Римлян 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насїння Авраамового, із роду Беняминового.
1I ask then, did God reject his people? May it never be! For I also am an Israelite, a descendant of Abraham, of the tribe of Benjamin.
2Не відопхнув Бог людей своїх, котрих перше знав. Хиба не відаєте, що про Ілию глаголе писаннє? як він обертаєть ся до Бога проти Ізраїля, глаголючи:
2God didn’t reject his people, whom he foreknew. Or don’t you know what the Scripture says about Elijah? How he pleads with God against Israel:
3Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї.
3“Lord, they have killed your prophets. They have broken down your altars. I am left alone, and they seek my life.”
4Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.
4But how does God answer him? “I have reserved for myself seven thousand men who have not bowed the knee to Baal.”
5Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодатї.
5Even so too at this present time also there is a remnant according to the election of grace.
6Коли ж по благодатї, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по дїлам, то більш нема благодатї; ато дїло не було б уже більш дїлом.
6And if by grace, then it is no longer of works; otherwise grace is no longer grace. But if it is of works, it is no longer grace; otherwise work is no longer work.
7Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,
7What then? That which Israel seeks for, that he didn’t obtain, but the chosen ones obtained it, and the rest were hardened.
8(яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.
8According as it is written, “God gave them a spirit of stupor, eyes that they should not see, and ears that they should not hear, to this very day.”
9І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.
9David says, “Let their table be made a snare, a trap, a stumbling block, and a retribution to them.
10Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.
10Let their eyes be darkened, that they may not see. Always keep their backs bent.”
11Глаголю й питаю тепер: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасеннє поганам, щоб завдати їм зависти.
11I ask then, did they stumble that they might fall? May it never be! But by their fall salvation has come to the Gentiles, to provoke them to jealousy.
12Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх?
12Now if their fall is the riches of the world, and their loss the riches of the Gentiles, how much more their fullness!
13Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,
13For I speak to you who are Gentiles. Since then as I am an apostle to Gentiles, I glorify my ministry,
14чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.
14if by any means I may provoke to jealousy those who are my flesh, and may save some of them.
15Коли бо відкинуттє їх примиреннє сьвітові, що ж (буде) прийняттє, коли не життє з мертвих?
15For if the rejection of them is the reconciling of the world, what would their acceptance be, but life from the dead?
16Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.
16If the first fruit is holy, so is the lump. If the root is holy, so are the branches.
17Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,
17But if some of the branches were broken off, and you, being a wild olive, were grafted in among them and became partaker with them of the root and of the richness of the olive tree,
18то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.
18don’t boast over the branches. But if you boast, remember that it is not you who support the root, but the root supports you.
19Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.
19You will say then, “Branches were broken off, that I might be grafted in.”
20Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.
20True; by their unbelief they were broken off, and you stand by your faith. Don’t be conceited, but fear;
21Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.
21for if God didn’t spare the natural branches, neither will he spare you.
22Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.
22See then the goodness and severity of God. Toward those who fell, severity; but toward you, goodness, if you continue in his goodness; otherwise you also will be cut off.
23І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищеплять ся; здолїє бо Бог знов прищепити їх.
23They also, if they don’t continue in their unbelief, will be grafted in, for God is able to graft them in again.
24Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природї, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природї прищеплять ся до своєї оливини.
24For if you were cut out of that which is by nature a wild olive tree, and were grafted contrary to nature into a good olive tree, how much more will these, which are the natural branches, be grafted into their own olive tree?
25Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.
25For I don’t desire you to be ignorant, brothers, of this mystery, so that you won’t be wise in your own conceits, that a partial hardening has happened to Israel, until the fullness of the Gentiles has come in,
26І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожжє від Якова;
26and so all Israel will be saved. Even as it is written, “There will come out of Zion the Deliverer, and he will turn away ungodliness from Jacob.
27і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.
27This is my covenant with them, when I will take away their sins.”
28По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.
28Concerning the Good News, they are enemies for your sake. But concerning the election, they are beloved for the fathers’ sake.
29Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.
29For the gifts and the calling of God are irrevocable.
30Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,
30For as you in time past were disobedient to God, but now have obtained mercy by their disobedience,
31так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуваннє і їх помилувано.
31even so these also have now been disobedient, that by the mercy shown to you they may also obtain mercy.
32Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.
32For God has bound all to disobedience, that he might have mercy on all.
33О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не дослїджені дороги Його!
33Oh the depth of the riches both of the wisdom and the knowledge of God! How unsearchable are his judgments, and his ways past tracing out!
34Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був?
34“For who has known the mind of the Lord? Or who has been his counselor?”
35або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому?
35“Or who has first given to him, and it will be repaid to him again?”
36Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.
36For of him and through him and to him are all things. To him be the glory for ever! Amen.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.