Луки 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Kralice Bible (1613)
1Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну.
1I stalo se v těch dnech, vyšlo jest vyrčení od císaře Augusta, aby byl popsán všecken svět.
2Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї.
2(To popsání nejprve stalo se, když vladařem Syrským byl Cyrenius.)
3Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город.
3I šli všickni, aby zapsáni byli, jeden každý do svého města.
4Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового)
4Vstoupil pak i Jozef od Galilee z města Nazarétu do Judstva, do města Davidova, kteréž slove Betlém, (protože byl z domu a z čeledi Davidovy,)
5вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка.
5Aby zapsán byl s Marijí, zasnoubenou sobě manželkou, těhotnou.
6Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй.
6I stalo se, když tam byli, naplnili se dnové Marie, aby porodila.
7І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї.
7I porodila Syna svého prvorozeného, a plénkami ho obvinula, a položila jej v jeslech, neb neměli jinde místa v hospodě.
8І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї.
8A pastýři byli v krajině té, ponocujíce a stráž noční držíce nad svým stádem.
9І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим.
9A aj, anděl Páně postavil se podle nich, a sláva Páně osvítila je. I báli se bázní velikou.
10І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям.
10Tedy řekl jim anděl: Nebojtež se; nebo aj, zvěstuji vám radost velikou, kteráž bude všemu lidu.
11Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому.
11Nebo narodil se vám dnes Spasitel, jenž jest Kristus Pán, v městě Davidově.
12І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах.
12A toto vám bude za znamení: Naleznete nemluvňátko plénkami obvinuté, a ležící v jeslech.
13І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи:
13A hned s andělem zjevilo se množství rytířstva nebeského, chválících Boha a řkoucích:
14Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє.
14Sláva na výsostech Bohu, a na zemi pokoj, lidem dobrá vůle.
15І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам.
15I stalo se, jakž odešli od nich andělé do nebe, že ti lidé, totiž pastýři, řekli vespolek: Pojďme až do Betléma a vizme tu věc, jenž se stala, o níž Pán oznámil nám.
16І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах.
16I přišli, chvátajíce, a nalezli Mariji a Jozefa, a nemluvňátko ležící v jeslech.
17І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се.
17A viděvše, rozhlašovali to, což jim povědíno bylo o tom dítěti.
18І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними.
18I divili se všickni, kteříž slyšeli o tom, což bylo mluveno od pastýřů k nim.
19Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм.
19Ale Maria zachovávala všecka slova tato, skládajici je v srdci svém.
20І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них.
20I navrátili se pastýři, velebíce a chválíce Boha ze všeho, což slyšeli a viděli, tak jakž bylo povědíno jim.
21І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі.
21A když se naplnilo dní osm, aby obřezáno bylo dítě, nazváno jest jméno jeho Ježíš, kterýmž bylo nazváno od anděla, prve než se v životě počalo.
22І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом,
22A když se naplnili dnové očišťování Marie podle Zákona Mojžíšova, přinesli jej do Jeruzaléma, aby ho postavili přede Pánem,
23як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся;
23(Jakož psáno jest v Zákoně Páně, že každý pacholík, otvíraje život, svatý Pánu slouti bude,)
24і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.
24A aby dali obět, jakož povědíno jest v Zákoně Páně, dvě hrdličky anebo dvé holoubátek.
25І ось був чоловік у Єрусалимі на ймя Симеон; і чоловік сей праведний та побожний сподївавсь потїхи Ізраїлеві; й Дух сьвятий був на йому.
25A aj, člověk jeden byl v Jeruzalémě, jemuž jméno Simeon. A člověk ten byl spravedlivý a nábožný, očekávající potěšení Izraelského, a Duch svatý byl v něm.
26І було йому сповіщено від Духа сьвятого, що не бачити ме він смерти, перш нїж побачить Христа Господнього.
26A bylo jemu zjeveno od Ducha svatého, že neuzří smrti, až by prve uzřel Krista Páně.
27І прийшов він Духом у церкву; й, як принесли батько-мати хлопятко Ісуса, щоб зробити їм, що треба, по звичаю законному для Него,
27Ten přišel, ponuknut jsa od Ducha Páně, do chrámu. A když uvodili dítě Ježíše rodičové, aby učinili podle obyčeje Zákona za něj,
28узяв він Його на руки свої, і благословив Бога, і сказав:
28Tedy on vzal jej na lokty své, i chválil Boha a řekl:
29Нинї відпускаєш раба твого, Владико, по глаголу твоєму, з упокоєм:
29Nyní propouštíš služebníka svého, Pane, podle slova svého v pokoji.
30бо видїли очі мої спасеннє твоє,
30Neboť jsou viděly oči mé spasení tvé,
31що приготовив єси перед лицем усїх людей,
31Kteréž jsi připravil před obličejem všech lidí,
32сьвітло на одкриттє поганам, і славу народа Твого Ізраїля.
