Proverbs 1
World English BibleTranslation
World English Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1The proverbs of Solomon, the son of David, king of Israel:
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
2to know wisdom and instruction; to discern the words of understanding;
2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
3to receive instruction in wise dealing, in righteousness, justice, and equity;
3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
4to give prudence to the simple, knowledge and discretion to the young man—
4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
5that the wise man may hear, and increase in learning; that the man of understanding may attain to sound counsel;
5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
6to understand a proverb and parables, the words and riddles of the wise.
6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
7The fear of the LORD is the beginning of knowledge, but the foolish despise wisdom and instruction.
7Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
8My son, listen to your father’s instruction, and don’t forsake your mother’s teaching;
8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
9for they will be a garland to grace your head, and chains around your neck.
9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
10My son, if sinners entice you, don’t consent.
10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
11If they say, “Come with us. Let’s lie in wait for blood. Let’s lurk secretly for the innocent without cause.
11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
12Let’s swallow them up alive like Sheol, and whole, like those who go down into the pit.
12Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
13We’ll find all valuable wealth. We’ll fill our houses with plunder.
13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
14You shall cast your lot among us. We’ll all have one purse”—
14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
15my son, don’t walk on the path with them. Keep your foot from their path,
15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
16for their feet run to evil. They hurry to shed blood.
16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
17For the net is spread in vain in the sight of any bird;
17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
18but these lay in wait for their own blood. They lurk secretly for their own lives.
18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
19So are the ways of everyone who is greedy for gain. It takes away the life of its owners.
19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
20Wisdom calls aloud in the street. She utters her voice in the public squares.
20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
21She calls at the head of noisy places. At the entrance of the city gates, she utters her words:
21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
22“How long, you simple ones, will you love simplicity? How long will mockers delight themselves in mockery, and fools hate knowledge?
22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
23Turn at my reproof. Behold, I will pour out my spirit on you. I will make known my words to you.
23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
24Because I have called, and you have refused; I have stretched out my hand, and no one has paid attention;
24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
25but you have ignored all my counsel, and wanted none of my reproof;
25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
26I also will laugh at your disaster. I will mock when calamity overtakes you,
26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
27when calamity overtakes you like a storm, when your disaster comes on like a whirlwind, when distress and anguish come on you.
27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
28Then they will call on me, but I will not answer. They will seek me diligently, but they will not find me,
28Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
29because they hated knowledge, and didn’t choose the fear of the LORD.
29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
30They wanted none of my counsel. They despised all my reproof.
30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
31Therefore they will eat of the fruit of their own way, and be filled with their own schemes.
31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
32For the backsliding of the simple will kill them. The careless ease of fools will destroy them.
32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
33But whoever listens to me will dwell securely, and will be at ease, without fear of harm.”
33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.