Римлян 2
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Clementine Vulgate, 1598
1Тим без оправдання єси, всякий чоловіче, що судиш; у чому бо судиш другого, себе осуджуєш; те ж бо саме робиш, судячи (другого).
1Propter quod inexcusabilis es, o homo omnis qui judicas. In quo enim judicas alterum, teipsum condemnas: eadem enim agis quæ judicas.
2Знаємо ж, що суд Божий по істинї на тих, що роблять таке.
2Scimus enim quoniam judicium Dei est secundum veritatem in eos qui talia agunt.
3Чи думаєш же, чоловіче, судячи того, хто таке робить, і роблячи те ж саме, що ти втечеш од суду Божого?
3Existimas autem hoc, o homo, qui judicas eos qui talia agunt, et facis ea, quia tu effugies judicium Dei?
4Або богацтвом благости Його та вдержливости та довготерпіння погорджуєш? не знаєш, що благость Божа до покаяння тебе веде?
4an divitias bonitatis ejus, et patientiæ, et longanimitatis contemnis? ignoras quoniam benignitas Dei ad pœnitentiam te adducit?
5По жорстокости ж твоїй і непокаянному серцю збираєш собі гнїв на день гнїву і відкриття праведного суду Бога,
5Secundum autem duritiam tuam, et impœnitens cor, thesaurizas tibi iram in die iræ, et revelationis justi judicii Dei,
6котрий віддасть кожному по дїлам його:
6qui reddet unicuique secundum opera ejus:
7тим, що терпіливостю в доброму дїлї шукають слави, та чести, та нетлїння — життє вічне;
7iis quidem qui secundum patientiam boni operis, gloriam, et honorem, et incorruptionem quærunt, vitam æternam:
8а которі сварливі і противлять ся істинї, корять ся ж неправдї, (тим) ярость та гнїв.
8iis autem qui sunt ex contentione, et qui non acquiescunt veritati, credunt autem iniquitati, ira et indignatio.
9Горе й тїснота на всяку душу чоловіка, що робить лихе, Жидовина перше, та й Грека;
9Tribulatio et angustia in omnem animam hominis operantis malum, Judæi primum, et Græci:
10слава ж, честь і впокій усякому, хто робить добре, Жидовинові перше, та й Грекові.
10gloria autem, et honor, et pax omni operanti bonum, Judæo primum, et Græco:
11Нема бо в Бога вважання на лиця.
11non enim est acceptio personarum apud Deum.
12Скільки бо без закону згрішило, (стільки їх) без закону й погине; а скільки в законї згрішило, (стільки їх) законом суд прийме
12Quicumque enim sine lege peccaverunt, sine lege peribunt: et quicumque in lege peccaverunt, per legem judicabuntur.
13(Не слухателї бо закону праведні перед Богом, а чинителї закону оправдять ся.
13Non enim auditores legis justi sunt apud Deum, sed factores legis justificabuntur.
14Коли бо погане, не маючи закону, по природї законне чинять, то вони, закону не маючи, самі собі закон:
14Cum autem gentes, quæ legem non habent, naturaliter ea, quæ legis sunt, faciunt, ejusmodi legem non habentes, ipsi sibi sunt lex:
15вони показують дїло законне, написане в серцях їх, як сьвідкує совість їх, і між тим думки їх одна другу осуджують, або оправдують);
15qui ostendunt opus legis scriptum in cordibus suis, testimonium reddente illis conscientia ipsorum, et inter se invicem cogitationibus accusantibus, aut etiam defendentibus,
16в день, коли судити ме Бог тайни людські, по благовістю моєму, через Ісуса Христа.
16in die, cum judicabit Deus occulta hominum, secundum Evangelium meum per Jesum Christum.
17Ось ти Жидовин звеш ся, і почиваєш на законї, і хвалиш ся Богом,
17Si autem tu Judæus cognominaris, et requiescis in lege, et gloriaris in Deo,
18і розумієш волю (Його), і розпізнаєш (що єсть) лучче, навчаючись із закону;
18et nosti voluntatem ejus, et probas utiliora, instructus per legem,
19і вповаєш на себе, що ти проводир слїпим, сьвітло тим, що в темряві,
19confidis teipsum esse ducem cæcorum, lumen eorum qui in tenebris sunt,
20наставник незмислям, учитель малолїткам, мавши образ розуму і істини в законї.
20eruditorem insipientium, magistrum infantium, habentem formam scientiæ, et veritatis in lege.
21Навчаючи ж иншого, себе не навчаєш? проповідуючи не красти, сам крадеш?
21Qui ergo alium doces, teipsum non doces: qui prædicas non furandum, furaris:
22говорячи, щоб не робили перелюбу, робиш перелюб? гидуючи ідолами, крадеш сьвяте?
22qui dicis non mœchandum, mœcharis: qui abominaris idola, sacrilegium facis:
23ти, що хвалиш ся законом, переступом закону Бога зневажаєш?
23qui in lege gloriaris, per prævaricationem legis Deum inhonoras.
24Імя бо Боже через вас хулить ся між поганами, яко ж писано.
24(Nomen enim Dei per vos blasphematur inter gentes, sicut scriptum est.)
25З обрізання бо є користь, коли чиниш закон; коли ж ти переступник закону, обрізаннє твоє сталось необрізаннєм.
25Circumcisio quidem prodest, si legem observes: si autem prævaricator legis sis, circumcisio tua præputium facta est.
26Коли ж необрізаний хоронить установи закону, чи необрізаннє його за обрізаннє не полїчить ся?
26Si igitur præputium justitias legis custodiat, nonne præputium illius in circumcisionem reputabitur?
27І осудить необрізаннє по природї, котре сповняє закон, тебе, котрий з писаннєм і обрізаннєм переступник єси закону.
27et judicabit id quod ex natura est præputium, legem consummans, te, qui per litteram et circumcisionem prævaricator legis es?
28Не той бо, хто явно (такий) єсть Жидовин, і не те, що явно по тїлу, обрізаннє,
28Non enim qui in manifesto, Judæus est: neque quæ in manifesto, in carne, est circumcisio:
29а котрий потай, (той) Жидовин, і обрізаннє (єсть обрізаннє) серця в дусї, (а) не в писанню; йому ж похвала не від людей, а від Бога.
29sed qui in abscondito, Judæus est: et circumcisio cordis in spiritu, non littera: cujus laus non ex hominibus, sed ex Deo est.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.