Римлян 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
1An ignoratis, fratres (scientibus enim legem loquor), quia lex in homine dominatur quanto tempore vivit?
2Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.
2Nam quæ sub viro est mulier, vivente viro, alligata est legi: si autem mortuus fuerit vir ejus, soluta est a lege viri.
3Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
3Igitur, vivente viro, vocabitur adultera si fuerit cum alio viro: si autem mortuus fuerit vir ejus, liberata est a lege viri, ut non sit adultera si fuerit cum alio viro.
4Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
4Itaque fratres mei, et vos mortificati estis legi per corpus Christi: ut sitis alterius, qui ex mortuis resurrexit, ut fructificemus Deo.
5Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.
5Cum enim essemus in carne, passiones peccatorum, quæ per legem erant, operabantur in membris nostris, ut fructificarent morti.
6Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
6Nunc autem soluti sumus a lege mortis, in qua detinebamur, ita ut serviamus in novitate spiritus, et non in vetustate litteræ.
7Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
7Quid ergo dicemus? lex peccatum est? Absit. Sed peccatum non cognovi, nisi per legem: nam concupiscentiam nesciebam, nisi lex diceret: Non concupisces.
8Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
8Occasione autem accepta, peccatum per mandatum operatum est in me omnem concupiscentiam. Sine lege enim peccatum mortuum erat.
9Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
9Ego autem vivebam sine lege aliquando: sed cum venisset mandatum, peccatum revixit.
10І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
10Ego autem mortuus sum: et inventum est mihi mandatum, quod erat ad vitam, hoc esse ad mortem.
11Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
11Nam peccatum occasione accepta per mandatum, seduxit me, et per illud occidit.
12Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
12Itaque lex quidem sancta, et mandatum sanctum, et justum, et bonum.
13Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
13Quod ergo bonum est, mihi factum est mors? Absit. Sed peccatum, ut appareat peccatum, per bonum operatum est mihi mortem: ut fiat supra modum peccans peccatum per mandatum.
14Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.
14Scimus enim quia lex spiritualis est: ego autem carnalis sum, venundatus sub peccato.
15Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
15Quod enim operor, non intelligo: non enim quod volo bonum, hoc ago: sed quod odi malum, illud facio.
16Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
16Si autem quod nolo, illud facio: consentio legi, quoniam bona est.
17Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.
17Nunc autem jam non ego operor illud, sed quod habitat in me peccatum.
18Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
18Scio enim quia non habitat in me, hoc est in carne mea, bonum. Nam velle, adjacet mihi: perficere autem bonum, non invenio.
19Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
19Non enim quod volo bonum, hoc facio: sed quod nolo malum, hoc ago.
20Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.
20Si autem quod nolo, illud facio: jam non ego operor illud, sed quod habitat in me, peccatum.
21Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
21Invenio igitur legem, volenti mihi facere bonum, quoniam mihi malum adjacet:
22Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,
22condelector enim legi Dei secundum interiorem hominem:
23бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.
23video autem aliam legem in membris meis, repugnantem legi mentis meæ, et captivantem me in lege peccati, quæ est in membris meis.
24Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?
24Infelix ego homo, quis me liberabit de corpore mortis hujus?
25Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.
25gratia Dei per Jesum Christum Dominum nostrum. Igitur ego ipse mente servio legi Dei: carne autem, legi peccati.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.