ОБАДИЯ 1
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic scriptTranslation
Cornilescu Bible (1924), Cyrillic script
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Пророчия луй Обадия. Аша ворбеште Домнул Думнезеу деспре Едом: (Ной ам аузит о весте дин партя Домнулуй ши ун сол а фост тримис ку еа принтре нямурь, зикынд: „Скулаци-вэ сэ мерӂем ымпотрива Едомулуй ка сэ не рэзбоим ку ел!”)
1Видиво Авдія. — Так говорить Господь Бог про Едом: До нас надійшла була од Господа Бога звістка, що посланий був до народів посол, сказати їм: Уставайте, виступимо в похід проти нього!
2„Ятэ, те вой фаче мик принтре нямурь, вей фи чел май диспрецуит.
2Глянь, тебе невеличким зробив я між народами, й тебе нї-за-що не мають.
3Кэч мындрия инимий тале те-а дус ын рэтэчире пе тине, каре локуешть ын крэпэтуриле стынчилор ши домнешть ын ынэлциме, де ачея ту зичь ын тине ынсуць: ‘Чине мэ ва арунка ла пэмынт?’
3Та тебе обманила гординя в серцї твому, ти бо живеш у провалах між скелями на високих місцях і міркуєш у серцї: Хто вниз мене скине?
4Дар, кяр дакэ ай локуи тот атыт де сус ка вултурул, кяр дакэ ць-ай ашеза куйбул ынтре стеле, тот те вой арунка жос ши де аколо”, зиче Домнул.
4Але хоч би ти піднявся, як орел, високо й між зорями гнїздо собі вимостив, то я тебе й звідти скину, говорить Господь Бог.
5„Дакэ ар фи интрат ла тине ниште хоць сау ниште тылхарь де ноапте – кум ешть де пустиит! – ар фи луат ей оаре май мулт декыт ар фи путут? Дакэ ар фи венит ниште кулегэторь де вие ла тине, н-ар фи лэсат ей ничун стругуре пе урмэ?
5Чи се ж не злодїї дібрались до тебе, чи не ночні розбишаки, що тебе так спустошено? Та вони вкрали би лиш стільки, скілько б їм треба. А як би до тебе зібрались обирателї винограду, то хиба ж вони не зоставили б хоч скілько грон?
6Вай! Че скормонит есте Есау! Кум и с-ау дескоперит комориле!
6Ато ж — як же пограблять Езава й перешукають усї сховища у нього!
7Тоць чей униць ку тине те-ау изгонит ынапой пынэ ла хотар, приетений тэй те-ау ыншелат ши те-ау стэпынит. Чей че мынкау дин пыня та ць-ау ынтинс курсе пе каре ну ле-ай бэгат де сямэ!
7Аж поза гряницї виженуть тебе, а всї побратими твої обмануть тебе; здружені з тобою переможуть тебе, а ті, що хлїб твій їдять, будуть побивати тебе. О, нема в Едома розуму!
8Оаре”, зиче Домнул, „ну вой перде Еу ын зиуа ачея пе чей ынцелепць дин Едом ши причеперя дин мунтеле луй Есау?
8Се ж усе збудеться того дня, коли я вигублю мудрих у Едомі, і розумних із гір Езавових, говорить Господь.
9Витежий тэй, Темане, се вор ынспэймынта, пентру ка тоць чей дин мунтеле луй Есау сэ пярэ ын мэчел.
9Страхом побиті будуть хоробрі мужі твої, Темане, щоб так усї були вигублені побоєм на Езавових горах.
10Дин причина силничией фэкуте ымпотрива фрателуй тэу Иаков, вей фи акоперит де рушине ши вей фи нимичит ку десэвыршире пентру тотдяуна.
10За пригнїтаннє твого брата Якова тебе сором окриє, і будеш викоренений по віки.
11Кэч ын зиуа кынд стэтяй ын фаца луй, ын зиуа кынд стрэиний ый луау аверя, кынд стрэиний интрау пе порциле луй ши арункау сорцул асупра Иерусалимулуй, ши ту ерай атунч ка унул дин ей!
11Того дня, коли ти виступив проти нього; того дня, коли чужинцї відводили військо його в неволю, коли чужоплемінники ввіходили в ворота його й про Ерусалим метали жереб, був і ти одним ізміж них.
