מִשְׁלֵי 1
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1משלי שלמה בן דוד מלך ישראל׃
1Приповістї Соломона Давиденка, царя Ізраїлського,
2לדעת חכמה ומוסר להבין אמרי בינה׃
2Щоб познати премудрість і науку та зрозуміти слова розсудні;
3לקחת מוסר השכל צדק ומשפט ומישרים׃
3Щоб присвоїти собі вправу в розважуваннї, правосудї, в судї та правостї;
4לתת לפתאים ערמה לנער דעת ומזמה׃
4Щоб подати простакам понятливість, а молодикові знаннє й обачність;
5ישמע חכם ויוסף לקח ונבון תחבלות יקנה׃
5Щоб мудрий вислухав і став іще мудрійшим, а розумний щоб знайшов мудрі ради;
6להבין משל ומליצה דברי חכמים וחידתם׃
6Щоб нам второпати всяку приповість і замотану мову, слова мудрих та загадки їх:
7יראת יהוה ראשית דעת חכמה ומוסר אוילים בזו׃
7Почин премудростї — Господень страх; безумні нехтують і розум і науку.
8שמע בני מוסר אביך ואל תטש תורת אמך׃
8Слухай, мій сину, науки батька твого, й не відкидай материного заповіту;
9כי לוית חן הם לראשך וענקים לגרגרתיך׃
9Бо гарний се вінок на голову твою й прикраса на шию тобі.
10בני אם יפתוך חטאים אל תבא׃
10Сину мій! як будуть надити тебе ледачі люде, не слухай їх;
11אם יאמרו לכה אתנו נארבה לדם נצפנה לנקי חנם׃
11Як скажуть: Ось ходїм, засядемо, щоб убити, заляжемо на чесного — безвинного,
12נבלעם כשאול חיים ותמימים כיורדי בור׃
12Проковтнемо його живого, мов безодня, — цїлого, мов би провалився в пропасть;
13כל הון יקר נמצא נמלא בתינו שלל׃
13Награбимо добра ми всякого в його, сповнимо доми свої хижим лупом;
14גורלך תפיל בתוכנו כיס אחד יהיה לכלנו׃
14Жереб на твою пайку кидати меш разом із нами, спільний склад буде в нас усїх, —
15בני אל תלך בדרך אתם מנע רגלך מנתיבתם׃
15Мій сину! не ходи по одній з ними дорозї, зупини ногу твою на їх стежцї,
16כי רגליהם לרע ירוצו וימהרו לשפך דם׃
16Бо ноги їх біжять до злого, і кваплять на пролив крові.
17כי חנם מזרה הרשת בעיני כל בעל כנף׃
17Шкода ж бо ставити в очах всїх птиць сїла;
18והם לדמם יארבו יצפנו לנפשתם׃
18Вони ж чигають на власну кров, і складають зраду проти своїм душам.
19כן ארחות כל בצע בצע את נפש בעליו יקח׃
19Ось такі дороги всїх тих, що ласі на чуже добро: воно відбирає життє тим, що його загарбали.
20חכמות בחוץ תרנה ברחבות תתן קולה׃
20Премудрість говорить по улицях, піднімає свій голос по майданах;
21בראש המיות תקרא בפתחי שערים בעיר אמריה תאמר׃
21Вона проповідає по головних зборищах, у ввіходах до міських воріт промовляє, говорючи:
22עד מתי פתים תאהבו פתי ולצים לצון חמדו להם וכסילים ישנאו דעת׃
22Доки ж вам, ви невіжі, люба буде темнота? доки, ви дурні, кохати метесь в дурнотї? доки нетямущим буде знаннє противне?
23תשובו לתוכחתי הנה אביעה לכם רוחי אודיעה דברי אתכם׃
23Приникнїть ід мойму картанню: Ось я пролию на вас мого духа, звіщу вам слова мої.
24יען קראתי ותמאנו נטיתי ידי ואין מקשיב׃
24Я звала вас, а ви не слухали, я руку простягала, та не було, хто б уважав;
25ותפרעו כל עצתי ותוכחתי לא אביתם׃
25Моєю радою ви гордували й докорів моїх не приняли.
26גם אני באידכם אשחק אלעג בבא פחדכם׃
26За те ж і я насьміюся з вашої погибелї, і радїти му, як найде страх на вас;
27בבא כשאוה פחדכם ואידכם כסופה יאתה בבא עליכם צרה וצוקה׃
27Як прийде на вас переляк, мов та буря, й біда, мов хуртовина, пронесеться над вами; коли обгорне вас смуток і тїснота.
28אז יקראנני ולא אענה ישחרנני ולא ימצאנני׃
28Тодї кликати муть мене, — та не озовуся; з досьвітку шукати будуть, — та не знайдуть мене.
29תחת כי שנאו דעת ויראת יהוה לא בחרו׃
29За те, що знаннє ви зненавидїли й страху Божого не прийняли,
30לא אבו לעצתי נאצו כל תוכחתי׃
30Що не схотїли слухати моєї ради, погордували докорами моїми;
31ויאכלו מפרי דרכם וממעצתיהם ישבעו׃
31За се їсти муть плоди вчинків своїх та переситяться химерами своїми.
32כי משובת פתים תהרגם ושלות כסילים תאבדם׃
32Так, упрямість невіжів убє їх і байдужність дурних погубить їх;
33ושמע לי ישכן בטח ושאנן מפחד רעה׃
33Хто ж послухає мене, той буде жити безпечно й спокійно, не лякаючись лиха.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.