Йоана 4
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Як же взнав Господь, що прочули Фарисеї, що Ісус більш учеників єднає і хрестить, нїж Йоан,
1Therefore when the Lord knew that the Pharisees had heard that Jesus was making and baptizing more disciples than John
2(хоч Ісус сам не хрестив, а ученики Його;)
2(although Jesus himself didn’t baptize, but his disciples),
3то покинув Юдею, та й пійшов знов у Галилею.
3he left Judea and departed into Galilee.
4Треба ж було Йому проходити через Самарию.
4He needed to pass through Samaria.
5Приходить оце в город Самарянський, названий Сихар, поблизу хутора, що дав Яков Йосифу, синові своєму.
5So he came to a city of Samaria called Sychar, near the parcel of ground that Jacob gave to his son Joseph.
6Була ж там криниця Яковова. Оце ж Ісус, утомившись у дорозї, сидїв так на криницї; було ж коло шестої години.
6Jacob’s well was there. Jesus therefore, being tired from his journey, sat down by the well. It was about the sixth hour.
7Приходить жінка з Самариї начерпати води. Рече їй Ісус: Дай менї пити.
7A woman of Samaria came to draw water. Jesus said to her, “Give me a drink.”
8Ученики бо Його пійшли в город, щоб купити їжі.
8For his disciples had gone away into the city to buy food.
9Каже ж Йому жінка Самарянка: Як се Ти, Жидовин бувши, пити просиш від мене, жінки Самарянки? Бо Жиди не сходять ся з Самарянами.
9The Samaritan woman therefore said to him, “How is it that you, being a Jew, ask for a drink from me, a Samaritan woman?” (For Jews have no dealings with Samaritans.)
10Озвавсь Ісус і рече їй: Коли б знала дар Божий і хто се говорить тобі: Дай менї пити, ти просила б Його, й дав би тобі води живої.
10Jesus answered her, “If you knew the gift of God, and who it is who says to you, ‘Give me a drink,’ you would have asked him, and he would have given you living water.”
11Каже Йому жінка: Добродїю, і черпака не маєш, і колодязь глибокий; звідкіля ж маєш воду живу?
11The woman said to him, “Sir, you have nothing to draw with, and the well is deep. So where do you get that living water?
12Хиба Ти більший єси отця нашого Якова, що дав нам сей колодязь? і він сам з него пив, і сини його, й скот його.
12Are you greater than our father Jacob, who gave us the well and drank from it himself, as did his children and his livestock?”
13Озвавсь Ісус і рече їй: Всякий, хто пє воду сю забажає знов;
13Jesus answered her, “Everyone who drinks of this water will thirst again,
14хто ж напєть ся води, що я дам йому, не забажає до віку; а вода, що дам йому, буде в йому жерелом води, що тече в життє вічнє.
14but whoever drinks of the water that I will give him will never thirst again; but the water that I will give him will become in him a well of water springing up to eternal life.”
15Каже до Него жінка: Добродїю, дай менї сієї води, щоб не жаждувала, анї ходила сюди черпати.
15The woman said to him, “Sir, give me this water, so that I don’t get thirsty, neither come all the way here to draw.”
16Рече їй Ісус: Іди поклич чоловіка твого, та й приходь сюди.
16Jesus said to her, “Go, call your husband, and come here.”
17Озвалась жінка і каже: Не маю чоловіка. Рече їй Ісус: Добре сказала єси, що чоловіка не маєш;
17The woman answered, “I have no husband.” Jesus said to her, “You said well, ‘I have no husband,’
18пять бо чоловіків мала, та й тепер которого маєш, не чоловік тобі; у сьому правду сказала єси.
18for you have had five husbands; and he whom you now have is not your husband. This you have said truly.”
19Каже Йому жінка: Добродїю, бачу, що пророк єси Ти.
19The woman said to him, “Sir, I perceive that you are a prophet.
20Батьки наші на сїй горі покланялись; а ви кажете, що в Єрусалимі місце, де треба покланяти ся.
20Our fathers worshiped in this mountain, and you Jews say that in Jerusalem is the place where people ought to worship.”
21Рече їй Ісус: Жінко, вір менї, що прийде час, коли нї на горі сїй, анї в Єрусалимі покланяти метесь ви Отцеві.
21Jesus said to her, “Woman, believe me, the hour is coming when neither in this mountain nor in Jerusalem will you worship the Father.
22Ви кланяєтесь, а чому — не знаєте; ми кланяємось, і чому — знаємо, бо спасеннє від Жидів.
22You worship that which you don’t know. We worship that which we know; for salvation is from the Jews.
23Та прийде час, і вже єсть, що правдиві поклонники поклонять ся Отцеві духом і правдою; Отець бо таких шукає покланяючих ся Йому.
23But the hour comes, and now is, when the true worshipers will worship the Father in spirit and truth, for the Father seeks such to be his worshipers.
24Дух — Бог, і хто покланяєть ся Йому, духом і правдою мусить покланятись.
24God is spirit, and those who worship him must worship in spirit and truth.”
25Каже Йому жінка: Знаю, що Месия прийде (званий Христос). Як прийде Він, звістить нам усе.
25The woman said to him, “I know that Messiah is coming, he who is called Christ. When he has come, he will declare to us all things.”
26Рече їй Ісус: Се я, що глаголю тобі.
26Jesus said to her, “I am he, the one who speaks to you.”
27І прийшли на се ученики Його, й дивувались, що Він із жінкою розмовляв; та нїхто не сказав: Чого тобі треба? або: Про що розмовляєш із нею?