12Ну требуя сэ те уйць мулцумит ла зиуа фрателуй тэу, ын зиуа ненорочирий луй, ну требуя сэ те букурь де копиий луй Иуда ын зиуа пеирий лор ши ну требуя сэ ворбешть ку семецие ын зиуа стрымторэрий!
12Не годилося б тобі приглядатись з утаєною втїхою горю в день брата твого, в день переведення його в чужину; не неналежало б тобі радуватись у день погибелї синів Юдиних та розширювати рота в день біди їх.
13Нич ну требуя сэ интри пе порциле попорулуй Меу ын зиуа ненорочирий луй, нич ну требуя сэ те букурь де ненорочиря луй ын зиуа прэпэдулуй луй ши ну требуя сэ пуй мына пе богэцииле луй ын зиуа прэпэдулуй луй!
13Не годилось би тобі вдиратись у ворота мого народу в день нужди його, та дивитись на його лихо в день погибелї його, або посягати за добром його лихої в нього години;
14Ну требуя сэ стай ла рэспынтий, ка сэ нимичешть пе фугарий луй, ши нич ну требуя сэ дай ын мына врэжмашулуй пе чей че скэпасерэ дин ел ын зиуа неказулуй луй!
14Анї стояти на роздоріжжях, щоб убивати втїкачів його, або зраджувати тих, що в день нещастя уцїлїли.
15Кэч зиуа Домнулуй есте апроапе пентру тоате нямуриле. Кум ай фэкут, аша ци се ва фаче; фаптеле тале се вор ынтоарче асупра капулуй тэу.
15Бо наближується день Господень на всї народи, й що ти чинив, те й тобі станеться; відплата твоя впаде на голову тобі.
16Кэч, дупэ кум аць бэут пахарул мынией вой, чей де пе мунтеле Меу чел сфынт, тот аша тоате нямуриле ыл вор бя некурмат; вор бя, вор сорби дин ел ши вор фи ка ши кынд н-ар фи фост ничодатэ.
16Бо як ви пили на горі моїй сьвятій, так всї народи (з вами) пити муть і проковтнуть, та й минуться, наче б їх і не було.
17Дар мынтуиря ва фи пе мунтеле Сионулуй, ел ва фи сфынт ши каса луй Иаков ышь ва луа ынапой мошииле.
17А на Сион-горі буде спасеннє, й буде вона сьвятинею; і дом Яковів візьме в посїданнє займанщину свою.
18Каса луй Иаков ва фи ун фок ши каса луй Иосиф, о флакэрэ, дар каса луй Есау ва фи мириштя пе каре о вор апринде ши о вор мистуи, ши ну ва май рэмыне ничунул дин каса луй Есау”, кэч Домнул а ворбит.
18І буде дом Яковів огнем, а дом Йосифів — полумєм, дом же Езавів — соломою; і запалять вони його й вигублять, та й не зістанеться нїкого з дому Езавового, бо так сказав Господь.
19Чей де ла мязэзи вор стэпыни мунтеле луй Есау ши чей дин кымпие, цара филистенилор; вор стэпыни ши цинутул луй Ефраим ши ал Самарией, ши Бениамин ва стэпыни Галаадул.
19Полудняне одержять гору Езавову, подоляне ж впокорять собі Филистіїв, і посядуть країну Ефраїмову й країну Самарийську, а Бенямин посяде Галаад.
20Дар принший де рэзбой ай ачестей оштиря копиилор луй Исраел вор стэпыни цара канааницилор пынэ ла Сарепта ши принший де рэзбой ай Иерусалимулуй каре сунт ла Сефарад вор стэпыни четэциле де мязэзи.
20А повернувші з неволї зміж війська синів Ізрайлевих заволодїють землею Канаанською аж до Сарепти, переселенцї ж Ерусалимські, що жиють у Сефарадї, одержать міста полуденні.
21Избэвиторий се вор суи пе мунтеле Сионулуй ка сэ жудече мунтеле луй Есау. Дар ымпэрэция ва фи а Домнулуй.
21І прийдуть вибавителї на Сион-гору, щоб осудити гору Езавову, — і настане царство Господнє.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.