Йоана 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.
1Then therefore, Pilate took Jesus, and scourged him.
2А воїни сплївши вінець із тернини, надїли на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,
2And the soldiers platting a crown of thorns, put it upon his head; and they put on him a purple garment.
3і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.
3And they came to him, and said: Hail, king of the Jews; and they gave him blows.
4Вийшов тодї знов Пилат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому нїякої вини не знаходжу.
4Pilate therefore went forth again, and saith to them: Behold, I bring him forth unto you, that you may know that I find no cause in him.
5Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік!
5(Jesus therefore came forth, bearing the crown of thorns and the purple garment.) And he saith to them: Behold the Man.
6Як же побачили Його архиєреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його, та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.
6When the chief priests, therefore, and the servants, had seen him, they cried out, saying: Crucify him, crucify him. Pilate saith to them: Take him you, and crucify him: for I find no cause in him.
7Відказали йому Жиди: Ми закон маємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим зробив.
7The Jews answered him: We have a law; and according to the law he ought to die, because he made himself the Son of God.
8Як же почув Пилат се слово, то ще більше злякав ся,
8When Pilate therefore had heard this saying, he feared the more.
9і ввійшов у претор знов, і каже Ісусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповідї не дав йому.
9And he entered into the hall again, and he said to Jesus: Whence art thou? But Jesus gave him no answer.
10Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розпяти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?
10Pilate therefore saith to him: Speakest thou not to me? knowest thou not that I have power to crucify thee, and I have power to release thee?
11Відказав Ісус: Не мав би єси власти нїякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має.
11Jesus answered: Thou shouldst not have any power against me, unless it were given thee from above. Therefore, he that hath delivered me to thee, hath the greater sin.
12З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто царем себе робить, противить ся Кесареві.
12And from henceforth Pilate sought to release him. But the Jews cried out, saying: If thou release this man, thou art not Caesar’s friend. For whosoever maketh himself a king, speaketh against Caesar.
13Пилат же, почувши таке слово, вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що зване Литостротос, а по єврейськи: Гавата.
13Now when Pilate had heard these words, he brought Jesus forth, and sat down in the judgment seat, in the place that is called Lithostrotos, and in Hebrew Gabbatha.
14Була ж пятниця перед пасхою, коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Цар ваш!
14And it was the parasceve of the pasch, about the sixth hour, and he saith to the Jews: Behold your king.
15Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пилат: Царя вашого розпну? Відказали архиєреї: Не маємо царя, тільки Кесаря.
15But they cried out: Away with him; away with him; crucify him. Pilate saith to them: Shall I crucify your king? The chief priests answered: We have no king but Caesar.
16Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
16Then therefore he delivered him to them to be crucified. And they took Jesus, and led him forth.
17І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
17And bearing his own cross, he went forth to that place which is called Calvary, but in Hebrew Golgotha.
18Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посерединї ж Ісуса.
18Where they crucified him, and with him two others, one on each side, and Jesus in the midst.
19Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хрестї; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
19And Pilate wrote a title also, and he put it upon the cross. And the writing was: JESUS OF NAZARETH, THE KING OF THE JEWS.
20Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи.
20This title therefore many of the Jews did read: because the place where Jesus was crucified was nigh to the city: and it was written in Hebrew, in Greek, and in Latin.
21Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
21Then the chief priests of the Jews said to Pilate: Write not, The King of the Jews; but that he said, I am the King of the Jews.
22Відказав Пилат: Що написав, написав.
22Pilate answered: What I have written, I have written.
23Тодї воїни, розпявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
23The soldiers therefore, when they had crucified him, took his garments, (and they made four parts, to every soldier a part,) and also his coat. Now the coat was without seam, woven from the top throughout.
24Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Подїлили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й зробили.
24They said then one to another: Let us not cut it, but let us cast lots for it, whose it shall be; that the scripture might be fulfilled, saying: They have parted my garments among them, and upon my vesture they have cast lot. And the soldiers indeed did these things.
25Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина.
25Now there stood by the cross of Jesus, his mother, and his mother’s sister, Mary of Cleophas, and Mary Magdalen.
26Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
26When Jesus therefore had seen his mother and the disciple standing whom he loved, he saith to his mother: Woman, behold thy son.
27Опісля рече ученику: От, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.
27After that, he saith to the disciple: Behold thy mother. And from that hour, the disciple took her to his own.
28Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.
28Afterwards, Jesus knowing that all things were now accomplished, that the scripture might be fulfilled, said: I thirst.
29Стояла ж посудина повна оцту; вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
29Now there was a vessel set there full of vinegar. And they, putting a sponge full of vinegar and hyssop, put it to his mouth.
30Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
30Jesus therefore, when he had taken the vinegar, said: It is consummated. And bowing his head, he gave up the ghost.
31Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.
31Then the Jews, (because it was the parasceve,) that the bodies might not remain on the cross on the sabbath day, (for that was a great sabbath day,) besought Pilate that their legs might be broken, and that they might be taken away.
32Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому розпятому з Ним.
32The soldiers therefore came; and they broke the legs of the first, and of the other that was crucified with him.
33До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг;
33But after they were come to Jesus, when they saw that he was already dead, they did not break his legs.
34а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода.
34But one of the soldiers with a spear opened his side, and immediately there came out blood and water.
35І той, що бачив се, засьвідкував, і правдиве сьвідченнє його; і знає він, що говорить правду, щоб ви вірували.
35And he that saw it, hath given testimony, and his testimony is true. And he knoweth that he saith true; that you also may believe.
36Сталось бо се, щоб писаннє справдилось: Кість Його не буде переломлена.
36For these things were done, that the scripture might be fulfilled: You shall not break a bone of him.
37І знов инше писаннє рече: Дивити муть ся на Того, кого прокололи.
37And again another scripture saith: They shall look on him whom they pierced.
38Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
38And after these things, Joseph of Arimathea (because he was a disciple of Jesus, but secretly for fear of the Jews) besought Pilate that he might take away the body of Jesus. And Pilate gave leave. He came therefore, and took the body of Jesus.
39Прийшов же й Никодим, що приходив перше до Ісуса в ночі, принїсши змішаної смирни й алоє фунтів із сотню.
39And Nicodemus also came, (he who at the first came to Jesus by night,) bringing a mixture of myrrh and aloes, about an hundred pound weight.
40Взяли тодї тїло Ісусове, і обгорнули полотном з пахощами, як се звичай у Жидів ховати.
40They took therefore the body of Jesus, and bound it in linen cloths, with the spices, as the manner of the Jews is to bury.
41Був же на місцї, де розпято Його, сад, а в саду новий гріб, в котрому нїколи нїкого не положено.
41Now there was in the place where he was crucified, a garden; and in the garden a new sepulchre, wherein no man yet had been laid.
42Там оце положили Ісуса задля пятницї Жидівської; бо поблизу був гріб.
42There, therefore, because of the parasceve of the Jews, they laid Jesus, because the sepulchre was nigh at hand.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.