27Just then, his disciples came. They marveled that he was speaking with a woman; yet no one said, “What are you looking for?” or, “Why do you speak with her?”
28Покинула тодї відро своє жінка, й пійшла в город, і каже людям:
28So the woman left her water pot, went away into the city, and said to the people,
29Ійдїть подивіть ся на чоловіка, котрий сказав менї все, що я зробила; чи се не Христос?
29“Come, see a man who told me everything that I have done. Can this be the Christ?”
30Вийшли ж з города, й прийшли до Него.
30They went out of the city, and were coming to him.
31Тим часом просили Його ученики: Рави, їж.
31In the meanwhile, the disciples urged him, saying, “Rabbi, eat.”
32Він же рече їм: Я маю їжу їсти, котрої ви не знаєте.
32But he said to them, “I have food to eat that you don’t know about.”
33Казали ж ученики один до одного: Хиба хто принїс Йому їсти?
33The disciples therefore said to one another, “Has anyone brought him something to eat?”
34Рече їм Ісус: Моя їжа, щоб чинити волю Пославшого мене, й скінчити Його дїло.
34Jesus said to them, “My food is to do the will of him who sent me and to accomplish his work.
35Хиба ви не кажете: Що ще чотирі місяцї, та й жнива прийдуть? Ось глаголю вам: Здійміть очі ваші, та погляньте на ниви, що вже пополовіли на жнива.
35Don’t you say, ‘There are yet four months until the harvest’? Behold, I tell you, lift up your eyes and look at the fields, that they are white for harvest already.
36І приймає жнець плату, й збирає овощ у життє вічнє, щоб і хто сїє радував ся, і хто жне.
36He who reaps receives wages and gathers fruit to eternal life, that both he who sows and he who reaps may rejoice together.
37Бо у сьому слово правдиве: що инший, хто сїє, а инший, хто жне.
37For in this the saying is true, ‘One sows, and another reaps.’
38Я післав вас жати, коло чого ви не працювали; инші люде працювали, а ви на працю їх увійшли.
38I sent you to reap that for which you haven’t labored. Others have labored, and you have entered into their labor.”
39З города ж того багато увірувало в Него Самарян через слово жінки, сьвідкуючої: Що сказав менї все, що зробила.
39From that city many of the Samaritans believed in him because of the word of the woman, who testified, “He told me everything that I have done.”
40Як же прийшли до Него Самаряне, просили Його зістатись у них; і зіставсь там два днї.
40So when the Samaritans came to him, they begged him to stay with them. He stayed there two days.
41І багато більше увірувало за слово Його.
41Many more believed because of his word.
42А тій жінцї казали: Що вже не задля твого оповідання віруємо; самі бо чули, й знаємо, що се справдї Спас сьвіту Христос.
42They said to the woman, “Now we believe, not because of your speaking; for we have heard for ourselves, and know that this is indeed the Christ, the Savior of the world.”
43Через два ж днї вийшов звідтіля та прийшов у Галилею.
43After the two days he went out from there and went into Galilee.
44Сам бо Ісус сьвідкував, що пророк у своїй отчинї чести не має.
44For Jesus himself testified that a prophet has no honor in his own country.
45Як же прийшов у Галилею, прийняли Його Галилейцї, бачивши все, що зробив у Єрусалимі на сьвята: бо й вони ходили на сьвята.
45So when he came into Galilee, the Galileans received him, having seen all the things that he did in Jerusalem at the feast, for they also went to the feast.
46Прийшов же Ісус ізнов у Кану Галилейську, де зробив воду вином. І був один царський, котрого син нездужав у Капернаумі.
46Jesus came therefore again to Cana of Galilee, where he made the water into wine. There was a certain nobleman whose son was sick at Capernaum.
47Сей, почувши, що Ісус прибув із Юдеї в Галилею, прийшов до Него, й благав Його, щоб пійшов та оздоровив сина його, бо мав умерти.
47When he heard that Jesus had come out of Judea into Galilee, he went to him and begged him that he would come down and heal his son, for he was at the point of death.
48Рече ж Ісус до него: Коли ознак та див не побачите, не увіруєте.
48Jesus therefore said to him, “Unless you people see signs and wonders, you will in no way believe.”
49Каже до Него царський: Господи, йди перш, нїж умре дитина моя.
49The nobleman said to him, “Sir, come down before my child dies.”
50Рече йому Ісус: Іди, син твій живий. І увірував чоловік слову, що промовив йому Ісус, і пійшов.
50Jesus said to him, “Go your way. Your son lives.” The man believed the word that Jesus spoke to him, and he went his way.
51Вже ж він ішов, зустріли його слуги його й звістили, кажучи: Що хлопчик твій живий.
51As he was going down, his servants met him and reported, saying “Your child lives!”
52Спитав же в них про годину, коли полегшало йому. І кажуть йому: Що вчора семої години покинула його горячка.
52So he inquired of them the hour when he began to get better. They said therefore to him, “Yesterday at the seventh hour, the fever left him.”
53Зрозумів же батько, що тієї самої години, котрої сказав йому Ісус: Що син твій живий; і увірував сам і ввесь дім його.
53So the father knew that it was at that hour in which Jesus said to him, “Your son lives.” He believed, as did his whole house.
54Се знов другу ознаку зробив Ісус, прийшовши з Юдеї в Галилею.
54This is again the second sign that Jesus did, having come out of Judea into Galilee.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.