Йоана 16
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Се я глаголав вам, щоб ви не поблазнились.
1“I have said these things to you so that you wouldn’t be caused to stumble.
2Вилучати муть вас із шкіл; ба прийде час, що всякий, хто вбиває вас, думати ме, що службу приносить Богу.
2They will put you out of the synagogues. Yes, the time is coming that whoever kills you will think that he offers service to God.
3І се робити муть вам, бо не знали нї Отця, нї мене.
3They will do these things because they have not known the Father nor me.
4Та се сказав я вам, щоб, як прийде час, згадали про се, що я глаголав вам; бо з вами був.
4But I have told you these things so that when the time comes, you may remember that I told you about them. I didn’t tell you these things from the beginning, because I was with you.
5Тепер же йду до Пославшого мене; й нїхто з вас не питає мене: Куди йдеш?
5But now I am going to him who sent me, and none of you asks me, ‘Where are you going?’
6Та що се сказав я вам, смуток сповнив ваше серце.
6But because I have told you these things, sorrow has filled your heart.
7Тільки ж я правду глаголю вам: лучче вам, щоб я пійшов; як бо не пійду, Утішитель не прийде до вас; як же пійду, пришлю Його до вас.
7Nevertheless I tell you the truth: It is to your advantage that I go away; for if I don’t go away, the Counselor won’t come to you. But if I go, I will send him to you.
8А Той прийшовши, докорить сьвітові за гріх, і за правду, і за суд:
8When he has come, he will convict the world about sin, about righteousness, and about judgment;
9за гріх бо не вірують у мене;
9about sin, because they don’t believe in me;
10за правду ж, бо я до Отця мого йду, й більш не побачите мене;
10about righteousness, because I am going to my Father, and you won’t see me any more;
11за суд, бо князь сьвіта сього осуджений.
11about judgment, because the prince of this world has been judged.
12Ще багато маю глаголати вам, та ви не можете носити нинї.
12“I still have many things to tell you, but you can’t bear them now.
13Як же прийде той Дух правди, то проведе вас до всякої правди; бо глаголати ме не від себе, а все, що чути ме, буде глаголати, й що настане, звістить вам.
13However, when he, the Spirit of truth, has come, he will guide you into all truth, for he will not speak from himself; but whatever he hears, he will speak. He will declare to you things that are coming.
14Той мене прославить: бо з мого прийме і звістить вам.
14He will glorify me, for he will take from what is mine and will declare it to you.
15Усе, що має Отець, — моє: тим я сказав, що з мого Він прийме, і звістить вам.
15All things that the Father has are mine; therefore I said that he takes of mine and will declare it to you.
16Трохи, і не будете видїти мене; а знов трохи, і побачите мене; бо я йду до Отця.
16“A little while, and you will not see me. Again a little while, and you will see me.”
17Казали тодї деякі з учеників Його між собою: Що се, що каже нам: Трохи, і не будете видїти мене, а знов трохи, і побачите мене, і: Бо я йду до Отця ?
17Some of his disciples therefore said to one another, “What is this that he says to us, ‘A little while, and you won’t see me, and again a little while, and you will see me;’ and, ‘Because I go to the Father’ ?”
18Казали ж: Що се, що каже: Трохи ? Не знаємо, що Він каже.
18They said therefore, “What is this that he says, ‘A little while’ ? We don’t know what he is saying.”
19Знав же Ісус, що хотїли Його спитати, й рече їм: Про се розпитуєтесь між собою, що я сказав: Трохи, і не будете видїти мене, а знов: трохи, і побачите мене?
19Therefore Jesus perceived that they wanted to ask him, and he said to them, “Do you inquire among yourselves concerning this, that I said, ‘A little while, and you won’t see me, and again a little while, and you will see me’?
20Істино, істино глаголю вам: Що плакати й ридати будете ви, сьвіт же веселитись; ви ж смуткувати мете, та смуток ваш на радощі обернеть ся.
20Most certainly I tell you that you will weep and lament, but the world will rejoice. You will be sorrowful, but your sorrow will be turned into joy.
21Жінка як роджає, смуток має, бо прийшла година її; скоро ж уродить дитину, вже не памятає муки з радощів, що народив ся чоловік на сьвіт.
21A woman, when she gives birth, has sorrow because her time has come. But when she has delivered the child, she doesn’t remember the anguish any more, for the joy that a human being is born into the world.
22І ви оце тепер смуток маєте; знов же побачу вас, і звеселить ся серце ваше, і радощів ваших нїхто не візьме од вас.
22Therefore you now have sorrow, but I will see you again, and your heart will rejoice, and no one will take your joy away from you.
23І того дня в мене не питати мете. Істино, істино глаголю вам: Що чого нї попросите в Отця імям моїм, дасть вам.
23“In that day you will ask me no questions. Most certainly I tell you, whatever you may ask of the Father in my name, he will give it to you.
24Досі не просили ви нїчого в імя моє. Просїть, то й приймете, щоб радість ваша була повна.
24Until now, you have asked nothing in my name. Ask, and you will receive, that your joy may be made full.
25Оце приповістями глаголав вам; та прийде час, що більше вже приповістями не глаголати му вам, а явно про Отця звіщу вам.
25“I have spoken these things to you in figures of speech. But the time is coming when I will no more speak to you in figures of speech, but will tell you plainly about the Father.
26Того дня просити мете в імя моє, і не глаголю вам, що я просити му Отця за вас.
26In that day you will ask in my name; and I don’t say to you that I will pray to the Father for you,
27Сам бо Отець любить вас; бо ви мене полюбили, й увірували, що я від Бога вийшов.
27for the Father himself loves you, because you have loved me, and have believed that I came from God.
28Я вийшов од Отця, і прийшов на сьвіт. Знов оставляю сьвіт і йду до Отця.
28I came from the Father and have come into the world. Again, I leave the world and go to the Father.”
29Кажуть Йому ученики Його: Оттепер явно глаголеш, і приповісти нїякої не кажеш.
29His disciples said to him, “Behold, now you are speaking plainly, and using no figures of speech.
30Тепер знаємо, що знаєш усе, і не треба, щоб хто питав Тебе. По сьому віруємо, що від Бога вийшов єси.
30Now we know that you know all things, and don’t need for anyone to question you. By this we believe that you came from God.”
31Відказав їм Ісус: Тепер віруєте?
31Jesus answered them, “Do you now believe?
32Ось прийде час, і нинї прийшов, щоб ви розсипались кожен у свій бік, а мене самого зоставили; та я не сам, бо Отець зо мною.
32Behold, the time is coming, yes, and has now come, that you will be scattered, everyone to his own place, and you will leave me alone. Yet I am not alone, because the Father is with me.
33Се глаголав я вам, щоб у менї впокій мали. У сьвітї горе мати мете, тільки ж бодріть ся: я побідив сьвіт.
33I have told you these things, that in me you may have peace. In the world you have trouble; but cheer up! I have overcome the world.”
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.