Přísloví 24
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Nenásleduj lidí zlých, aniž žádej bývati s nimi.
1Нехай тебе до злих людей не пориває, анї бажай товаришувати з ними,
2Nebo o zhoubě přemýšlí srdce jejich, a rtové jejich o trápení mluví.
2Бо в серцї в них насильство, а уста їх говорять лихе.
3Moudrostí vzdělán bývá dům, a rozumností upevněn.
3Мудрістю уладжуєсь дім, і розумом скріпляєсь,
4Skrze umění zajisté pokojové naplněni bývají všelijakým zbožím drahým a utěšeným.
4Знаннє же сповняє внутро його всяким дорогим і прекрасним майном.
5Muž moudrý jest silný, a muž umělý přidává síly.
5Мудрий чоловік потужен, і розум піддержує силу в чоловіка.
6Nebo skrze rady opatrné svedeš bitvu, a vysvobození skrze množství rádců.
6Тим то й війну веди з розвагою, а добрий конець буде, як буде доволї нарад.
7Vysoké jsou bláznu moudrosti; v bráně neotevře úst svých.
7Про дурного мудрість — річ надто висока, й в брамі нї пари він із уст не пустить.
8Kdo myslí zle činiti, toho nešlechetným nazovou.
8Хто задумає заподїяти лихо, того й лиходїєм називають.
9Zlé myšlení blázna jest hřích, a ohavnost lidská posměvač.
9Помисл дурноти — гріх; зрадник — людям гидота.
10Budeš-li se lenovati ve dni ssoužení, špatná bude síla tvá.
10Коли ти в бідї показавсь безсилком, то бідна сила в тебе.
11Vytrhuj jaté k smrti; nebo od těch, ješto se chýlí k zabití, což bys se zdržel?
11Рятуй тих, що їх на смерть ведуть, а тих, що їх засуджено на страченнє — чи ж покинеш їх?
12Díš-li: Aj, nevěděli jsme o tom: zdaliž ten, jenž zpytuje srdce, nerozumí, a ten, kterýž jest strážce duše tvé, nezná, a neodplatí každému podlé skutků jeho?
12Скажеш може: Ми про се не знали! Та, може, й той не знає, що вивідує серця? Той, що дивиться тобі в душу, той се знає, й відплатить чоловікові по вчинках його.
13Synu můj, jez med, nebo dobrý jest, a plást sladký dásním tvým.
13Їж, сину мій, мед, бо він смачний, й крижку, бо солодка вона піднебенню:
14Tak umění moudrosti duši tvé. Jestliže ji najdeš, onať bude mzda, a naděje tvá nebude vyťata.
14Оттаке й спізнаннє мудростї для душі твоєї. Як ти вже знайшов її, то й придбав будущину ти, й надїя твоя не даремна.
15Nečiniž úkladů, ó bezbožníče, příbytku spravedlivého, a nekaz odpočinutí jeho.
15Безбожний! не задумуй лиха на домівку праведного, й не пустош місця спокою його,
16Nebo ač sedmkrát padá spravedlivý, však zase povstává, bezbožníci pak padají ve zlém.
16Бо праведний впаде сїм раз — і встане, безбожні же впадуть у погибель.
17Když by padl nepřítel tvůj, neraduj se, a když by klesl, nechať nepléše srdce tvé,
17Як ворог твій впаде, не радуйсь, і не веселись у серцї, як він спотикнеться;
18Aby snad nepopatřil Hospodin, a nelíbilo by se to jemu, a odvrátil by od něho hněv svůj.
18А то побачить Господь і невгодно буде воно йому, й одверне гнїв свій від його.
19Nehněvej se příčinou zlostníků, aniž následuj bezbožných.
19Не сердься на лиходїїв, і не завидуй безбожним,
20Nebo zlý nebude míti odplaty; svíce bezbožných zhasne.
20Бо лихого будущина пропаща, а сьвітильник безбожних загасне.
21Boj se Hospodina, synu můj, i krále, a k neustavičným se nepřiměšuj.
21Мій сину! Господа й царя твого страхайся; з ворохобниками не товаришуй,
22Nebo v náhle nastane bída jejich, a pomstu obou těch kdo zná?
22Бо нагло прийде погибель від них, — і біду від обох — хто її наперед узнає?
23Také i toto moudrým náleží: Přijímati osobu v soudu není dobré.
23Сказано ще й се мудрими: Вважати в судї на особу — се погано.
24Toho, kdož říká bezbožnému: Spravedlivý jsi, klnouti budou lidé, a v ošklivost jej vezmou národové.
24Хто винуватому скаже: „Ти невинен‟, того клясти ме люд, того зненавидить народ;
25Ale kteříž kárají, budou potěšeni, a přijde na ně požehnání dobrého.
25Хто ж викаже його вину, тих будуть любити й благословити.
26Bude líbati rty toho, kdož mluví slova pravá.
26Хто відказує по правдї, наче в уста цїлує.
27Nastroj vně dílo své, a sprav je sobě na poli; potom také vystavíš dům svůj.
27Упорай перш твої поза домом справи, упорай перш усе на твойму полі, а тодї вже й в твоїй домівцї розпоряджуй.
28Nebývej svědkem všetečným proti bližnímu svému, aniž lahodně namlouvej rty svými.
28Не будь льживим на ближнього твого сьвідком; чого ж бо тобі оманювати устами твоїми?
29Neříkej: Jakž mi učinil, tak mu učiním; odplatím muži tomu podlé skutku jeho.
29Не говори: Як він менї вчинив, так само й я йому вчиню: відплачу чоловікови по вчинкам його.
30Přes pole muže lenivého šel jsem, a přes vinici člověka nemoudrého,
30Йшов я раз попри поле чоловіка лїнивого, й уз виноградний сад чоловіка скупоумного:
31A aj, porostlo všudy trním, přikryly všecko kopřivy, a ohrada kamenná její byla zbořená.
31Дивлюсь — терниною все позаростало, земля кругом кропивою окрилась, а камінна огорожя розвалилась.
32A vida to, posoudil jsem toho; vida, vzal jsem to k výstraze.
32Споглянув я й взяв се до серця, споглянув та й навчивсь такій пересторозї:
33Maličko pospíš, maličko zdřímeš, maličko složíš ruce, abys poležel,
33Не довго будеш спати, не довго дрімати; не довго — згорнувши руки, полежиш, —
34V tom přijde jako pocestný chudoba tvá, a nouze tvá jako muž zbrojný.
34Аж ось прийде, мов прихожий, вбожество твоє, й нужда твоя — мов чоловік оружний.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.