Римлян 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
World English Bible
1Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
1Or don’t you know, brothers (for I speak to men who know the law), that the law has dominion over a man for as long as he lives?
2Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.
2For the woman that has a husband is bound by law to the husband while he lives, but if the husband dies, she is discharged from the law of the husband.
3Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
3So then if, while the husband lives, she is joined to another man, she would be called an adulteress. But if the husband dies, she is free from the law, so that she is no adulteress, though she is joined to another man.
4Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
4Therefore, my brothers, you also were made dead to the law through the body of Christ, that you would be joined to another, to him who was raised from the dead, that we might produce fruit to God.
5Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.
5For when we were in the flesh, the sinful passions which were through the law worked in our members to bring out fruit to death.
6Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
6But now we have been discharged from the law, having died to that in which we were held; so that we serve in newness of the spirit, and not in oldness of the letter.
7Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
7What shall we say then? Is the law sin? May it never be! However, I wouldn’t have known sin except through the law. For I wouldn’t have known coveting unless the law had said, “You shall not covet.”
8Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
8But sin, finding occasion through the commandment, produced in me all kinds of coveting. For apart from the law, sin is dead.
9Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
9I was alive apart from the law once, but when the commandment came, sin revived and I died.
10І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
10The commandment which was for life, this I found to be for death;
11Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
11for sin, finding occasion through the commandment, deceived me, and through it killed me.
12Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
12Therefore the law indeed is holy, and the commandment holy, righteous, and good.
13Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
13Did then that which is good become death to me? May it never be! But sin, that it might be shown to be sin, was producing death in me through that which is good; that through the commandment sin might become exceedingly sinful.
14Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.
14For we know that the law is spiritual, but I am fleshly, sold under sin.
15Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
15For I don’t understand what I am doing. For I don’t practice what I desire to do; but what I hate, that I do.
16Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
16But if what I don’t desire, that I do, I consent to the law that it is good.
17Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.
17So now it is no more I that do it, but sin which dwells in me.
18Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
18For I know that in me, that is, in my flesh, dwells no good thing. For desire is present with me, but I don’t find it doing that which is good.
19Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
19For the good which I desire, I don’t do; but the evil which I don’t desire, that I practice.
20Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.
20But if what I don’t desire, that I do, it is no more I that do it, but sin which dwells in me.
21Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
21I find then the law that, while I desire to do good, evil is present.
22Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,
22For I delight in God’s law after the inward person,
23бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.
23but I see a different law in my members, warring against the law of my mind, and bringing me into captivity under the law of sin which is in my members.
24Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?
24What a wretched man I am! Who will deliver me out of the body of this death?
25Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.
25I thank God through Jesus Christ, our Lord! So then with the mind, I myself serve God’s law, but with the flesh, sin’s law.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.