Přísloví 20
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Víno činí posměvače, a nápoj opojný nepokojného; pročež každý, kdož se kochá v něm, nebývá moudrý.
1Вино — зрадник; напитки — буйність; хто на них надиться — безумний.
2Hrůza královská jako řvání mladého lva; kdož ho rozhněvá, hřeší proti životu svému.
2Царська грізьба — як би рик левин; хто його до гнїву будить, шкодить собі самому.
3Přestati od sváru jest to každému ku poctivosti, ale kdožkoli se do nich zapletá, blázen jest.
3Хто сварку залишує, той честь здобуває; кожен дурень до сварки горячиться.
4Lenoch neoře pro zimu, pročež žebrati bude ve žni, ale nadarmo.
4Лїнивий в осени не оре й не скородить; розглядаєсь лїтом — аж нема нїчого.
5Rada v srdci muže voda hluboká, muž však rozumný dosáhne jí.
5В серцї людськім задуми — мов вода глибока, та чоловік розумний вичерпає її.
6Větší díl lidí honosí se účinností svou, ale v pravdě takového kdo nalezne?
6Многих людей величають милосерними, та правдивого чоловіка хто находить?
7Spravedlivý ustavičně chodí v upřímnosti své; blažení synové jeho po něm.
7Праведник ходить в своїй невинностї: щасливі й дїти його послї його.
8Král sedě na soudné stolici, rozhání očima svýma všecko zlé.
8Коли царь самий на судейському престолї засїдає, то й все ледаче очима своїми розганяє.
9Kdo může říci: Očistil jsem srdce své? Èist jsem od hříchu svého?
9Хто може сказати: Серце я очистив, — я чистий від гріха мого?
10Závaží rozdílná a míra rozdílná, obé to ohavností jest Hospodinu.
10Не однакова вага, не однака міра, одно і друге — гидота Господеві.
11Po skutcích svých poznáno bývá také i pachole, jest-li upřímé a pravé dílo jeho.
11Можна вже хлопя пізнати з того, чим занимається, чи праві і чисті будуть учинки його.
12Ucho, kteréž slyší, a oko, kteréž vidí, obé to učinil Hospodin.
12Ухо, що чує, й око, що бачить — одно й друге сотворив Господь.
13Nemiluj snu, abys nezchudl, otevři oči své, a nasytíš se chlebem.
13Не люби спати, щоб не дознав злиднїв; май отворені очі, й будеш наїден хлїбом.
14Zlé, zlé, říká ten, kdož kupuje, a odejda, tedy se chlubí.
14Не добре! пусте! гудить, хто купує, а як одійде, — хвалиться.
15Zlato a množství perel, a nejdražší klínot jsou rtové umělí.
15Буває много золота й перел, та найдорожша знадоба — уста розумні.
16Vezmi roucho toho, kterýž slíbil za cizího, a kdo za cizozemku, základ jeho.
16Бери одежину його, бо він ручавсь за чужого; за приблуду бери від його заліг!
17Chutný jest někomu chléb falše, ale potom ústa jeho pískem naplněna bývají.
17Солодкий зразу чоловікові хлїб, неправдою нажитий, та й на впослї в його ротї піску повно буде,
18Myšlení radou upevňuj, a s opatrnou radou veď boj.
18Задуми вдаються аж по добрій радї, а по радї ще далї воюйся.
19Kdo vynáší tajnost, chodí neupřímě, pročež k lahodícímu rty svými nepřiměšuj se.
19Хто переносить і відкриває тайни, та рот широко отвирає, з тим не братайся.
20Kdo zlořečí otci svému neb matce své, zhasne svíce jeho v temných mrákotách.
20Хто лихословить отцеві й матері своїй, того сьвічник погасне в глухій темряві.
21Dědictví rychle z počátku nabytému naposledy nebývá dobrořečeno,
21Майно, зразу скоро набуте, не буде опісля благословенне.
22Neříkej: Odplatím se zlým; očekávej na Hospodina, a vysvobodí tě.
22Не говори: „За зло я самий віддам‟; полиши се Господеві, — він охоронить тебе.
23Ohavností jsou Hospodinu závaží rozdílná, a váhy falešné neoblibuje.
23Гидота Господу вага лукава, та й невірна міра — йому противна.
24Od Hospodina jsou krokové muže, ale člověk jak vyrozumívá cestě jeho?
24Всї ступнї людські Господь справляє; чоловікові ж — як узнати дорогу свою?
25Osídlo jest člověku pohltiti věc posvěcenou, a po slibu zase toho vyhledávati.
25Се сїть людинї — сквапно обіт складати, а послї обіту — роздумовати.
26Král moudrý rozptyluje bezbožné, a uvodí na ně pomstu.
26Мудрий царь вивіє безбожних, а потім колесом своїм по них покотить.
27Duše člověka jest svíce Hospodinova, kteráž zpytuje všecky vnitřnosti srdečné.
27Господень сьвічник — се дух чоловічий, що вивідує всї глибини серця.
28Milosrdenství a pravda ostříhají krále, a milosrdenstvím podpírá se trůn jeho.
28Любов і правда царя оберегають, престола він свого любовю підпирає.
29Ozdoba mládenců jest síla jejich, a okrasa starců šediny.
29Слова молодих — їх сила, а окраса старих — їх сивий волос.
30Modřiny ran jsou lékařství při zlém, a bití vnitřnostem života.
30Рани від побоїв — се лїк проти зла, та й удари, що доходять аж до самої утроби.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.