Римлян 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Douay-Rheims Bible, American Edition (1899)
1Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
1Know you not, brethren, (for I speak to them that know the law,) that the law hath dominion over a man, as long as it liveth?
2Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.
2For the woman that hath an husband, whilst her husband liveth is bound to the law. But if her husband be dead, she is loosed from the law of her husband.
3Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
3Therefore, whilst her husband liveth, she shall be called an adulteress, if she be with another man: but if her husband be dead, she is delivered from the law of her husband; so that she is not an adulteress, if she be with another man.
4Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
4Therefore, my brethren, you also are become dead to the law, by the body of Christ; that you may belong to another, who is risen again from the dead, that we may bring forth fruit to God.
5Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.
5For when we were in the flesh, the passions of sins, which were by the law, did work in our members, to bring forth fruit unto death.
6Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
6But now we are loosed from the law of death, wherein we were detained; so that we should serve in newness of spirit, and not in the oldness of the letter.
7Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
7What shall we say, then? Is the law sin? God forbid. But I do not know sin, but by the law; for I had not known concupiscence, if the law did not say: Thou shalt not covet.
8Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
8But sin taking occasion by the commandment, wrought in me all manner of concupiscence. For without the law sin was dead.
9Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
9And I lived some time without the law. But when the commandment came, sin revived,
10І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
10And I died. And the commandment that was ordained to life, the same was found to be unto death to me.
11Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
11For sin, taking occasion by the commandment, seduced me, and by it killed me.
12Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
12Wherefore the law indeed is holy, and the commandment holy, and just, and good.
13Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
13Was that then which is good, made death unto me? God forbid. But sin, that it may appear sin, by that which is good, wrought death in me; that sin, by the commandment, might become sinful above measure.
14Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.
14For we know that the law is spiritual; but I am carnal, sold under sin.
15Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
15For that which I work, I understand not. For I do not that good which I will; but the evil which I hate, that I do.
16Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
16If then I do that which I will not, I consent to the law, that it is good.
17Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.
17Now then it is no more I that do it, but sin that dwelleth in me.
18Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
18For I know that there dwelleth not in me, that is to say, in my flesh, that which is good. For to will, is present with me; but to accomplish that which is good, I find not.
19Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
19For the good which I will, I do not; but the evil which I will not, that I do.
20Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.
20Now if I do that which I will not, it is no more I that do it, but sin that dwelleth in me.
21Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
21I find then a law, that when I have a will to do good, evil is present with me.
22Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,
22For I am delighted with the law of God, according to the inward man:
23бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.
23But I see another law in my members, fighting against the law of my mind, and captivating me in the law of sin, that is in my members.
24Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?
24Unhappy man that I am, who shall deliver me from the body of this death?
25Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.
25The grace of God, by Jesus Christ our Lord. Therefore, I myself, with the mind serve the law of God; but with the flesh, the law of sin.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.