Римлян 8
Kulish and Puluj Bible (1905)Translation
Kulish and Puluj Bible (1905)
King James Version with Apocrypha
1Тим же то тепер нема нїякого осуду тим, що в Христї Ісусї не по тїлу ходять, а по духу.
1There is therefore now no condemnation to them which are in Christ Jesus, who walk not after the flesh, but after the Spirit.
2Закон бо духа життя в Христї Ісусї визволив мене від закону гріха і від смерти.
2For the law of the Spirit of life in Christ Jesus hath made me free from the law of sin and death.
3Позаяк закон, ослаблений тїлом, був безсилен, то Бог, піславши Сина свого в подобі тїла гріховного і ради гріха, осудив гріх у тїлї,
3For what the law could not do, in that it was weak through the flesh, God sending his own Son in the likeness of sinful flesh, and for sin, condemned sin in the flesh:
4щоб оправданнє закону сповнилось в нас, которі не по тїлу ходимо, а по духу.
4That the righteousness of the law might be fulfilled in us, who walk not after the flesh, but after the Spirit.
5Которі бо по тїлу, ті думають про тїлесне, которі ж по духу, — про духовне.
5For they that are after the flesh do mind the things of the flesh; but they that are after the Spirit the things of the Spirit.
6Думаннє бо тїлесне — смерть, а думаннє духовне — життє і впокій.
6For to be carnally minded is death; but to be spiritually minded is life and peace.
7Тим що думаннє тїлесне — ворогуваннє проти Бога; законові бо Божому не корить ся, та й не може.
7Because the carnal mind is enmity against God: for it is not subject to the law of God, neither indeed can be.
8Хто бо по тїлу, ті Богу вгодити не можуть.
8So then they that are in the flesh cannot please God.
9Ви ж не по тїлу, а в дусї, коли тільки Дух Божий домує в вас. Коли ж хто Духа Христового не має, то сей не Його.
9But ye are not in the flesh, but in the Spirit, if so be that the Spirit of God dwell in you. Now if any man have not the Spirit of Christ, he is none of his.
10Коли ж Христос в вас, тодї тїло мертве для гріха, дух же живий ради праведности.
10And if Christ be in you, the body is dead because of sin; but the Spirit is life because of righteousness.
11Коли ж Дух Того, хто воскресив Ісуса з мертвих домує в вас, то Воскресивший Христа із мертвих оживить і смертні тїла ваші Духом своїм, що домує в вас.
11But if the Spirit of him that raised up Jesus from the dead dwell in you, he that raised up Christ from the dead shall also quicken your mortal bodies by his Spirit that dwelleth in you.
12Тим же то, браттє, ми довжники не тїлу, щоб по тїлу жити.
12Therefore, brethren, we are debtors, not to the flesh, to live after the flesh.
13Коли бо живете по тїлу, то помрете; коли ж духом дїла тїлесні мертвите, будете живі.
13For if ye live after the flesh, ye shall die: but if ye through the Spirit do mortify the deeds of the body, ye shall live.
14Котрі бо Духом Божим водять ся, ті сини Божі.
14For as many as are led by the Spirit of God, they are the sons of God.
15Бо не прийняли ви духа неволї, знов на боязнь, а прийняли духа всиновлення, нимже покликуємо: Авва, Отче!
15For ye have not received the spirit of bondage again to fear; but ye have received the Spirit of adoption, whereby we cry, Abba, Father.
16Сей самий Дух сьвідкує нашому духові, що ми дїти Божі,
16The Spirit itself beareth witness with our spirit, that we are the children of God:
17коли ж дїти, то й наслїдники, наслїдники Божі, а спільні наслїдники Христові, коли тільки з Ним страждемо, щоб з Ним і прославитись.
17And if children, then heirs; heirs of God, and joint-heirs with Christ; if so be that we suffer with him , that we may be also glorified together.
18Думаю бо, що муки теперішнього часу недостойні слави, що має явитись в нас.
18For I reckon that the sufferings of this present time are not worthy to be compared with the glory which shall be revealed in us.
19Бо дожиданнє творива дожидає одкриття синів Божих.
19For the earnest expectation of the creature waiteth for the manifestation of the sons of God.
