Йоана 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Ісус же пійшов на гору Оливну.
1but Jesus went to the Mount of Olives.
2Вранцї ж ізнов прийшов у церкву, і всї люде приходили до Него; й сївши навчав їх.
2Now very early in the morning, he came again into the temple, and all the people came to him. He sat down and taught them.
3Приводять же письменники та Фарисеї до Него жінку, схоплену в перелюбі, і, поставивши її посерединї,
3The scribes and the Pharisees brought a woman taken in adultery. Having set her in the middle,
4кажуть Йому: Учителю, сю жінку схоплено в перелюбі, на самому вчинку.
4they told him, “Teacher, we found this woman in adultery, in the very act.
5В законї ж Мойсей нам звелїв таких каменувати; Ти ж що кажеш?
5Now in our law, Moses commanded us to stone such women. What then do you say about her?”
6Се ж казали, спокушуючи Його, щоб мали чим винувати Його. Ісус же, схилившись до долу, писав пальцем по землї.
6They said this testing him, that they might have something to accuse him of. But Jesus stooped down and wrote on the ground with his finger.
7Як же не переставали питати Його, піднявшись рече до них: Хто з вас без гріха, нехай первий кине камінь на неї.
7But when they continued asking him, he looked up and said to them, “He who is without sin among you, let him throw the first stone at her.”
8І, знов, схилившись до долу, писав по землї.
8Again he stooped down and wrote on the ground with his finger.
9Вони ж, почувши й докорені совістю, вийшли один за одним, почавши від старших та аж до останнїх; і зоставсь один Ісус та жінка, стоячи посерединї.
9They, when they heard it, being convicted by their conscience, went out one by one, beginning from the oldest, even to the last. Jesus was left alone with the woman where she was, in the middle.
10Піднявши ся ж Ісус і нїкого не бачивши, тільки жінку, рече їй: Жінко, де ж ті винувателї твої? нїхто тебе не осудив?
10Jesus, standing up, saw her and said, “Woman, where are your accusers? Did no one condemn you?”
11Вона ж каже: Нїхто, Господи. Рече ж їй Ісус: І я тебе не суджу: йди, і більш не гріши.
11She said, “No one, Lord.” Jesus said, “Neither do I condemn you. Go your way. From now on, sin no more.”
12Знов же промовляв їм Ісус, глаголючи: Я сьвітло сьвіту. Хто йде слїдом за мною, не ходити ме в темряві, а мати ме сьвітло життя.
12Again, therefore, Jesus spoke to them, saying, “I am the light of the world. He who follows me will not walk in the darkness, but will have the light of life.”
13Казали тодї Йому Фарисеї: Ти про себе сьвідкуєш; сьвідченнє Твоє неправдиве.
13The Pharisees therefore said to him, “You testify about yourself. Your testimony is not valid.”
14Озвавсь Ісус і рече їм: Хоч я сьвідкую про себе, правдиве сьвідченнє моє; бо я знаю, звідкіля я прийшов, і куди йду.
14Jesus answered them, “Even if I testify about myself, my testimony is true, for I know where I came from, and where I am going; but you don’t know where I came from, or where I am going.
15Ви по тїлу судите; я не суджу нїкого.
15You judge according to the flesh. I judge no one.
16Коли ж я суджу, суд мій правдивий; бо я не один, а я й пославший мене Отець.
16Even if I do judge, my judgment is true, for I am not alone, but I am with the Father who sent me.
17І в законї ж вашому написано, що двох людей сьвідченнє правдиве.
17It’s also written in your law that the testimony of two people is valid.
18Я сьвідкую про себе, й сьвідкує про мене пославший мене Отець.
18I am one who testifies about myself, and the Father who sent me testifies about me.”
19Казали тодї Йому: Де Отець Твій? Відказав Ісус: Нї мене не знаєте, нї Отця мого. Коли б мене знали, й Отця мого знали б.
19They said therefore to him, “Where is your Father?” Jesus answered, “You know neither me nor my Father. If you knew me, you would know my Father also.”
20Такі слова промовив Ісус у скарбницї, навчаючи в церкві; і нїхто не хапав Його; бо ще не прийшла година Його.
20Jesus spoke these words in the treasury, as he taught in the temple. Yet no one arrested him, because his hour had not yet come.
