מִשְׁלֵי

New Testament

מתיוסנט מארקהבְּשׂוֹרָה הַקְּדוֹשָׁה עַל־פִּי לוּקָסג'וןמַעֲשֵׂי הַשְּׁלִיחִיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הָרוֹמִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הָרִאשׁוֹנָה אֶל־הַקּוֹרִנְתִּיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הָשֵּׁנִית אֶל־הַקּוֹרִנְתִּיִיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַגָּלָטִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הָאֶפְסִיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַפִּילִפִּיִּיםאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס הַשָּׁלִיחַ אֶל־הַקּוֹלַסִּים1 סלוניס2 סלוניס1 טימותי2 טימותיאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס אֶל־טִיטוֹסאִגֶּרֶת פּוֹלוֹס אֶל־פִּילֵימוֹןאִגֶּרֶת אֶל־הָעִבְרִיםאִגֶּרֶת יַעֲקֹבהָאִגֶּרֶת הָרִאשׁוֹנָה לְפֶטְרוֹס הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשֵּׁנִית לְפֶטְרוֹס הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הָרִאשׁוֹנָה לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשֵּׁנִית לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַהָאִגֶּרֶת הַשְּׁלִישִׁית לְיוֹחָנָן הַשָּׁלִיחַאִגֶּרֶת יְהוּדָהחזוֹן יוֹחָנָן
Chapter 24
Modern Hebrew Bible
vs Kulish and Puluj B…
Aa
Text size
Line width
Verse numbers

מִשְׁלֵי 24

Modern Hebrew Bible
Kulish and Puluj Bible (1905)
1אל תקנא באנשי רעה ואל תתאו להיות אתם׃
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
2כי שד יהגה לבם ועמל שפתיהם תדברנה׃
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
3בחכמה יבנה בית ובתבונה יתכונן׃
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
4ובדעת חדרים ימלאו כל הון יקר ונעים׃
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
5גבר חכם בעוז ואיש דעת מאמץ כח׃
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
6כי בתחבלות תעשה לך מלחמה ותשועה ברב יועץ׃
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
7ראמות לאויל חכמות בשער לא יפתח פיהו׃
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
8מחשב להרע לו בעל מזמות יקראו׃
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
9זמת אולת חטאת ותועבת לאדם לץ׃
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
10התרפית ביום צרה צר כחכה׃
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
11הצל לקחים למות ומטים להרג אם תחשוך׃
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
12כי תאמר הן לא ידענו זה הלא תכן לבות הוא יבין ונצר נפשך הוא ידע והשיב לאדם כפעלו׃
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
13אכל בני דבש כי טוב ונפת מתוק על חכך׃
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
14כן דעה חכמה לנפשך אם מצאת ויש אחרית ותקותך לא תכרת׃
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
15אל תארב רשע לנוה צדיק אל תשדד רבצו׃
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
16כי שבע יפול צדיק וקם ורשעים יכשלו ברעה׃
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
17בנפל אויביך אל תשמח ובכשלו אל יגל לבך׃
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
18פן יראה יהוה ורע בעיניו והשיב מעליו אפו׃
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
19אל תתחר במרעים אל תקנא ברשעים׃
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
20כי לא תהיה אחרית לרע נר רשעים ידעך׃
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
21ירא את יהוה בני ומלך עם שונים אל תתערב׃
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
22כי פתאם יקום אידם ופיד שניהם מי יודע׃
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
23גם אלה לחכמים הכר פנים במשפט בל טוב׃
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
24אמר לרשע צדיק אתה יקבהו עמים יזעמוהו לאמים׃
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
25ולמוכיחים ינעם ועליהם תבוא ברכת טוב׃
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
26שפתים ישק משיב דברים נכחים׃
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
27הכן בחוץ מלאכתך ועתדה בשדה לך אחר ובנית ביתך׃
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
28אל תהי עד חנם ברעך והפתית בשפתיך׃
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
29אל תאמר כאשר עשה לי כן אעשה לו אשיב לאיש כפעלו׃
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
30על שדה איש עצל עברתי ועל כרם אדם חסר לב׃
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
31והנה עלה כלו קמשנים כסו פניו חרלים וגדר אבניו נהרסה׃
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
32ואחזה אנכי אשית לבי ראיתי לקחתי מוסר׃
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
33מעט שנות מעט תנומות מעט חבק ידים לשכב׃
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
34ובא מתהלך רישך ומחסריך כאיש מגן׃
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.

Tip: use the ← and → keys to turn chapters.