Йоана 18
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
1When Jesus had spoken these words, he went out with his disciples over the brook Kidron, where there was a garden, into which he and his disciples entered.
2Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.
2Now Judas, who betrayed him, also knew the place, for Jesus often met there with his disciples.
3Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями, та з зброєю.
3Judas then, having taken a detachment of soldiers and officers from the chief priests and the Pharisees, came there with lanterns, torches, and weapons.
4Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече їм: Кого шукаєте?
4Jesus therefore, knowing all the things that were happening to him, went out and said to them, “Who are you looking for?”
5Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.
5They answered him, “Jesus of Nazareth.” Jesus said to them, “I am he.” Judas also, who betrayed him, was standing with them.
6Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.
6When therefore he said to them, “I am he,” they went backward and fell to the ground.
7Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.
7Again therefore he asked them, “Who are you looking for?” They said, “Jesus of Nazareth.”
8Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.
8Jesus answered, “I told you that I am he. If therefore you seek me, let these go their way,”
9Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не згубив я з них нїкого.
9that the word might be fulfilled which he spoke, “Of those whom you have given me, I have lost none.”
10Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.
10Simon Peter therefore, having a sword, drew it, struck the high priest’s servant, and cut off his right ear. The servant’s name was Malchus.
11Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?
11Jesus therefore said to Peter, “Put the sword into its sheath. The cup which the Father has given me, shall I not surely drink it?”
12Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
12So the detachment, the commanding officer, and the officers of the Jews seized Jesus and bound him,
13і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреєм того року.
13and led him to Annas first, for he was father-in-law to Caiaphas, who was high priest that year.
14Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.
14Now it was Caiaphas who advised the Jews that it was expedient that one man should perish for the people.
15Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.
15Simon Peter followed Jesus, as did another disciple. Now that disciple was known to the high priest, and entered in with Jesus into the court of the high priest;
16Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
16but Peter was standing at the door outside. So the other disciple, who was known to the high priest, went out and spoke to her who kept the door, and brought in Peter.
17Каже тодї слуга дверниця Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.
17Then the maid who kept the door said to Peter, “Are you also one of this man’s disciples?” He said, “I am not.”
18Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.
18Now the servants and the officers were standing there, having made a fire of coals, for it was cold. They were warming themselves. Peter was with them, standing and warming himself.
19Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.
19The high priest therefore asked Jesus about his disciples and about his teaching.
20Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.
20Jesus answered him, “I spoke openly to the world. I always taught in synagogues and in the temple, where the Jews always meet. I said nothing in secret.
21Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав.
21Why do you ask me? Ask those who have heard me what I said to them. Behold, they know the things which I said.”
22Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?
22When he had said this, one of the officers standing by slapped Jesus with his hand, saying, “Do you answer the high priest like that?”
23Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?
23Jesus answered him, “If I have spoken evil, testify of the evil; but if well, why do you beat me?”
24Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.
24Annas sent him bound to Caiaphas, the high priest.
25Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
25Now Simon Peter was standing and warming himself. They said therefore to him, “You aren’t also one of his disciples, are you?” He denied it and said, “I am not.”
26Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?
26One of the servants of the high priest, being a relative of him whose ear Peter had cut off, said, “Didn’t I see you in the garden with him?”
27Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.
27Peter therefore denied it again, and immediately the rooster crowed.
28Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
28They led Jesus therefore from Caiaphas into the Praetorium. It was early, and they themselves didn’t enter into the Praetorium, that they might not be defiled, but might eat the Passover.
29Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?
29Pilate therefore went out to them and said, “What accusation do you bring against this man?”
30Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходїй, не віддавали б ми Його тобі.
30They answered him, “If this man weren’t an evildoer, we wouldn’t have delivered him up to you.”
31Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.
31Pilate therefore said to them, “Take him yourselves, and judge him according to your law.” Therefore the Jews said to him, “It is illegal for us to put anyone to death,”
32Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.
32that the word of Jesus might be fulfilled, which he spoke, signifying by what kind of death he should die.
33Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
33Pilate therefore entered again into the Praetorium, called Jesus, and said to him, “Are you the King of the Jews?”
34Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?
34Jesus answered him, “Do you say this by yourself, or did others tell you about me?”
35Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?
35Pilate answered, “I’m not a Jew, am I? Your own nation and the chief priests delivered you to me. What have you done?”
36Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од сьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.
36Jesus answered, “My Kingdom is not of this world. If my Kingdom were of this world, then my servants would fight, that I wouldn’t be delivered to the Jews. But now my Kingdom is not from here.”
37Рече тодї Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.
37Pilate therefore said to him, “Are you a king then?” Jesus answered, “You say that I am a king. For this reason I have been born, and for this reason I have come into the world, that I should testify to the truth. Everyone who is of the truth listens to my voice.”
38Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
38Pilate said to him, “What is truth?” When he had said this, he went out again to the Jews, and said to them, “I find no basis for a charge against him.
39Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
39But you have a custom that I should release someone to you at the Passover. Therefore, do you want me to release to you the King of the Jews?”
40Закричали тодї вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.
40Then they all shouted again, saying, “Not this man, but Barabbas!” Now Barabbas was a robber.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.