21Рече їм тодї знов Ісус: Я йду, й шукати мете мене, і в гріхах ваших повмираєте. Куди ж я йду, ви не можете йти.
21Jesus said therefore again to them, “I am going away, and you will seek me, and you will die in your sins. Where I go, you can’t come.”
22Сказали тодї Жиди: Чи не вбє Він себе, що каже: Куди я йду, ви не можете йти?
22The Jews therefore said, “Will he kill himself, because he says, ‘Where I am going, you can’t come’ ?”
23І рече їм: Ви од нижнього, я од вишнього; ви од сьвіту сього, я не од сьвіту сього.
23He said to them, “You are from beneath. I am from above. You are of this world. I am not of this world.
24Тим я сказав вам, що повмираєте в гріхах ваших: коли бо не увіруєте, що се я, повмираєте в гріхах ваших.
24I said therefore to you that you will die in your sins; for unless you believe that I am he, you will die in your sins.”
25Казали тодї Йому: Хто Ти єси? І рече їм Ісус: Той, що з почину, як і глаголю вам.
25They said therefore to him, “Who are you?” Jesus said to them, “Just what I have been saying to you from the beginning.
26Багато маю про вас глаголати й судити; тільки ж Пославший мене правдивий; і я, що чув від Него, се глаголю в сьвітї.
26I have many things to speak and to judge concerning you. However, he who sent me is true; and the things which I heard from him, these I say to the world.”
27Не розуміли, що про Отця їм глаголе.
27They didn’t understand that he spoke to them about the Father.
28Рече ж їм Ісус: Як знесете вгору Сина чоловічого, тодї зрозумієте, що се я, і що від себе не роблю нїчого; тільки, як навчив мене Отець мій, таке глаголю.
28Jesus therefore said to them, “When you have lifted up the Son of Man, then you will know that I am he, and I do nothing of myself, but as my Father taught me, I say these things.
29І Пославший мене — зо мною; не зоставив мене одного Отець; бо я роблю всякого часу, що подобаєть ся Йому.
29He who sent me is with me. The Father hasn’t left me alone, for I always do the things that are pleasing to him.”
30Як се Він промовляв, многі увірували в Него.
30As he spoke these things, many believed in him.
31Рече тодї Ісус до Жидів, що увірували Йому: Коли пробувати мете у слові моєму, справдї ви ученики мої будете,
31Jesus therefore said to those Jews who had believed him, “If you remain in my word, then you are truly my disciples.
32і зрозумієте правду, й правда визволить вас.
32You will know the truth, and the truth will make you free.”
33Відказали Йому: Ми насїннє Авраамове, й нї в кого не були в неволї нїколи. Як же Ти говориш, що вільнї будете ?
33They answered him, “We are Abraham’s offspring, and have never been in bondage to anyone. How do you say, ‘You will be made free’ ?”
34Відказав їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Що всякий, хто робить гріх, невільник гріха.
34Jesus answered them, “Most certainly I tell you, everyone who commits sin is the bondservant of sin.
35Невільник же не пробуває в дому до віку, Син пробуває до віку.
35A bondservant doesn’t live in the house forever. A son remains forever.
36Коли ж Син визволить вас, справдї вільними будете.
36If therefore the Son makes you free, you will be free indeed.
37Знаю, що ви насїннє Авраамове; та шукаєте вбити мене, бо слово моє не містить ся в вас.
37I know that you are Abraham’s offspring, yet you seek to kill me, because my word finds no place in you.
38Я, що видїв ув Отця мого, глаголю; а ви, що видїли в отця вашого, робите.
38I say the things which I have seen with my Father; and you also do the things which you have seen with your father.”
39Озвались вони й казали Йому: Отець наш Авраам. Рече їм Ісус: Коли б ви дїти Авраамові були, дїла Авраамові робили б.
39They answered him, “Our father is Abraham.” Jesus said to them, “If you were Abraham’s children, you would do the works of Abraham.
40Тепер же шукаєте вбити мене, чоловіка, що вам правду глаголав, котру чув я від Бога. Сього Авраам не робив.
40But now you seek to kill me, a man who has told you the truth which I heard from God. Abraham didn’t do this.
41Ви робите дїла отця вашого. Казали тодї Йому: Ми не з перелюбу родились: одного Отця маємо, Бога.
