Римлян 7
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
Berean Standard Bible
1Хиба не знаєте, браттє (знаючим бо закон глаголю), що закон панує над чоловіком, доки він жив?
1Do you not know, brothers (for I am speaking to those who know the law), that the law has authority over a man only as long as he lives?
2Бо мужня жона з живим мужем звязана законом; як же вмре муж її, тодї вона відзволена від мужа.
2For instance, a married woman is bound by law to her husband as long as he lives. But if her husband dies, she is released from the law of marriage.
3Тим же оце, як жив муж, перелюбницею звати меть ся, коли буде (жінкою) иншому чоловікові; коли ж умре муж її, вільна вона від закону, щоб не бути їй перелюбницею, хоч би була (жінкою) иншому чоловікові.
3So then, if she is joined to another man while her husband is still alive, she is called an adulteress; but if her husband dies, she is free from that law and is not an adulteress, even if she marries another man.
4Оце ж, браттє моє, і ви вмерли закону тїлом Христовим, щоб бути вам Иншому, що встав із мертвих, щоб принесли ми овощ Богові.
4Therefore, my brothers, you also died to the law through the body of Christ, that you might belong to another, to Him who was raised from the dead, in order that we might bear fruit to God.
5Як були бо ми в тїлї, страсти гріховні, що були через закон, орудували в членах наших, щоб приносити овощ смертї.
5For when we lived according to the flesh, the sinful passions aroused by the law were at work in our bodies, bearing fruit for death.
6Тепер же ми відзволились од закону умершого, котрим були держані, щоб служити нам (Богові) в обновленню духа, а не у ветхости писання.
6But now, having died to what bound us, we have been released from the law, so that we serve in the new way of the Spirit, and not in the old way of the written code.
7Що ж скажемо? закон гріх? Нехай не буде так. Нї, я й не знав гріха, як тільки через закон, і жадоби не відав би, коли б закон не сказав: Не жадай.
7What then shall we say? Is the law sin? Certainly not! Indeed, I would not have been mindful of sin if not for the law. For I would not have been aware of coveting if the law had not said, “Do not covet.”
8Гріх же, взявшись через заповідь, підняв у менї всяку жадобу. Без закону бо гріх мертвий.
8But sin, seizing its opportunity through the commandment, produced in me every kind of covetous desire. For apart from the law, sin is dead.
9Я ж колись жив окроме закону; як же настала заповідь, гріх ожив, а я вмер.
9Once I was alive apart from the law; but when the commandment came, sin sprang to life and I died.
10І знайшов я, що заповідь, котра на життє, ся на смерть.
10So I discovered that the very commandment that was meant to bring life actually brought death.
11Гріх бо, узявшись через заповідь, обманив мене, і нею вбив мене.
11For sin, seizing its opportunity through the commandment, deceived me and through the commandment put me to death.
12Тим же оце закон сьвят, і заповідь сьвята, і праведна і добра.
12So then, the law is holy, and the commandment is holy, righteous, and good.
13Хиба ж добро принесло менї смерть? Нехай не буде так. Нї, гріх, щоб явив ся гріхом, добрим завдав менї смерть, щоб гріх був без міри грішен через заповідь.
13Did that which is good, then, become death to me? Certainly not! But in order that sin might be exposed as sin, it produced death in me through what was good, so that through the commandment sin might become utterly sinful.
14Знаємо бо, що закон духовний, я ж тїлесний, проданий під гріх.
14We know that the law is spiritual; but I am unspiritual, sold as a slave to sin.
15Що бо роблю, не розумію; не що бо хочу, роблю, а що ненавиджу, те роблю.
15I do not understand what I do. For what I want to do, I do not do. But what I hate, I do.
16Коли ж, чого не хочу, те роблю, то хвалю закон, що добрий.
16And if I do what I do not want to do, I admit that the law is good.
17Тепер же вже не я роблю се, а гріх, що домує в менї.
17In that case, it is no longer I who do it, but it is sin living in me that does it.
18Знаю бо, що не живе в менї (се єсть в тїлї моїм), добре; бо хотїннє є в мене, зробити ж що добре, не знаходжу (способу).
18I know that nothing good lives in me, that is, in my flesh; for I have the desire to do what is good, but I cannot carry it out.
19Бо доброго, що хочу, не роблю, а чого не хочу, лихого, те роблю.
19For I do not do the good I want to do. Instead, I keep on doing the evil I do not want to do.
20Коли ж, чого не хочу, те роблю, то вже не я те роблю, а гріх, що домує в менї.
20And if I do what I do not want, it is no longer I who do it, but it is sin living in me that does it.
21Оце ж знаходжу закон, що, коли хочу робити добре, передо мною лежить лихе.
21So this is the principle I have discovered: When I want to do good, evil is right there with me.
22Бо я кохаюсь у законї Божому по нутряному чоловікові,
22For in my inner being I delight in God’s law.
23бачу ж иншій закон у членах моїх, що воює проти закону ума мого і підневолює мене законові гріха, що в членах моїх.
23But I see another law at work in my body, warring against the law of my mind and holding me captive to the law of sin that dwells within me.
24Окаянний я чоловік! хто мене збавить од тїла смерти сієї?
24What a wretched man I am! Who will rescue me from this body of death?
25Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Оце ж умом сам я служу закону Божому, тїлом же закону гріховному.
25Thanks be to God, through Jesus Christ our Lord! So then, with my mind I serve the law of God, but with my flesh I serve the law of sin.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.