Йоана 19
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Тодї узяв Пилат Ісуса, та й бив Його.
1Тада, дакле, Пилат узе Исуса и шиба Га.
2А воїни сплївши вінець із тернини, надїли на голову Йому, і в одежу червону одягли Його,
2И војници сплетавши венац од трња метнуше Му на главу, и обукоше Му скерлетну хаљину,
3і казали: Радуй ся, царю Жидівський! і били Його в лице.
3и говораху: Здраво, царе јудејски! И бијаху Га по образима.
4Вийшов тодї знов Пилат, і каже їм: Ось я виводжу вам Його, щоб знали, що в Йому нїякої вини не знаходжу.
4Онда Пилат изиђе опет напоље, и рече им: Ево га изводим к вама напоље, да видите да на њему не налазим никакву кривицу.
5Вийшов тодї Ісус у терновім вінцї і в червоній одежі. І каже їм Пилат: Ось, чоловік!
5А Исус изађе напоље под венце од трња и у скерлетној хаљини. И рече им Пилат; ево човека!
6Як же побачили Його архиєреї та слуги, то закричали, кажучи: Розпни, розпни Його! Каже їм Пилат: Візьміть ви Його, та й розпнїть; я бо не знаходжу в Йому вини.
6А кад Га видеше главари свештенички и момци, повикаше говорећи: Распни га, распни. Пилат им рече: Узмите га ви и распните, јер ја не налазим на њему кривице.
7Відказали йому Жиди: Ми закон маємо, і по закону нашому повинен умерти, бо Він себе Сином Божим зробив.
7Одговорише му Јевреји: Ми имамо закон и по закону нашем ваља да умре, јер начини себе сином Божијим.
8Як же почув Пилат се слово, то ще більше злякав ся,
8Кад, дакле, Пилат чу ову реч, побоја се већма.
9і ввійшов у претор знов, і каже Ісусові: Звідкіля єси Ти? Ісус же одповідї не дав йому.
9И опет уђе у судницу, и рече Исусу: Одакле си ти? А Исус му не даде одговора.
10Каже тодї Йому Пилат: До мене не говориш? Не знаєш, що власть маю розпяти Тебе, і власть маю відпустити Тебе?
10А Пилат Му рече: Зар мени не говориш? Не знаш ли да имам власт распети те, и власт имам пустити те?
11Відказав Ісус: Не мав би єси власти нїякої надо мною, коли б не було тобі дано звиш. Тим, хто видав мене тобі, більший гріх має.
11Исус одговори: Не би имао власти никакве нада мном кад ти не би било дано одозго; зато онај има већи грех који ме предаде теби.
12З того часу шукав Пилат одпустити Його; Жиди ж кричали, кажучи: Коли Сього відпустиш, не єси друг Кесареві. Всякий, хто царем себе робить, противить ся Кесареві.
12Од тада гледаше Пилат да Га пусти. Али Јевреји викаху говорећи: Ако овог пустиш ниси пријатељ ћесару. Сваки који себе царем гради противи се ћесару.
13Пилат же, почувши таке слово, вивів Ісуса, та й сїв на судищі, що зване Литостротос, а по єврейськи: Гавата.
13Пилат, дакле, чувши ову реч изведе Исуса напоље, и седе на судијску столицу на месту које се зове Калдрма а јеврејски Гавата.
14Була ж пятниця перед пасхою, коло години ж шестої. І каже Жидам: Ось, Цар ваш!
14А беше петак уочи пасхе око шестог сахата; и Пилат рече Јеврејима: Ево, цар ваш.
15Вони ж закричали: Візьми, візьми розпни Його! Каже їм Пилат: Царя вашого розпну? Відказали архиєреї: Не маємо царя, тільки Кесаря.
15А они викаху: Узми, узми, распни га. Пилат им рече: Зар цара вашег да разапнем? Одговорише главари свештенички: Ми немамо цара осим ћесара.
16Тодї ж видав їм Його, щоб розпяли. Узяли ж Ісуса, та й повели.
16Тада им Га дакле предаде да се разапне. А они узеше Исуса и одведоше.
17І, несучи хрест свій, вийшов Він на врочище (місце) Черепове, що зветь ся по єврейськи Голгота.
17И носећи крст свој изиђе на место које се зове Костурница а јеврејски Голгота.
18Там розпяли Його, а з Ним инших двох, по сей і по той бік, посерединї ж Ісуса.
18Онде Га разапеше, и с Њим другу двојицу с једне и с друге стране, а Исуса у среди.
19Написав же і надпись Пилат, та й виставив на хрестї; було ж написано: Ісус Назорей, Цар Жидівський.
19Пилат, пак, написа и натпис и метну на крст; и беше написано: Исус Назарећанин, цар јудејски.
20Сю ж надпись многі читали з Жидів; бо поблизу города було місце, де розпято Ісуса; а було написане по єврейськи, по грецьки і по римськи.
20И онај натпис читаше многи од Јевреја; јер место беше близу града где разапеше Исуса; и беше написано јеврејски, грчки, латински.
21Казали тодї Пилатові архиєреї Жидівські: Не пиши: Цар Жидівський, а що Він казав: Я цар Жидівський.