32Světlo k zjevení národům a slávu lidu tvého Izraelského.
33І дивувавсь Йосиф і мати Його тим, що сказано про Него.
33Otec pak a matka jeho divili se těm věcem, kteréž praveny byly o něm.
34І благословив їх Симеон, і рече до Мариї, матери Його: Ось Сей лежить на паданнє і вставаннє многих в Ізраїлї і на ознаку, проти котрої говорити муть,
34I požehnal jim Simeon, a řekl k Mariji, matce jeho: Aj, položen jest tento ku pádu a ku povstání mnohým v Izraeli, a na znamení, kterémužto bude odpíráno,
35(і тобі самій перейде душу меч,) щоб відкрились многих сердець думки.
35(A tvou vlastní duši pronikne meč,) aby zjevena byla z mnohých srdcí myšlení.
36І була Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з роду Асирового; ся зістарілась у днях многих, живши з чоловіком сїм років од дївування свого;
36Byla také Anna prorokyně, dcera Fanuelova z pokolení Aser. Ta se byla zstarala ve dnech mnohých, a živa byla s mužem svým sedm let od panenství svého.
37і ся вдова до восьмидесяти й чотирох років, що не відходила від церкви, постом та молитвою служила ніч і день.
37A ta vdova byla, mající let okolo osmdesáti a čtyř, kteráž nevycházela z chrámu, posty a modlitbami sloužeci Bohu dnem i nocí.
38І вона тієї ж години прийшовши, оддала хвалу Господеві, й говорила про Него всїм, що сподївали ся збавлення в Єрусалимі.
38A ta v touž hodinu přišedši, chválila Pána, a mluvila o něm všechněm, kteříž čekali vykoupení v Jeruzalémě.
39І, як скінчили все по закону Господньому, вернулись у Галилею, у город свій Назарет.
39Oni pak, jakž vykonali všecko podle Zákona Páně, vrátili se do Galilee, do města svého Nazaréta.
40Хлопятко ж росло й міцнїло духом, сповняючись премудростю; і благодать Божа була на Ньому.
40Dítě pak rostlo a posilovalo se v duchu, plné moudrosti, a milost Boží byla v něm.
41І ходили батько-мати Його щороку в Єрусалим у сьвято пасхи.
41I chodívali rodičové jeho každého roku do Jeruzaléma na den slavný velikonoční.
42І як було Йому дванайцять років, пійшли вони в Єрусалим сьвятковим звичаєм,
42A když byl ve dvanácti letech, a oni vstupovali do Jeruzaléma, podle obyčeje toho dne svátečního,
43і, сповнивши днї, як вертались, зостав ся хлопчик Ісус у Єрусалимі; й не знав Йосиф і мати Його,
43A když vykonali dni, a již se navracovali, zůstalo dítě Ježíš v Jeruzalémě, a nevěděli o tom Jozef a matka jeho.
44а думаючи, що Він між товариством, увійшли на день ходи; й шукали Його між родиною та знакомими.
44Domnívajíce se pak o něm, že by byl v zástupu, ušli den cesty. I hledali ho mezi příbuznými a známými.
45І, не знайшовши Його, вернулись у Єрусалим, шукаючи Його.
45A nenalezše jeho, navrátili se do Jeruzaléma, hledajíce ho.
46І сталось, через три днї знайшли Його в церкві, сидячого серед учителїв, і слухаючого їх, і питаючого.
46I stalo se po třech dnech, že nalezli jej v chrámě, an sedí mezi doktory, poslouchaje jich a otazuje se jich.
47Дивували ся ж усї, хто слухав Його, розумом і відповідями Його.
47A děsili se všickni, kteříž jej slyšeli, nad rozumností a odpovědmi jeho.
48І, побачивши Його, здивувались вони, й сказала мати Його до Него: Дитино, що се зробив єси з нами? ось батько Твій і я, болїючи, шукали Тебе.
48A uzřevše ho, ulekli se. I řekla matka jeho k němu: Synu, proč jsi nám tak učinil? Aj, otec tvůj a já s bolestí hledali jsme tebe.
49І рече Він до них: Чого ж шукали мене? хиба ж не знали, що в тому, що єсть Отця мого, треба бути менї?
49I řekl k nim: Co jest, že jste mne hledali? Zdaliž jste nevěděli, že v těch věcech, kteréž jsou Otce mého, musím já býti?
50Та й вони не зрозуміли слова, що промовив їм.
50Ale oni nesrozuměli těm slovům, kteráž k nim mluvil.
51І пійшов з ними, й прийшов у Назарет, і був слухняний їм; і мати Його ховала всї слова тиї в серцї своїм.
51I šel s nimi, a přišel do Nazarétu, a byl poddán jim. Matka pak jeho zachovávala všecka slova ta v srdci svém.
52І виростав Ісус премудростю й станом, у ласцї в Бога і в людей.
52A Ježíš prospíval moudrostí, a věkem, a milostí, u Boha i u lidí.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.