מִשְׁלֵי 30
Modern Hebrew BibleTranslation
Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1דברי אגור בן יקה המשא נאם הגבר לאיתיאל לאיתיאל ואכל׃
1Се слова Агура, сина Якейового, — слова вдуновені, що сказав їх сей чоловік Ітіїлові й Укалові:
2כי בער אנכי מאיש ולא בינת אדם לי׃
2Справдї, я більший невіжа, нїж хто небудь зміж людей, і мудростї людської нема в менї;
3ולא למדתי חכמה ודעת קדשים אדע׃
3Я премудростї не вивчивсь, і знання сьвятих я не маю.
4מי עלה שמים וירד מי אסף רוח בחפניו מי צרר מים בשמלה מי הקים כל אפסי ארץ מה שמו ומה שם בנו כי תדע׃
4Хто взійшов на небо, й зійшов із неба? Хто вітри стулив у кулацї в себе? Хто, мов в одежину, повгортав води (надземні)? Хто поставив всї земні гряницї? Яке імя йому? Яке імя синові його? Хиба ти се знаєш?
5כל אמרת אלוה צרופה מגן הוא לחסים בו׃
5Всяке слово в Бога — чисте; він — охорона вповаючим на його.
6אל תוסף על דבריו פן יוכיח בך ונכזבת׃
6Не додавай нїчого до слів його, щоб він не доказав тобі твоєї неправди.
7שתים שאלתי מאתך אל תמנע ממני בטרם אמות׃
7Двох речей прошу я в тебе, не відкажи менї, покіль я умру:
8שוא ודבר כזב הרחק ממני ראש ועשר אל תתן לי הטריפני לחם חקי׃
8Марноту й неправду держи далеко від мене; нї злиднїв нї багацтва не давай менї, а живи тілько щоденним хлїбом,
9פן אשבע וכחשתי ואמרתי מי יהוה ופן אורש וגנבתי ותפשתי שם אלהי׃
9Щоб я, не голоден, не відрікся тебе, кажучи: Хто менї Господь? а в злиднях не став красти, а відтак не призивав імя Бога мого марно.
10אל תלשן עבד אל אדנו פן יקללך ואשמת׃
10Не прискаржуй злобно раба перед його паном, щоб той не прокляв тебе, й ти не провинився.
11דור אביו יקלל ואת אמו לא יברך׃
11Є такі, що проклинають і рідного батька; є, що не благословляють і рідної неньки.
12דור טהור בעיניו ומצאתו לא רחץ׃
12Є такі, що в себе в очах чистими здаються, хоч вони не вмиті з поганї своєї.
13דור מה רמו עיניו ועפעפיו ינשאו׃
13Є такі, що в гору глядять очима, геть то піднімають повіки свої.
14דור חרבות שניו ומאכלות מתלעתיו לאכל עניים מארץ ואביונים מאדם׃
14Є такі, що в них зуби, як мечі, а челюстї — ножі, щоб убогих пожирати і злиденних їсти.
15לעלוקה שתי בנות הב הב שלוש הנה לא תשבענה ארבע לא אמרו הון׃
15Ненаситність дві дочки має: „давай, давай!‟ А навіть — три ненаситні, ба й четверта не скаже: годї!
16שאול ועצר רחם ארץ לא שבעה מים ואש לא אמרה הון׃
16Преисподня та й утроба неплодна: пісковина, що води несита, земля, що поливаннєм, та огонь, що не скаже: годї!
17עין תלעג לאב ותבוז ליקהת אם יקרוה ערבי נחל ויאכלוה בני נשר׃
17Око, що поругає батька й не знає покори перед матїррю, нехай виклюють ворони на ріцї й вижруть орлята.
18שלשה המה נפלאו ממני וארבע לא ידעתים׃
18Троє річей дивовижних на сьвітї про мене, ба чотирох я не розумію;
19דרך הנשר בשמים דרך נחש עלי צור דרך אניה בלב ים ודרך גבר בעלמה׃
19Шлях в орла під небесами; дорога гадини на скелї; дорога корабля на морі, й дороги мужчини до дївчини.
20כן דרך אשה מנאפת אכלה ומחתה פיה ואמרה לא פעלתי און׃
20Та й у перелюбницї стежка такова ж: вдовольнилась, обтерла рот собі, та й каже: Я ж нїчого поганого не зробила!
21תחת שלוש רגזה ארץ ותחת ארבע לא תוכל שאת׃
21Під трома земля трясеться, ба чотирьох здержати не може:
22תחת עבד כי ימלוך ונבל כי ישבע לחם׃
22Раба, що зацарює; безглуздого, як пожитку має доволї,
23תחת שנואה כי תבעל ושפחה כי תירש גברתה׃
23Плюгаву женщину, коли заміж вийде, і служебку, як займе місце господинї своєї.
24ארבעה הם קטני ארץ והמה חכמים מחכמים׃
24А ось чотирі малі на землї, що мудрійші над мудрих;
25הנמלים עם לא עז ויכינו בקיץ לחמם׃
25Мурашки, — народ слабонький, а лїтом наготовлюють запаси собі;
26שפנים עם לא עצום וישימו בסלע ביתם׃
26Миші, — народ слабосилок, а на скелях хати собі будують;
27מלך אין לארבה ויצא חצץ כלו׃
27В сарани царя немає, а вся вона, мов військо, полками виходить;
28שממית בידים תתפש והיא בהיכלי מלך׃
28Павук лапками спираєсь, та він і в палатах у царя буває.
29שלשה המה מיטיבי צעד וארבעה מיטבי לכת׃
29А сї троє мають ходу стрійну, ба, четверо гордо виступають:
30ליש גבור בבהמה ולא ישוב מפני כל׃
30Лев, — силач між зьвірами, нїкому не вступить; кінь і козел, та царь серед свого народу.
31זרזיר מתנים או תיש ומלך אלקום עמו׃
31Коли ти, загнавшись в лютостї, зробив безумство коли, та знов замислив недобре, то затули уста рукою;
32אם נבלת בהתנשא ואם זמות יד לפה׃
32Бо, як збиваннє молока дає масло, а удар у ніс виводить кров, так і розбуджений гнїв виводить сварку.
33כי מיץ חלב יוציא חמאה ומיץ אף יוציא דם ומיץ אפים יוציא ריב׃
no verse 33 in this text
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.