41You do the works of your father.” They said to him, “We were not born of sexual immorality. We have one Father, God.”
42Рече ж їм Ісус: Коли б Бог отець ваш був, любили б ви мене; бо я від Бога вийшов і приходжу, бо не від себе прийшов я, а Він мене післав.
42Therefore Jesus said to them, “If God were your father, you would love me, for I came out and have come from God. For I haven’t come of myself, but he sent me.
43Чом бесїди моєї не розумієте? Бо не можете слухати слова мого.
43Why don’t you understand my speech? Because you can’t hear my word.
44Ви від отця диявола, й хотїння отця вашого диявола хочете робити. Той був душогубцем з почину, й в правдї не встояв; бо нема правди в йому. Коли говорить брехню, із свого говорить; бо він брехун і отець її.
44You are of your father the devil, and you want to do the desires of your father. He was a murderer from the beginning, and doesn’t stand in the truth, because there is no truth in him. When he speaks a lie, he speaks on his own; for he is a liar, and the father of lies.
45А що я правду глаголю, не віруєте менї.
45But because I tell the truth, you don’t believe me.
46Хто з вас докорить менї за гріх? Коли ж правду глаголю, чому ви не віруєте менї?
46Which of you convicts me of sin? If I tell the truth, why do you not believe me?
47Хто від Бога, слова Божі слухає. Тому ви не слухаєте, що ви не від Бога.
47He who is of God hears the words of God. For this cause you don’t hear, because you are not of God.”
48Озвались тодї Жиди, й казали Йому: Чи не добре ми кажемо, що Самарянин єси Ти, і біса маєш?
48Then the Jews answered him, “Don’t we say well that you are a Samaritan, and have a demon?”
49Відказав Ісус: Я біса не маю, а шаную Отця мого; ви ж не шануєте мене.
49Jesus answered, “I don’t have a demon, but I honor my Father and you dishonor me.
50Я ж не шукаю моєї слави; єсть, хто шукає й судить.
50But I don’t seek my own glory. There is one who seeks and judges.
51Істино, істино глаголю вам: Коли хто слово моє хоронити ме, смерти не побачить по вік.
51Most certainly, I tell you, if a person keeps my word, he will never see death.”
52Сказали тодї Йому Жиди: Тепер ми знаємо, що Ти біса маєш. Авраам умер і пророки, а Ти кажеш: Коли хто слово моє хоронити ме, не вкусить смерти по вік.
52Then the Jews said to him, “Now we know that you have a demon. Abraham died, as did the prophets; and you say, ‘If a man keeps my word, he will never taste of death.’
53Хиба Ти більший єси, нїж отець наш Авраам, що вмер? І пророки повмирали. Ким Ти себе робиш?
53Are you greater than our father Abraham, who died? The prophets died. Who do you make yourself out to be?”
54Відказав Ісус: Коли я прославляю себе, слава моя нїщо. Єсть Отець мій, що прославляє мене, про котрого ви кажете, що Він Бог ваш.
54Jesus answered, “If I glorify myself, my glory is nothing. It is my Father who glorifies me, of whom you say that he is our God.
55І не пізнали Його; я ж знаю Його. А коли я скажу, що не знаю Його, буду подобний вам ложник. Нї, знаю Його, й слово Його хороню.
55You have not known him, but I know him. If I said, ‘I don’t know him,’ I would be like you, a liar. But I know him and keep his word.
56Авраам, отець ваш, рад був видїти день мій; та він увидїв, і зрадїв.
56Your father Abraham rejoiced to see my day. He saw it and was glad.”
57Казали тодї Жиди до Него: Не маєш пятидесяти років ще, і Авраама видїв єси?
57The Jews therefore said to him, “You are not yet fifty years old! Have you seen Abraham?”
58Рече їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Перш нїж Авраамові бути, я був.
58Jesus said to them, “Most certainly, I tell you, before Abraham came into existence, I AM. ”
59Брали тодї каміннє, щоб кидати на Него; Ісус же сховав ся, і вийшов з церкви, пройшовши посеред них, і пійшов так мимо.
59Therefore they took up stones to throw at him, but Jesus hid himself and went out of the temple, having gone through the middle of them, and so passed by.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.