امثال 24
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1بر مردان شریر حسد مبر، و آرزو مدارتا با ایشان معاشرت نمایی،
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
2زیرا که دل ایشان در ظلم تفکر میکند ولبهای ایشان درباره مشقت تکلم مینماید.
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
3خانه به حکمت بنا میشود، و با فطانت استوار میگردد،
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
4و به معرفت اطاقها پر میشود، از هر گونه اموال گرانبها و نفایس.
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
5مرد حکیم در قدرت میماند، و صاحب معرفت در توانایی ترقی میکند،
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
6زیرا که با حسن تدبیر باید جنگ بکنی، و ازکثرت مشورت دهندگان نصرت است.
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
7حکمت برای احمق زیاده بلند است، دهان خود را در دربار باز نمی کند.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
8هرکه برای بدی تفکر میکند، او را فتنه انگیزمی گویند.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
9فکر احمقان گناه است، و استهزاکننده نزد آدمیان مکروه است.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
10اگر در روز تنگی سستی نمایی، قوت توتنگ میشود.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
11آنانی را که برای موت برده شوند خلاص کن، و از رهانیدن آنانی که برای قتل مهیااندکوتاهی منما.
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
12اگر گویی که این را ندانستیم، آیا آزماینده دلها نمی فهمد؟ و حافظ جان تو نمی داند؟ و به هرکس برحسب اعمالش مکافات نخواهد داد؟
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
13ای پسر من عسل را بخور زیرا که خوب است، وشان عسل را چونکه به کامت شیرین است.
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
14همچنین حکمت را برای جان خود بیاموز، اگر آن را بیابی آنگاه اجرت خواهد بود، و امید تومنقطع نخواهد شد.
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
15ای شریر برای منزل مرد عادل در کمین مباش، و آرامگاه او را خراب مکن،
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
16زیرا مرد عادل اگرچه هفت مرتبه بیفتدخواهد برخاست، اما شریران در بلا خواهندافتاد.
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
17چون دشمنت بیفتد شادی مکن، و چون بلغزد دلت وجد ننماید،
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
18مبادا خداوند این را ببیند و در نظرش ناپسند آید، و غضب خود را از او برگرداند.
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
19خویشتن را بهسبب بدکاران رنجیده مساز، و بر شریران حسد مبر،
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
20زیرا که به جهت بدکاران اجر نخواهد بود، و چراغ شریران خاموش خواهد گردید.
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
21ای پسر من از خداوند و پادشاه بترس، و بامفسدان معاشرت منما،
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
22زیرا که مصیبت ایشان ناگهان خواهدبرخاست، و عاقبت سالهای ایشان را کیست که بداند؟
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
23اینها نیز از (سخنان ) حکیمان است طرفداری در داوری نیکو نیست.
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
24کسیکه به شریر بگوید تو عادل هستی، امتها او را لعنت خواهند کرد و طوایف از اونفرت خواهند نمود.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
25اما برای آنانی که او را توبیخ نمایندشادمانی خواهد بود، و برکت نیکو به ایشان خواهد رسید.
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
26آنکه به کلام راست جواب گوید لبها رامی بوسد.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
27کار خود را در خارج آراسته کن، و آن را درملک مهیا ساز، و بعد از آن خانه خویش را بنا نما.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
28بر همسایه خود بیجهت شهادت مده، و بالبهای خود فریب مده،
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
29و مگو به طوری که او به من عمل کرد من نیزبا وی عمل خواهم نمود، و مرد را برحسب اعمالش پاداش خواهم داد.
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
30از مزرعه مرد کاهل، و از تاکستان شخص ناقص العقل گذشتم.
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
31و اینک بر تمامی آن خارها میرویید، وخس تمامی روی آن را میپوشانید، و دیوارسنگیش خراب شده بود،
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
32پس من نگریسته متفکر شدم، ملاحظه کردم و ادب آموختم.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
33اندکی خفت و اندکی خواب، و اندکی بر هم نهادن دستها به جهت خواب.
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
34پس فقر تو مثل راهزن بر تو خواهد آمد، ونیازمندی تو مانند مرد مسلح.
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.