Přísloví 25
Kralice Bible (1613)Translation
Kralice Bible (1613)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1Jaké i tato jsou přísloví Šalomounova, kteráž shromáždili muži Ezechiáše, krále Judského:
1І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:
2Sláva Boží jest skrývati věc, ale sláva králů zpytovati věc.
2Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів — розвідувати дїло.
3Vysokosti nebes, a hlubokosti země, a srdce králů není žádného vystižení.
3Як неба висота й землї глибина, так серце у царів — невідоме.
4Jako když bys odjal trůsku od stříbra, ukáže se slevači nádoba čistá:
4Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:
5Tak když odejmeš bezbožného od oblíčeje králova, tedy utvrzen bude v spravedlnosti trůn jeho.
5Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.
6Nestavěj se za znamenitého před králem, a na místě velikých nestůj.
6Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;
7Nebo lépe jest, aťby řečeno bylo: Vstup sem, nežli abys snížen byl před knížetem; což vídávají oči tvé.
7Бо красше, коли тобі скажуть: „Ходи сюди висше‟, анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.
8Nevcházej v svár kvapně, tak abys naposledy něčeho se nedopustil, kdyby tě zahanbil bližní tvůj.
8Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?
9Srovnej při svou s bližním svým, a tajné věci jiného nevyjevuj,
9Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,
10Aťby lehkosti neučinil ten, kdož by to slyšel, až by i zlá pověst tvá nemohla jíti nazpět.
10Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.
11Jablka zlatá s řezbami stříbrnými jest slovo propověděné případně.
11Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.
12Náušnice zlatá a ozdoba z ryzího zlata jest trestatel moudrý u toho, jenž poslouchá.
12Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.
13Jako studenost sněžná v čas žně, tak jest posel věrný těm, kteříž jej posílají; nebo duši pánů svých očerstvuje.
13Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.
14Jako oblakové a vítr bez deště, tak člověk, kterýž se chlubí darem lživým.
14Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
15Snášelivostí nakloněn bývá vývoda, a jazyk měkký láme kosti.
15Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
16Nalezneš-li med, jez, pokudž by dosti bylo tobě, abys snad nasycen jsa jím, nevyvrátil ho.
16Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
17Zdržuj nohu svou od domu bližního svého, aby syt jsa tebe, neměl tě v nenávisti.
17Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
18Kladivo a meč a střela ostrá jest každý, kdož mluví falešné svědectví proti bližnímu svému.
18Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
19Zub vylomený a noha vytknutá jest doufání v převráceném v den úzkosti.
19Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
20Jako ten, kdož svláčí oděv v čas zimy, a ocet lije k sanitru, tak kdož zpívá písničky srdci smutnému.
20Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, — все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.
21Jestliže by lačněl ten, jenž tě nenávidí, nakrm jej chlebem, a žíznil-li by, napoj jej vodou.
21Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;
22Nebo uhlí řeřavé shromáždíš na hlavu jeho, a Hospodin odplatí tobě.
22Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.
23Vítr půlnoční zplozuje déšť, a tvář hněvivá jazyk tajně utrhající.
23Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.
24Lépe jest bydliti v koutě na střeše, nežli s ženou svárlivou v domě společném.
24Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.
25Voda studená duši ustalé jest novina dobrá z země daleké.
25Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.
26Studnice nohami zakalená a pramen zkažený jest spravedlivý z místa svého před bezbožným vystrčený.
26Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.
27Jísti mnoho medu není dobře; tak zpytování slávy jejich není slavné.
27Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави — не є славою.
28Město rozbořené beze zdi jest muž, kterýž nemá moci nad duchem svým.
28Що місто отворене й без муру, те — чоловік, що не панує над духом своїм у мові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.