Йоана 18
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.
1After Jesus had spoken these words, He went out with His disciples across the Kidron Valley, where they entered a garden.
2Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.
2Now Judas His betrayer also knew the place, because Jesus had often met there with His disciples.
3Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями, та з зброєю.
3So Judas brought a band of soldiers and officers from the chief priests and Pharisees. They arrived at the garden carrying lanterns, torches, and weapons.
4Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече їм: Кого шукаєте?
4Jesus, knowing all that was coming upon Him, stepped forward and asked them, “Whom are you seeking?”
5Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.
5“Jesus of Nazareth,” they answered. Jesus said, “I am He.” And Judas His betrayer was standing there with them.
6Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.
6When Jesus said, “I am He,” they drew back and fell to the ground.
7Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.
7So He asked them again, “Whom are you seeking?” “Jesus of Nazareth,” they answered.
8Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.
8“I told you that I am He,” Jesus replied. “So if you are looking for Me, let these men go.”
9Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не згубив я з них нїкого.
9This was to fulfill the word He had spoken: “I have not lost one of those You have given Me.”
10Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.
10Then Simon Peter drew his sword and struck the servant of the high priest, cutting off his right ear. The servant’s name was Malchus.
11Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?
11“Put your sword back in its sheath!” Jesus said to Peter. “Shall I not drink the cup the Father has given Me?”
12Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,
12Then the band of soldiers, with its commander and the officers of the Jews, arrested Jesus and bound Him.
13і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреєм того року.
13They brought Him first to Annas, who was the father-in-law of Caiaphas, the high priest that year.
14Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.
14Caiaphas was the one who had advised the Jews that it would be better if one man died for the people.
15Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.
15Now Simon Peter and another disciple were following Jesus. Since that disciple was known to the high priest, he also went with Jesus into the courtyard of the high priest.
16Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.
16But Peter stood outside at the door. Then the disciple who was known to the high priest went out and spoke to the doorkeeper, and brought Peter in.
17Каже тодї слуга дверниця Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.
17At this, the servant girl watching the door said to Peter, “Aren’t you also one of this man’s disciples?” “I am not,” he answered.
18Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.
18Because it was cold, the servants and officers were standing around a charcoal fire they had made to keep warm. And Peter was also standing with them, warming himself.
19Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.
19Meanwhile, the high priest questioned Jesus about His disciples and His teaching.
20Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.
20“I have spoken openly to the world,” Jesus answered. “I always taught in the synagogues and at the temple, where all the Jews come together. I said nothing in secret.
21Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав.
21Why are you asking Me? Ask those who heard My message. Surely they know what I said.”
22Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?
22When Jesus had said this, one of the officers standing nearby slapped Him in the face and said, “Is this how You answer the high priest?”
23Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?
23Jesus replied, “If I said something wrong, testify as to what was wrong. But if I spoke correctly, why did you strike Me?”
24Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.
24Then Annas sent Him, still bound, to Caiaphas the high priest.
25Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.
25Simon Peter was still standing and warming himself. So they asked him, “Aren’t you also one of His disciples?” He denied it and said, “I am not.”
26Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?
26One of the high priest’s servants, a relative of the man whose ear Peter had cut off, asked, “Didn’t I see you with Him in the garden?”
27Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.
27Peter denied it once more, and immediately a rooster crowed.
28Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.
28Then they led Jesus away from Caiaphas into the Praetorium. By now it was early morning, and the Jews did not enter the Praetorium, to avoid being defiled and unable to eat the Passover.
29Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?
29So Pilate went out to them and asked, “What accusation are you bringing against this man?”
30Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходїй, не віддавали б ми Його тобі.
30“If He were not a criminal,” they replied, “we would not have handed Him over to you.”
31Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.
31“You take Him and judge Him by your own law,” Pilate told them. “We are not permitted to execute anyone,” the Jews replied.
32Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.
32This was to fulfill the word that Jesus had spoken to indicate the kind of death He was going to die.
33Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?
33Pilate went back into the Praetorium, summoned Jesus, and asked Him, “Are You the King of the Jews?”
34Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?
34“Are you saying this on your own,” Jesus asked, “or did others tell you about Me?”
35Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?
35“Am I a Jew?” Pilate replied. “Your own people and chief priests handed You over to me. What have You done?”
36Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од сьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.
36Jesus answered, “My kingdom is not of this world; if it were, My servants would fight to prevent My arrest by the Jews. But now My kingdom is not of this realm.”
37Рече тодї Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.
37“Then You are a king!” Pilate said. “You say that I am a king,” Jesus answered. “For this reason I was born and have come into the world, to testify to the truth. Everyone who belongs to the truth listens to My voice.”
38Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.
38“What is truth?” Pilate asked. And having said this, he went out again to the Jews and told them, “I find no basis for a charge against Him.
39Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.
39But it is your custom that I release to you one prisoner at the Passover. So then, do you want me to release to you the King of the Jews?”
40Закричали тодї вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.
40“Not this man,” they shouted, “but Barabbas!” (Now Barabbas was an insurrectionist.)
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.