Йоана 20
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Первого ж дня тижня приходить Мария Магдалина вранцї, як ще було темно, до гробу, і бачить, що каменя одвалено від гробу.
1Early on the first day of the week, while it was still dark, Mary Magdalene went to the tomb and saw that the stone had been removed from the entrance.
2Біжить тодї, і приходить до Симона Петра та другого ученика, котрого любив Ісус, і каже їм: Узято Господа з гробу, і не знаємо, де положено Його.
2So she came running to Simon Peter and the other disciple, the one whom Jesus loved. “They have taken the Lord out of the tomb,” she said, “and we do not know where they have put Him!”
3Вийшов тодї Петр і другий ученик, і прийшли до гробу.
3Then Peter and the other disciple set out for the tomb.
4Бігли ж обидва разом, та другий ученик побіг скоріщ Петра, і прийшов первий до гробу.
4The two were running together, but the other disciple outran Peter and reached the tomb first.
5І нахилившись, бачить, що лежить полотно, та не ввійшов.
5He bent down and looked in at the linen cloths lying there, but he did not go in.
6Приходить тодї Симон Петр слїдом за ним, і ввійшов у гріб, і видить, що лежить полотно,
6Simon Peter arrived just after him. He entered the tomb and saw the linen cloths lying there.
7а хустка, що була на голові Його, не з полотном лежала, а осторонь звита, на одному місцї.
7The cloth that had been around Jesus’ head was rolled up, lying separate from the linen cloths.
8Тодї ж увійшов і другий ученик, що прийшов первий до гробу, і видів, і вірував.
8Then the other disciple, who had reached the tomb first, also went in. And he saw and believed.
9Ще бо не знали писання, що має Він з мертвих воскреснути.
9For they still did not understand from the Scripture that Jesus had to rise from the dead.
10Пійшли ж тодї ученики знов до себе.
10Then the disciples returned to their homes.
11Мария ж стояла перед гробом, плачучи, знадвору; як же плакала, нахилилась у гріб,
11But Mary stood outside the tomb weeping. And as she wept, she bent down to look into the tomb,
12і видить двох ангелів у білому сидячих, один у головах, а один у ногах, де лежало тїло Ісусове.
12and she saw two angels in white sitting where the body of Jesus had lain, one at the head and the other at the feet.
13І кажуть вони їй: Жено, чого плачеш? Каже їм: Бо взято Господа мого, й не знаю, де положено Його.
13“Woman, why are you weeping?” they asked. “Because they have taken my Lord away,” she said, “and I do not know where they have put Him.”
14І, промовивши се, обернулась назад, і видить Ісуса стоячого, та й не знала, що се Ісус.
14When she had said this, she turned around and saw Jesus standing there; but she did not recognize that it was Jesus.
15Рече їй Ісус: Жено, чого плачеш? кого шукаєш? Вона, думаючи, що се садівник, каже Йому: Добродїю, коли ти винїс Його, скажи менї, де Його положив, і я Його візьму.
15“Woman, why are you weeping?” Jesus asked. “Whom are you seeking?” Thinking He was the gardener, she said, “Sir, if you have carried Him off, tell me where you have put Him, and I will get Him.”
16Рече їй Ісус: Мариє. Обернувшись вона, каже Йому: Равуні, чи то б сказати: Учителю.
16Jesus said to her, “Mary.” She turned and said to Him in Hebrew, “Rabboni!” (which means “Teacher”).
17Рече їй Ісус: Не приторкайсь до мене; ще бо не зійшов до Отця мого, а йди до братів моїх, та скажи їм: Я схожу до Отця мого й Отця вашого, й Бога мого й Бога вашого.
17“Do not cling to Me,” Jesus said, “for I have not yet ascended to the Father. But go and tell My brothers, ‘I am ascending to My Father and your Father, to My God and your God.’”
18Приходить Мария Магдалина, звіщаючи ученикам, що бачила Господа, й що Він се промовив їй.
18Mary Magdalene went and announced to the disciples, “I have seen the Lord!” And she told them what He had said to her.
19Як же був вечір дня того, первого на тижнї, як двері були замкнені, де зібрались ученики задля страху перед Жидами, прийшов Ісус та й став посерединї, і рече їм: Упокій вам.
19It was the first day of the week, and that very evening, while the disciples were together with the doors locked for fear of the Jews, Jesus came and stood among them. “Peace be with you!” He said to them.
20І, се промовивши, показав їм свої руки, і бік свій. Зрадїли тодї ученики, побачивши Господа.
20After He had said this, He showed them His hands and His side. The disciples rejoiced when they saw the Lord.
21Рече ж їм Ісус ізнов: Упокій вам. Яко ж післав мене Отець, і я посилаю вас.
21Again Jesus said to them, “Peace be with you. As the Father has sent Me, so also I am sending you.”
22І, се промовивши, дихнув, і рече їм: Прийміть Духа сьвятого.
22When He had said this, He breathed on them and said, “Receive the Holy Spirit.
23Кому відпустите гріхи, відпустять ся їм; кому задержите, задержять ся.
23If you forgive anyone his sins, they are forgiven; if you withhold forgiveness from anyone, it is withheld.”
24Тома ж, один з дванайцяти, на прізвище Близняк, не був з ними, як прийшов Ісус.
24Now Thomas called Didymus, one of the Twelve, was not with the disciples when Jesus came.
25Сказали йому другі ученики: Ми видїли Господа. Він же сказав їм: Коли не побачу на руках Його рани од гвіздя, і не вложу руки моєї в бік Його, не пійму віри.
25So the other disciples told him, “We have seen the Lord!” But he replied, “Unless I see the nail marks in His hands, and put my finger where the nails have been, and put my hand into His side, I will never believe.”
26А по восьми днях знов були в серединї ученики Його, й Тома з ними. Приходить Ісус, як двері були замкнені, і став посерединї, і рече: Впокій вам.
26Eight days later, His disciples were once again inside with the doors locked, and Thomas was with them. Jesus came and stood among them and said, “Peace be with you.”
27Опісля рече до Томи: Подай палець твій сюди, й подивись на руки мої, і подай руку твою, і вложи в бік мій, та й не будь невірний, а вірний.
27Then Jesus said to Thomas, “Put your finger here and look at My hands. Reach out your hand and put it into My side. Stop doubting and believe.”
28І озвавшись Тома, каже Йому: Господь мій і Бог мій.
28Thomas replied, “My Lord and my God!”
29Рече йому Ісус: Що видїв єси мене, Томо, увірував єси; блаженні, що не видїли, та й вірували.
29Jesus said to him, “Because you have seen Me, you have believed; blessed are those who have not seen and yet have believed.”
30Багато ж инших ознак робив Ісус перед учениками своїми, що не написані в книзї сїй.
30Jesus performed many other signs in the presence of His disciples, which are not written in this book.
31Се ж написано, щоб ви вірували, що Ісус єсть Христос, Син Божий, і щоб, віруючи, життє мали в імя Його.
31But these are written so that you may believe that Jesus is the Christ, the Son of God, and that by believing you may have life in His name.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.