21А јеврејски главари свештенички говораху Пилату: Не пиши: Цар јудејски, него да сам рече: Ја сам цар јудејски.
22Відказав Пилат: Що написав, написав.
22Пилат одговори: Шта писах писах.
23Тодї воїни, розпявши Ісуса, взяли одежу Його, й зробили з неї чотири частї, кожному воїнові часть, і хитон; був же хитон не сшиваний, а ввесь од верху тканий.
23А војници кад разапеше Исуса узеше Његове хаљине и начинише четири дела, сваком војнику по део, и доламу; а долама не беше шивена него изаткана сва с врха до дна.
24Сказали тодї між собою: Не дерімо його, а киньмо жереб на него, чий буде. Щоб справдилось писаннє, що глаголе: Подїлили одежу мою собі, і на моє платтє кидали жереб. То воїни се й зробили.
24Онда рекоше међу собом: Да је не деремо, него да бацамо коцке за њу коме ће допасти. Да се збуде писмо које говори: Разделише хаљине моје међу собом, а за доламу моју бацише коцке. Војници, дакле, тако учинише.
25Стояла ж коло хреста Ісусового мати Його та сестра матери Його, Мария Клеопова, та Мария Магдалина.
25А стајаху код крста Исусовог мати Његова, и сестра матере Његове Марија Клеопова, и Марија Магдалина.
26Ісус же, побачивши матїр і ученика стоячого коло неї, котрого любив, рече до матери своєї: Жено, ось син твій.
26А Исус видевши матер и ученика кога љубљаше где стоји рече матери својој: Жено! Ето ти сина!
27Опісля рече ученику: От, мати твоя. І з тієї години узяв її ученик до себе.
27Потом рече ученику: Ето ти матере! И од оног часа узе је ученик к себи.
28Після сього, знаючи Ісус, що все вже звершилось, щоб справдилось писаннє, рече: Жаждую.
28Потом, знајући Исус да се већ све сврши, да се збуде писмо рече: Жедан сам.
29Стояла ж посудина повна оцту; вони ж, напоївши губку оцтом і на тростину настромивши, піднесли Йому до уст.
29Онде стајаше суд пун оцта; и они напунише сунђер оцта, и натакнувши на трску, принесоше к устима Његовим.
30Скушавши ж оцту Ісус, рече: Звершилось; і, схиливши голову, віддав духа.
30А кад прими Исус оцат рече: Сврши се. И приклонивши главу предаде дух.
31Жиди ж, щоб не зоставались на хрестах тїла в суботу (був бо великий день тієї суботи), благали Пилата, щоб поперебивали їм гомілки, та й поздіймали.
31А будући да беше петак, па да не би тела остала на крсту у суботу (јер беше велики дан она субота), Јевреји молише Пилата да им пребију ноге, па да их скину.
32Прийшли тодї воїни, й первому поломили ноги, й другому розпятому з Ним.
32Онда дођоше војници, и првом дакле пребише ноге, и другом распетоме с Њим.
33До Ісуса ж прийшовши, як побачили Його вже мертвого, не перебили Йому ніг;
33А дошавши на Исуса, кад Га видеше да је већ умро, не пребише Му ноге;
34а один з воїнів проколов Йому списом бік, і зараз вийшла кров і вода.
34него један од војника прободе Му ребра копљем; и одмах изиђе крв и вода.
35І той, що бачив се, засьвідкував, і правдиве сьвідченнє його; і знає він, що говорить правду, щоб ви вірували.
35И онај што виде посведочи, и сведочанство је Његово истинито; и он зна да истину говори да ви верујете.
36Сталось бо се, щоб писаннє справдилось: Кість Його не буде переломлена.
36Јер се ово догоди да се збуде писмо: Кост Његова да се не преломи.
37І знов инше писаннє рече: Дивити муть ся на Того, кого прокололи.
37И опет друго писмо говори: Погледаће Оног кога прободоше.
38Після ж сього благав Пилата Йосиф з Ариматеї (бувши учеником Ісусовим, потайним же задля страху Жидівського), щоб зняти тїло Ісусове; й дозволив Пилат. Прийшов тодї і взяв тїло Ісусове.
38А потом Јосиф из Ариматеје, који беше ученик Исусов али крадом од страха јеврејског, моли Пилата да узме тело Исусово, и допусти Пилат. Онда дође и узе тело Исусово.
39Прийшов же й Никодим, що приходив перше до Ісуса в ночі, принїсши змішаної смирни й алоє фунтів із сотню.
39А дође и Никодим, који пре долази Исусу ноћу, и донесе помешане смирне и алоја око сто литара.
40Взяли тодї тїло Ісусове, і обгорнули полотном з пахощами, як се звичай у Жидів ховати.
40И узеше тело Исусово, и обавише Га платном с мирисима, као што је обичај у Јевреја да укопавају.
41Був же на місцї, де розпято Його, сад, а в саду новий гріб, в котрому нїколи нїкого не положено.
41А беше близу оног места где беше разапет, врт, и у врту гроб нов, у који нико никад не беше метнут.
42Там оце положили Ісуса задля пятницї Жидівської; бо поблизу був гріб.
42Онде, дакле, петка ради јеврејског, јер беше близу гроб, метнуше Исуса.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.