Римлян 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насїння Авраамового, із роду Беняминового.
1I ask then, did God reject His people? Certainly not! I am an Israelite myself, a descendant of Abraham, from the tribe of Benjamin.
2Не відопхнув Бог людей своїх, котрих перше знав. Хиба не відаєте, що про Ілию глаголе писаннє? як він обертаєть ся до Бога проти Ізраїля, глаголючи:
2God did not reject His people, whom He foreknew. Do you not know what the Scripture says about Elijah, how he appealed to God against Israel:
3Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї.
3“Lord, they have killed Your prophets and torn down Your altars. I am the only one left, and they are seeking my life as well”?
4Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.
4And what was the divine reply to him? “I have reserved for Myself seven thousand men who have not bowed the knee to Baal.”
5Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодатї.
5In the same way, at the present time there is a remnant chosen by grace.
6Коли ж по благодатї, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по дїлам, то більш нема благодатї; ато дїло не було б уже більш дїлом.
6And if it is by grace, then it is no longer by works. Otherwise, grace would no longer be grace.
7Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,
7What then? What Israel was seeking, it failed to obtain, but the elect did. The others were hardened,
8(яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.
8as it is written: “God gave them a spirit of stupor, eyes that could not see, and ears that could not hear, to this very day.”
9І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.
9And David says: “May their table become a snare and a trap, a stumbling block and a retribution to them.
10Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.
10May their eyes be darkened so they cannot see, and their backs be bent forever.”
11Глаголю й питаю тепер: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасеннє поганам, щоб завдати їм зависти.
11I ask then, did they stumble so as to fall beyond recovery? Certainly not! However, because of their trespass, salvation has come to the Gentiles to make Israel jealous.
12Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх?
12But if their trespass means riches for the world, and their failure means riches for the Gentiles, how much greater riches will their fullness bring!
13Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,
13I am speaking to you Gentiles. Inasmuch as I am the apostle to the Gentiles, I magnify my ministry
14чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.
14in the hope that I may provoke my own people to jealousy and save some of them.
15Коли бо відкинуттє їх примиреннє сьвітові, що ж (буде) прийняттє, коли не життє з мертвих?
15For if their rejection is the reconciliation of the world, what will their acceptance be but life from the dead?
16Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.
16If the first part of the dough is holy, so is the whole batch; if the root is holy, so are the branches.
17Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,
17Now if some branches have been broken off, and you, a wild olive shoot, have been grafted in among the others to share in the nourishment of the olive root,
18то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.
18do not boast over those branches. If you do, remember this: You do not support the root, but the root supports you.
19Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.
19You will say then, “Branches were broken off so that I could be grafted in.”
20Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.
20That is correct: They were broken off because of unbelief, but you stand by faith. Do not be arrogant, but be afraid.
21Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.
21For if God did not spare the natural branches, He will certainly not spare you either.
22Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.
22Take notice, therefore, of the kindness and severity of God: severity to those who fell, but kindness to you, if you continue in His kindness. Otherwise you also will be cut off.
23І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищеплять ся; здолїє бо Бог знов прищепити їх.
23And if they do not persist in unbelief, they will be grafted in, for God is able to graft them in again.
24Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природї, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природї прищеплять ся до своєї оливини.
24For if you were cut from a wild olive tree, and contrary to nature were grafted into one that is cultivated, how much more readily will these, the natural branches, be grafted into their own olive tree!
25Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.
25I do not want you to be ignorant of this mystery, brothers, so that you will not be conceited: A hardening in part has come to Israel, until the full number of the Gentiles has come in.
26І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожжє від Якова;
26And so all Israel will be saved, as it is written: “The Deliverer will come from Zion; He will remove godlessness from Jacob.
27і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.
27And this is My covenant with them when I take away their sins.”
28По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.
28Regarding the gospel, they are enemies on your account; but regarding election, they are loved on account of the patriarchs.
29Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.
29For God’s gifts and His call are irrevocable.
30Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,
30Just as you who formerly disobeyed God have now received mercy through their disobedience,
31так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуваннє і їх помилувано.
31so they too have now disobeyed, in order that they too may now receive mercy through the mercy shown to you.
32Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.
32For God has consigned everyone to disobedience so that He may have mercy on everyone.
33О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не дослїджені дороги Його!
33O, the depth of the riches of the wisdom and knowledge of God! How unsearchable are His judgments, and untraceable His ways!
34Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був?
34“Who has known the mind of the Lord? Or who has been His counselor?”
35або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому?
35“Who has first given to God, that God should repay him?”
36Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.
36For from Him and through Him and to Him are all things. To Him be the glory forever! Amen.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.