Иаков 1
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Иаков, роб ал луй Думнезеу ши ал Домнулуй Исус Христос, кэтре челе доуэспрезече семинций каре сунт ымпрэштияте: Сэнэтате!
1Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсїяні: Витайте.
2Фраций мей, сэ привиць ка о маре букурие кынд тречець прин фелурите ынчеркэрь,
2Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,
3ка уний каре штиць кэ ынчеркаря крединцей воастре лукрязэ рэбдаре.
3знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;
4Дар рэбдаря требуе сэ-шь факэ десэвыршит лукраря, пентру ка сэ фиць десэвыршиць, ынтреӂь ши сэ ну дучець липсэ де нимик.
4терпіннє ж нехай має звершене дїло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.
5Дакэ вреунуя динтре вой ый липсеште ынцелепчуня, с-о чарэ де ла Думнезеу, каре дэ тутурор ку мынэ ларгэ ши фэрэ мустраре, ши еа ый ва фи датэ.
5Коли ж у кого з вас недостає премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всїм щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
6Дар с-о чарэ ку крединцэ, фэрэ сэ се ындояскэ делок, пентру кэ чине се ындоеште сямэнэ ку валул мэрий, тулбурат ши ымпинс де вынт ынкоаче ши ынколо.
6Нехай же просить вірою, нїчого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбиває.
7Ун астфел де ом сэ ну се аштепте сэ примяскэ чева де ла Домнул,
7Нехай бо не думає такий чоловік, що прийме що від Бога.
8кэч есте ун ом нехотэрыт ши нестаторник ын тоате кэиле сале.
8Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.
9Фрателе динтр-о старе де жос сэ се лауде ку ынэлцаря луй.
9Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,
10Богатул, димпотривэ, сэ се лауде ку смериря луй, кэч ва трече ка флоаря ербий.
10а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.
11Рэсаре соареле ку кэлдура луй арзэтоаре ши усукэ ярба: флоаря ей каде жос, ши фрумусеця ынфэцишэрий ей пере – аша се ва вештежи богатул ын умблетеле луй.
11Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.
12Фериче де чел че рабдэ испита. Кэч, дупэ че а фост гэсит бун, ва прими кунуна веций пе каре а фэгэдуит-о Думнезеу челор че-Л юбеск.
12Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.
13Нимень, кынд есте испитит, сэ ну зикэ: „Сунт испитит де Думнезеу.” Кэч Думнезеу ну поате фи испитит ка сэ факэ рэу ши Ел Ынсушь ну испитеште пе нимень.
13Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокушує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нїкого.
14Чи фиекаре есте испитит, кынд есте атрас де пофта луй ынсушь ши момит.
14Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.
15Апой пофта, кынд а зэмислит, дэ наштере пэкатулуй; ши пэкатул, одатэ фэптуит, адуче моартя.
15Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.
16Ну вэ ыншелаць, пряюбиций мей фраць:
16Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.
17орьче ни се дэ бун ши орьче дар десэвыршит есте де сус, коборынду-се де ла Татэл луминилор, ын каре ну есте нич скимбаре, нич умбрэ де мутаре.
17Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.
18Ел, де бунэвоя Луй, не-а нэскут прин Кувынтул адевэрулуй, ка сэ фим ун фел де пыргэ а фэптурилор Луй.
18Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.
19Штиць бине лукрул ачеста, пряюбиций мей фраць! Орьче ом сэ фие грабник ла аскултаре, ынчет ла ворбире, зэбавник ла мыние,
19Тим же, браттє моє любе, нехай буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.
20кэч мыния омулуй ну лукрязэ неприхэниря луй Думнезеу.
20Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.
21Де ачея лепэдаць орьче некурэцие ши орьче ревэрсаре де рэутате ши примиць ку блындеце Кувынтул сэдит ын вой, каре вэ поате мынтуи суфлетеле.
21Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.
22Фиць ымплиниторь ай Кувынтулуй, ну нумай аскултэторь, ыншелынду-вэ сингурь.
22Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.
23Кэч, дакэ аскултэ чинева Кувынтул ши ну-л ымплинеште ку фапта, сямэнэ ку ун ом каре ышь привеште фаца фиряскэ ынтр-о оглиндэ
23Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.
24ши, дупэ че с-а привит, плякэ ши уйтэ ындатэ кум ера.
24Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.
25Дар чине ышь ва адынчи привириле ын леӂя десэвыршитэ, каре есте леӂя слобозенией, ши ва стэруи ын еа, ну ка ун аскултэтор уйтук, чи ка ун ымплинитор ку фапта, ва фи феричит ын лукраря луй.
25Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробуває в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель дїла; такий буде щасливий у дїланню своїм.
26Дакэ креде чинева кэ есте релиӂиос ши ну-шь ынфрынязэ лимба, чи ышь ыншалэ инима, релиӂия унуй астфел де ом есте задарникэ.
26Коли хто думає, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.
27Релиӂия куратэ ши неынтинатэ ынаинтя луй Думнезеу, Татэл ностру, есте сэ черчетэм пе орфань ши пе вэдуве ын неказуриле лор ши сэ не пэзим неынтинаць де луме.
27Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.