James 1
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1James, a servant of God and of the Lord Jesus Christ, to the twelve tribes which are in the Dispersion: Greetings.
1Яков, слуга Божий і Господа Ісуса Христа, дванайцяти родам, що розсїяні: Витайте.
2Count it all joy, my brothers, when you fall into various temptations,
2Усяку радість майте, браттє моє, коли впадаєте в різні спокуси,
3knowing that the testing of your faith produces endurance.
3знаючи, що доказ вашої віри робить терпіннє;
4Let endurance have its perfect work, that you may be perfect and complete, lacking in nothing.
4терпіннє ж нехай має звершене дїло, щоб ви були звершені і повні, нї в чому не маючи недостатку.
5But if any of you lacks wisdom, let him ask of God, who gives to all liberally and without reproach, and it will be given to him.
5Коли ж у кого з вас недостає премудрости, нехай просить у Бога, котрий дає всїм щедро та й не осоромлює, то й дасть ся йому.
6But let him ask in faith, without any doubting, for he who doubts is like a wave of the sea, driven by the wind and tossed.
6Нехай же просить вірою, нїчого не сумнячись; хто бо сумнить ся, той подобен филї морській, котру вітер жене та й розбиває.
7For that man shouldn’t think that he will receive anything from the Lord.
7Нехай бо не думає такий чоловік, що прийме що від Бога.
8He is a double-minded man, unstable in all his ways.
8Чоловік двоєдушний не статечний у всїх дорогах своїх.
9Let the brother in humble circumstances glory in his high position;
9Нехай же хвалить ся брат смиренний висотою своєю,
10and the rich, in that he is made humble, because like the flower in the grass, he will pass away.
10а багатий смиреннєм своїм; бо він, як травяний цьвіт, перейде.
11For the sun arises with the scorching wind and withers the grass; and the flower in it falls, and the beauty of its appearance perishes. So the rich man will also fade away in his pursuits.
11Зійшло бо сонце із спекою, і висушило траву, і цьвіт її опав, і краса лиця її зникла; так і багатий в дорогах своїх зівяне.
12Blessed is a person who endures temptation, for when he has been approved, he will receive the crown of life which the Lord promised to those who love him.
12Блажен чоловік, що витерпить спокусу; тим що, будучи вірний, прийме вінець життя, що обіцяв Бог тим, що люблять Його.
13Let no man say when he is tempted, “I am tempted by God,” for God can’t be tempted by evil, and he himself tempts no one.
13Нїхто ж у спокусї нехай не каже: Що Бог мене спокушує; Бог бо не спокушуєть ся лихим, і не спокушує сам нїкого.
14But each one is tempted when he is drawn away by his own lust and enticed.
14Кожен же спокушуєть ся, надившись і лестившись похоттю своєю.
15Then the lust, when it has conceived, bears sin. The sin, when it is full grown, produces death.
15Потім похоть, зачавши, роджає гріх, гріх же зроблений роджає смерть.
16Don’t be deceived, my beloved brothers.
16Не заблуджуйтесь, браттє моє любе.
17Every good gift and every perfect gift is from above, coming down from the Father of lights, with whom can be no variation nor turning shadow.
17Усяке добре даяннє і всякий звершений дар з висоти сходить, од Отця сьвітла, в котрого нема переміни анї тїни зміни.
18Of his own will he gave birth to us by the word of truth, that we should be a kind of first fruits of his creatures.
18Схотїв бо, то й породив нас словом правди, щоб бути нам якимсь почином творива Його.
19So, then, my beloved brothers, let every man be swift to hear, slow to speak, and slow to anger;
19Тим же, браттє моє любе, нехай буде всякий чоловік скорий на слуханнє, і нескорий на слова, нескорий на гнїв.
20for the anger of man doesn’t produce the righteousness of God.
20Гнїв бо чоловіка правди Божої не чинить.
21Therefore, putting away all filthiness and overflowing of wickedness, receive with humility the implanted word, which is able to save your souls.
21Задля того відкинувши всяку погань і останок зла, прийміть у лагідности посаджене слово, що може спасти душі ваші.
22But be doers of the word, and not only hearers, deluding your own selves.
22Будьте ж чинителями слова, а не тілько слухателями, обманюючи себе самих.
23For if anyone is a hearer of the word and not a doer, he is like a man looking at his natural face in a mirror;
23Бо, коли хто слухатель слова, а не чинитель, той подобен чоловікові, що дивить ся на природне лице своє в зеркалї.
24for he sees himself, and goes away, and immediately forgets what kind of man he was.
24Подививсь бо на себе, та й одійшов, та зараз і забув, який він був.
25But he who looks into the perfect law of freedom and continues, not being a hearer who forgets but a doer of the work, this man will be blessed in what he does.
25Хто ж дивить ся в звершений закон свободи, та й пробуває в ньому, той не слухатель забуваючий, а чинитель дїла; такий буде щасливий у дїланню своїм.
26If anyone among you thinks himself to be religious while he doesn’t bridle his tongue, but deceives his heart, this man’s religion is worthless.
26Коли хто думає, що він вірен між вами, не уздаючи язика свого, а обманюючи серце своє, у того марна віра.
27Pure religion and undefiled before our God and Father is this: to visit the fatherless and widows in their affliction, and to keep oneself unstained by the world.
27Ото бо віра чиста і неопоганена перед Богом і Отцем, щоб одвідувати сиріт і вдовиць у горю їх, і держати себе неопоганеним од сьвіта.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.