Луки 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Daničić–Karadžić Bible (1868), Cyrillic
1Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
1У то време пак изиђе заповест од ћесара Августа да се препише сав свет.
2Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
2Ово је био први препис за владања Киринова Сиријом.
3Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
3И пођоше сви да се препишу, сваки у свој град.
4Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
4Тада пође и Јосиф из Галилеје, из града Назарета у Јудеју у град Давидов који се зваше Витлејем, јер он беше из дома и племена Давидовог,
5вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
5да се препише с Маријом, испрошеном за њега женом, која беше трудна.
6Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
6И кад онамо беху, дође време да она роди.
7І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
7И роди Сина свог првенца, и пови Га, и метну Га у јасле; јер им не беше места у гостионици.
8І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
8И беху пастири у оном крају који чуваху ноћну стажу код стада свог.
9І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
9И гле, анђео Господњи стаде међу њима, и слава Господња обасја их; и уплашише се врло.
10І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
10И рече им анђео: Не бојте се; јер гле, јављам вам велику радост која ће бити свему народу.
11Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
11Јер вам се данас роди спас, који је Христос Господ, у граду Давидовом.
12І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
12И ето вам знака: Наћи ћете дете повито где лежи у јаслама.
13І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
13И уједанпут постаде с анђелом мноштво војника небеских, који хваљаху Бога говорећи:
14Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
14Слава на висини Богу, и на земљи мир, међу људима добра воља.
15І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
15И кад анђели отидоше од њих на небо, пастири говораху један другом: Хајдемо до Витлејема, да видимо то што се тамо догодило шта нам каза Господ.
16І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
16И дођоше брзо, и нађоше Марију и Јосифа и дете где лежи у јаслама.
17І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
17А кад видеше, казаше све што им је казано за то дете.
18І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
18И сви који чуше дивише се томе што им казаше пастири.
19Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
19А Марија чуваше све речи ове и слагаше их у срцу свом.
20І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
20И вратише се пастири славећи и хвалећи Бога за све што чуше и видеше, као што им би казано.
21І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
21И кад се наврши осам дана да Га обрежу, наденуше Му име Исус, као што је анђео рекао док се још није био ни заметнуо у утроби.
22І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
22И кад дође време да иду на молитву по закону Мојсијевом, донеше Га у Јерусалим да Га метну пред Господа,
23як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
23(као што је написано у закону Господњем: Да се свако дете мушко које најпре отвори материцу посвети Господу;)
24і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
24и да принесу прилог, као што је речено у закону Господњем, две грлице, или два голубића.
25І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
25И гле, беше у Јерусалиму човек по имену Симеун, и тај човек беше праведан и побожан, који чекаше утехе Израиљеве, и Дух Свети беше у њему.
26І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
26И њему беше Свети Дух казао да неће видети смрт док не види Христа Господњег.
27І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
27И каза му Дух те дође у цркву; и кад донесоше родитељи дете Исуса да сврше за Њега закон по обичају,
28узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
28и он Га узе на руке своје, и хвали Бога и рече:
29Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
29Сад отпушташ с миром слугу свог, Господе, по речи својој;
30бо видїли очі мої спасеннє твоє,
30Јер видеше очи моје спасење Твоје,
31що приготовив єси перед лицем усїх людей,
31Које си уготовио пред лицем свих народа,
32сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
32Видело, да обасја незнабошце, и славу народа Твог Израиља.
33І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
33И Јосиф и мати Његова чуђаху се томе што се говораше за Њега.
34І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
34И благослови их Симеун, и рече Марији, матери Његовој: Гле, Овај лежи да многе обори и подигне у Израиљу, и да буде знак против кога ће се говорити
35(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
35(а и теби самој пробошће нож душу), да се открију мисли многих срца.
36І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
36И беше Ана пророчица, кћи Фануилова, од колена Асировог; она је остарела, а седам је година живела с мужем од девојаштва свог,
37і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
37и удова око осамдесет и четири године, која не одлажаше од цркве, и служаше Богу дан и ноћ постом и молитвама.
38І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
38И она у тај час дође, и хваљаше Господа и говораше за Њега свима који чекаху спасења у Јерусалиму.
39І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
39И кад свршише све по закону Господњем, вратише се у Галилеју у град свој Назарет.
40Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
40А дете растијаше и јачаше у духу, и пуњаше се премудрости, и благодат Божија беше на Њему.
41І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
41И родитељи Његови иђаху сваке године у Јерусалим о празнику пасхе.
42І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
42И кад Му би дванаест година, дођоше они у Јерусалим по обичају празника;
43і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
43и кад дане проведоше и они се вратише, оста дете Исус у Јерусалиму; и не знаде Јосиф и мати Његова;
44а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
44него мислећи да је с друштвом, отидоше дан хода, и стадоше Га тражити по родбини и по знанцима.
45І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
45И не нашавши Га вратише се у Јерусалим да Га траже.
46І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
46И после три дана нађоше Га у цркви где седи међу учитељима, и слуша их, и пита их,
47Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
47и сви који Га слушаху дивљаху се Његовом разуму и одговорима.
48І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
48И видевши Га зачудише се, и мати Његова рече Му: Сине! Шта учини нама тако? Ево отац твој и ја са страхом тражисмо те.
49І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
49И рече им: Зашто сте ме тражили? Зар не знате да мени треба у оном бити што је Оца мог?
50Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
50И они не разумеше речи што им рече.
51І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
51И сиђе с њима и дође у Назарет; и беше им послушан. И мати Његова чуваше све речи ове у срцу свом.
52І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
52И Исус напредоваше у премудрости и у расту и у милости код Бога и код људи.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.