews’ Preparation Day (for the tomb was near at hand), they laid Jesus there.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.