Луки 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
1Factum est autem in diebus illis, exiit edictum a Cæsare Augusto ut describeretur universus orbis.
2Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
2Hæc descriptio prima facta est a præside Syriæ Cyrino:
3Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
3et ibant omnes ut profiterentur singuli in suam civitatem.
4Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
4Ascendit autem et Joseph a Galilæa de civitate Nazareth in Judæam, in civitatem David, quæ vocatur Bethlehem: eo quod esset de domo et familia David,
5вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
5ut profiteretur cum Maria desponsata sibi uxore prægnante.
6Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
6Factum est autem, cum essent ibi, impleti sunt dies ut pareret.
7І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
7Et peperit filium suum primogenitum, et pannis eum involvit, et reclinavit eum in præsepio: quia non erat eis locus in diversorio.
8І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
8Et pastores erant in regione eadem vigilantes, et custodientes vigilias noctis super gregem suum.
9І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
9Et ecce angelus Domini stetit juxta illos, et claritas Dei circumfulsit illos, et timuerunt timore magno.
10І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
10Et dixit illis angelus: Nolite timere: ecce enim evangelizo vobis gaudium magnum, quod erit omni populo:
11Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
11quia natus est vobis hodie Salvator, qui est Christus Dominus, in civitate David.
12І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
12Et hoc vobis signum: invenietis infantem pannis involutum, et positum in præsepio.
13І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
13Et subito facta est cum angelo multitudo militiæ cælestis laudantium Deum, et dicentium:
14Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
14[Gloria in altissimis Deo, et in terra pax hominibus bonæ voluntatis.]
15І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
15Et factum est, ut discesserunt ab eis angeli in cælum: pastores loquebantur ad invicem: Transeamus usque Bethlehem, et videamus hoc verbum, quod factum est, quod Dominus ostendit nobis.
16І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
16Et venerunt festinantes: et invenerunt Mariam, et Joseph, et infantem positum in præsepio.
17І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
17Videntes autem cognoverunt de verbo, quod dictum erat illis de puero hoc.
18І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
18Et omnes qui audierunt, mirati sunt: et de his quæ dicta erant a pastoribus ad ipsos.
19Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
19Maria autem conservabat omnia verba hæc, conferens in corde suo.
20І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
20Et reversi sunt pastores glorificantes et laudantes Deum in omnibus quæ audierant et viderant, sicut dictum est ad illos.
21І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
21Et postquam consummati sunt dies octo, ut circumcideretur puer, vocatum est nomen ejus Jesus, quod vocatum est ab angelo priusquam in utero conciperetur.
22І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
22Et postquam impleti sunt dies purgationis ejus secundum legem Moysi, tulerunt illum in Jerusalem, ut sisterent eum Domino,
23як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
23sicut scriptum est in lege Domini: Quia omne masculinum adaperiens vulvam, sanctum Domino vocabitur:
24і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
24et ut darent hostiam secundum quod dictum est in lege Domini, par turturum, aut duos pullos columbarum.
25І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
25Et ecce homo erat in Jerusalem, cui nomen Simeon, et homo iste justus, et timoratus, exspectans consolationem Israël: et Spiritus Sanctus erat in eo.
26І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
26Et responsum acceperat a Spiritu Sancto, non visurum se mortem, nisi prius videret Christum Domini.
27І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
27Et venit in spiritu in templum. Et cum inducerent puerum Jesum parentes ejus, ut facerent secundum consuetudinem legis pro eo,
28узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
28et ipse accepit eum in ulnas suas: et benedixit Deum, et dixit:
29Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
29[Nunc dimittis servum tuum Domine, secundum verbum tuum in pace:
30бо видїли очі мої спасеннє твоє,
30quia viderunt oculi mei salutare tuum,
31що приготовив єси перед лицем усїх людей,
31quod parasti ante faciem omnium populorum:
32сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
32lumen ad revelationem gentium, et gloriam plebis tuæ Israël.]
33І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
33Et erat pater ejus et mater mirantes super his quæ dicebantur de illo.
34І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
34Et benedixit illis Simeon, et dixit ad Mariam matrem ejus: Ecce positus est hic in ruinam et in resurrectionem multorum in Israël, et in signum cui contradicetur:
35(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
35et tuam ipsius animam pertransibit gladius ut revelentur ex multis cordibus cogitationes.
36І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
36Et erat Anna prophetissa, filia Phanuel, de tribu Aser: hæc processerat in diebus multis, et vixerat cum viro suo annis septem a virginitate sua.
37і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
37Et hæc vidua usque ad annos octoginta quatuor: quæ non discedebat de templo, jejuniis et obsecrationibus serviens nocte ac die.
38І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
38Et hæc, ipsa hora superveniens, confitebatur Domino: et loquebatur de illo omnibus, qui exspectabant redemptionem Israël.
39І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
39Et ut perfecerunt omnia secundum legem Domini, reversi sunt in Galilæam in civitatem suam Nazareth.
40Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
40Puer autem crescebat, et confortabatur plenus sapientia: et gratia Dei erat in illo.
41І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
41Et ibant parentes ejus per omnes annos in Jerusalem, in die solemni Paschæ.
42І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
42Et cum factus esset annorum duodecim, ascendentibus illis Jerosolymam secundum consuetudinem diei festi,
43і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
43consummatisque diebus, cum redirent, remansit puer Jesus in Jerusalem, et non cognoverunt parentes ejus.
44а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
44Existimantes autem illum esse in comitatu, venerunt iter diei, et requirebant eum inter cognatos et notos.
45І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
45Et non invenientes, regressi sunt in Jerusalem, requirentes eum.
46І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
46Et factum est, post triduum invenerunt illum in templo sedentem in medio doctorum, audientem illos, et interrogantem eos.
47Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
47Stupebant autem omnes qui eum audiebant, super prudentia et responsis ejus.
48І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
48Et videntes admirati sunt. Et dixit mater ejus ad illum: Fili, quid fecisti nobis sic? ecce pater tuus et ego dolentes quærebamus te.
49І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
49Et ait ad illos: Quid est quod me quærebatis? nesciebatis quia in his quæ Patris mei sunt, oportet me esse?
50Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
50Et ipsi non intellexerunt verbum quod locutus est ad eos.
51І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
51Et descendit cum eis, et venit Nazareth: et erat subditus illis. Et mater ejus conservabat omnia verba hæc in corde suo.
52І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
52Et Jesus proficiebat sapientia, et ætate, et gratia apud Deum et homines.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.