Римлян 11
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Глаголю ж оце: Чи вже ж відопхнув Бог людей своїх? Нехай не буде! Бо й я Ізраїльтянин, із насїння Авраамового, із роду Беняминового.
1I say then, Hath God cast away his people? God forbid. For I also am an Israelite, of the seed of Abraham, of the tribe of Benjamin.
2Не відопхнув Бог людей своїх, котрих перше знав. Хиба не відаєте, що про Ілию глаголе писаннє? як він обертаєть ся до Бога проти Ізраїля, глаголючи:
2God hath not cast away his people which he foreknew. Wot ye not what the scripture saith of Elias? how he maketh intercession to God against Israel, saying,
3Господи, пророки Твої повбивали, і жертівнї Твої порозкидали; я зоставсь один, і шукають души моєї.
3Lord, they have killed thy prophets, and digged down thine altars; and I am left alone, and they seek my life.
4Що ж глаголе йому Божа відповідь? Зоставив я собі сїм тисяч мужів, що не приклонили колїна перед Ваалом.
4But what saith the answer of God unto him? I have reserved to myself seven thousand men, who have not bowed the knee to the image of Baal.
5Оттак же і в теперішнім часї єсть останок по вибору благодатї.
5Even so then at this present time also there is a remnant according to the election of grace.
6Коли ж по благодатї, то не по дїлам; ато благодать не була б уже більш благодаттю. Коли ж по дїлам, то більш нема благодатї; ато дїло не було б уже більш дїлом.
6And if by grace, then is it no more of works: otherwise grace is no more grace. But if it be of works, then is it no more grace: otherwise work is no more work.
7Що ж? чого шукав Ізраїль, того не осяг, а вибір осяг, инші ж ослїпли,
7What then? Israel hath not obtained that which he seeketh for; but the election hath obtained it, and the rest were blinded
8(яко ж писано: Дав їм Бог духа дрімоти; очі, щоб не бачили, й уші, щоб не чули) до днешнього дня.
8(According as it is written, God hath given them the spirit of slumber, eyes that they should not see, and ears that they should not hear;) unto this day.
9І Давид глаголе: Нехай буде трапеза їх на сїть і на ловитву, і на поблазнь, і на відплату їм.
9And David saith, Let their table be made a snare, and a trap, and a stumblingblock, and a recompence unto them:
10Нехай оморочать ся очі їх, щоб не бачили, і хребет їх завсїди зігнутий.
10Let their eyes be darkened, that they may not see, and bow down their back alway.
11Глаголю й питаю тепер: Чи вони спіткнулись, щоб (на завсїди) упали? Нехай не буде! їх-то упадком і спасеннє поганам, щоб завдати їм зависти.
11I say then, Have they stumbled that they should fall? God forbid: but rather through their fall salvation is come unto the Gentiles, for to provoke them to jealousy.
12Коли ж упадок їх багацтво сьвіту, і відпаденнє їх багацтво поган, скільки ж більше повнота їх?
12Now if the fall of them be the riches of the world, and the diminishing of them the riches of the Gentiles; how much more their fulness?
13Вам бо, поганам, глаголю, на скільки я апостол поганам: Службу мою прославляю,
13For I speak to you Gentiles, inasmuch as I am the apostle of the Gentiles, I magnify mine office:
14чи не завдам як зависти тїлу моєму, і не спасу которих із них.
14If by any means I may provoke to emulation them which are my flesh, and might save some of them.
15Коли бо відкинуттє їх примиреннє сьвітові, що ж (буде) прийняттє, коли не життє з мертвих?
15For if the casting away of them be the reconciling of the world, what shall the receiving of them be , but life from the dead?
16Коли ж росчина сьвята, то й заміс; і коли корінь сьвят, то й віттє.
16For if the firstfruit be holy, the lump is also holy : and if the root be holy, so are the branches.