20Суєтї бо твориво підневолилось не по волї, а через підневолившого, в надїї,
20For the creature was made subject to vanity, not willingly, but by reason of him who hath subjected the same in hope,
21що й саме твориво визволить ся з неволї зотлїння на волю слави дїтей Божих.
21Because the creature itself also shall be delivered from the bondage of corruption into the glorious liberty of the children of God.
22Знаємо бо, що все твориво вкупі стогне і мучить ся аж досї.
22For we know that the whole creation groaneth and travaileth in pain together until now.
23Не тільки ж (воно), та й ми самі, первоплід духа маючи, й ми самі в собі стогнемо, ждучи всиновлення, избавлення тїла нашого.
23And not only they , but ourselves also, which have the firstfruits of the Spirit, even we ourselves groan within ourselves, waiting for the adoption, to wit , the redemption of our body.
24Надїєю бо спаслись ми; надїя ж видима не єсть надїя; що бо хто бачить, чого й надїятись?
24For we are saved by hope: but hope that is seen is not hope: for what a man seeth, why doth he yet hope for?
25Коли ж надїємось, чого не бачимо, терпіннєм ждемо.
25But if we hope for that we see not, then do we with patience wait for it .
26Так же само й Дух помагає нам в немощах наших; про що бо молитись нам так, як треба, не знаємо, та сам Дух заступаєть ся за нас стогнаннєм невимовним.
26Likewise the Spirit also helpeth our infirmities: for we know not what we should pray for as we ought: but the Spirit itself maketh intercession for us with groanings which cannot be uttered.
27Той же, хто вивідує серця, знає, яка думка в Духа; бо по Богу промовляє за сьвятих.
27And he that searcheth the hearts knoweth what is the mind of the Spirit, because he maketh intercession for the saints according to the will of God.
28Знаємо ж, що люблячим Бога, усе допомагає до доброго, котрі по постанові (Його) покликані;
28And we know that all things work together for good to them that love God, to them who are the called according to his purpose.
29бо котрих наперед узнав, тих наперед і призначив бути подобним образу Сина Його, щоб Він був первородним між многими братами.
29For whom he did foreknow, he also did predestinate to be conformed to the image of his Son, that he might be the firstborn among many brethren.
30А кого наперед призначив, тих і покликав; а кого прикликав, тих і оправдив, а кого оправдив, тих і прославив.
30Moreover whom he did predestinate, them he also called: and whom he called, them he also justified: and whom he justified, them he also glorified.
31Що ж скажемо на се? Коли Бог за нас, хто на нас?
31What shall we then say to these things? If God be for us, who can be against us?
32Він, що свого Сина не пощадив, а за всїх нас видав Його, хиба ж з Ним і всього нам не подарує?
32He that spared not his own Son, but delivered him up for us all, how shall he not with him also freely give us all things?
33Хто буде винуватити вибраних Божих? Бог же, той, що оправдує!
33Who shall lay any thing to the charge of God’s elect? It is God that justifieth.
34Хто ж се, що осуджує? (Та ж) Христос умер, ба й воскрес; Він і по правицї в Отця, Він і заступаєть ся за нас!
34Who is he that condemneth? It is Christ that died, yea rather, that is risen again, who is even at the right hand of God, who also maketh intercession for us.
35Хто нас розлучить од любови Христової? чи горе, чи тїснота, чи гоненнє, чи голод, чи нагота, чи біда, чи меч?
35Who shall separate us from the love of Christ? shall tribulation, or distress, or persecution, or famine, or nakedness, or peril, or sword?
36Яко ж писано: задля тебе вбивають нас увесь день, полїчено нас як овечок на заріз.
36As it is written, For thy sake we are killed all the day long; we are accounted as sheep for the slaughter.
37Та у всьому тому ми побіждаємо через Возлюбившого нас.
37Nay, in all these things we are more than conquerors through him that loved us.
38Упевнив ся бо я, що нї смерть, нї життє, нї ангели, нї князївства, нї сили, нї теперішнє, нї будуче,
38For I am persuaded, that neither death, nor life, nor angels, nor principalities, nor powers, nor things present, nor things to come,
39нї висота, нї глибина, нї инше яке твориво не возможе нас розлучити від любови Божої, що в Христї Ісусї, Господї нашім.
39Nor height, nor depth, nor any other creature, shall be able to separate us from the love of God, which is in Christ Jesus our Lord.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.