17Коли ж деякі з віття відломились, а ти, бувши дикою оливиною, прищепивсь єси замість них, і спільником коріння і туку оливного зробивсь єси,
17And if some of the branches be broken off, and thou, being a wild olive tree, wert graffed in among them, and with them partakest of the root and fatness of the olive tree;
18то не величай ся перед віттєм. Коли ж величаєш ся, то (знай) не ти кореня носиш, а корінь тебе.
18Boast not against the branches. But if thou boast, thou bearest not the root, but the root thee.
19Ти ж кажеш: Відломилось віттє, щоб я прищепив ся.
19Thou wilt say then, The branches were broken off, that I might be graffed in.
20Добре: невірою відломились вони, ти ж вірою стоїш. Не носись високо, а бій ся.
20Well; because of unbelief they were broken off, and thou standest by faith. Be not highminded, but fear:
21Коли бо Бог природнього віття не пощадив, (гледи) що й тебе не пощадить.
21For if God spared not the natural branches, take heed lest he also spare not thee.
22Вбачай же благость і непощадіннє Боже: на тих, що відпали, непощадіннє; на тебе ж благость, коли пробувати меш у благости; коли ж нї, то й ти будеш відтятий.
22Behold therefore the goodness and severity of God: on them which fell, severity; but toward thee, goodness, if thou continue in his goodness: otherwise thou also shalt be cut off.
23І вони ж, як не зостануть ся в невірстві, прищеплять ся; здолїє бо Бог знов прищепити їх.
23And they also, if they abide not still in unbelief, shall be graffed in: for God is able to graff them in again.
24Коли бо ти відтятий від оливини, дикої по природї, і проти природи прищеплений до доброї оливини, то як більш сї, що по природї прищеплять ся до своєї оливини.
24For if thou wert cut out of the olive tree which is wild by nature, and wert graffed contrary to nature into a good olive tree: how much more shall these, which be the natural branches , be graffed into their own olive tree?
25Не хочу бо, щоб ви не відали тайни сієї, брати (щоб не були самі в собі мудрими), що ослїпленнє від части Ізраїлеві стало ся, доки сповненнє поган увійде.
25For I would not, brethren, that ye should be ignorant of this mystery, lest ye should be wise in your own conceits; that blindness in part is happened to Israel, until the fulness of the Gentiles be come in.
26І так увесь Ізраїль спасеть ся, яко ж писано: Прийде з Сіону Збавитель, і одверне безбожжє від Якова;
26And so all Israel shall be saved: as it is written, There shall come out of Sion the Deliverer, and shall turn away ungodliness from Jacob:
27і се їм од мене завіт, коли зниму гріхи їх.
27For this is my covenant unto them, when I shall take away their sins.
28По благовістю (вони) вороги задля вас; по вибранню ж полюблені задля отцїв.
28As concerning the gospel, they are enemies for your sakes: but as touching the election, they are beloved for the fathers’ sakes.
29Бо в даруваннях і покликанню Бог не каєть ся.
29For the gifts and calling of God are without repentance.
30Бо, як і ви колись противились Богові, тепер же помилувані через непокору сих,
30For as ye in times past have not believed God, yet have now obtained mercy through their unbelief:
31так і сї тепер противились, щоб через ваше помилуваннє і їх помилувано.
31Even so have these also now not believed, that through your mercy they also may obtain mercy.
32Зачинив бо Бог усїх у непокору, щоб усїх помилувати.
32For God hath concluded them all in unbelief, that he might have mercy upon all.
33О, глибино багацтва і премудрости і розуму Божого! як не довідомі присуди Його і не дослїджені дороги Його!
33O the depth of the riches both of the wisdom and knowledge of God! how unsearchable are his judgments, and his ways past finding out!
34Хто бо зрозумів ум Господень? або хто порадником Йому був?
34For who hath known the mind of the Lord? or who hath been his counsellor?
35або хто наперед дав Йому, щоб Він віддав йому?
35Or who hath first given to him, and it shall be recompensed unto him again?
36Бо з Него, і Ним, і в Него все. Єму слава на віки. Амінь.
36For of him, and through him, and to him, are all things: to whom be glory for ever. Amen.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.