Proverbi 25
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1QUESTE ancora son sentenze di Salomone, le quali gli uomini di Ezechia, re di Giuda, raccolsero.
1І се теж приповістки Соломонові, що їх позбірали вчені мужі Езекії, царя Юдейського:
2La gloria di Dio è di celar la cosa; Ma la gloria dei re è d'investigare la cosa.
2Господня слава в тому, щоб справи в тайнї скривати, а честь царів — розвідувати дїло.
3L'altezza del cielo, e la profondità della terra, E il cuor dei re, non si possono investigare.
3Як неба висота й землї глибина, так серце у царів — невідоме.
4Togli le schiume dell'argento, E ne riuscirà un vaso all'orafo.
4Віддїли жужелицю від срібла, а вийде у срібленника (чистий) посуд:
5Rimuovi l'empio d'innanzi al re, E il trono di esso sarà stabilito con giustizia.
5Віддали од царя неправедника, а правдою престол його стояти буде.
6Non fare il vanaglorioso in presenza del re, E non istar nel luogo de' grandi;
6Не величайсь перед царем і на місцї для князїв не становись;
7Perciocchè val maglio che ti si dica: Sali qua; Che se tu fossi abbassato davanti al principe, Che gli occhi tuoi hanno veduto.
7Бо красше, коли тобі скажуть: „Ходи сюди висше‟, анїж би тебе понижено перед значним, що його вбачали очі твої.
8Non uscir subitamente alla contesa; Che talora alla fin d'essa tu non faccia qualche cosa, Quando il tuo prossimo ti avrà fatta vergogna.
8Судитись не хапайсь, бо що робити будеш, як вкінцї супротивник твій засоромить тебе?
9Dibatti la tua lite col tuo prossimo; Ma non palesare il segreto di un altro;
9Судися з противником твоїм, але тайни його не зраджуй,
10Che talora chi ti ode non ti vituperi, E che la tua infamia non possa essere riparata.
10Щоб хто не насьміявсь із тебе, се почувши, а тодї неслава твоя все буде на тобі.
11La parola detta in modi convenevoli È simile a pomi d'oro tra figure d'argento.
11Як золоті яблочка на прозорій срібній тарілцї, так слово, сказане до ладу.
12Il savio riprenditore ad un orecchio ubbidiente È un monile d'oro, ed un ornamento d'oro finissimo.
12Як перстень золотий, й дорога прикраса, так мудрий докірник уважному уху.
13Il messo fedele è , a quelli che lo mandano, Come il fresco della neve in giorno di ricolta; E ristora l'anima de' suoi padroni.
13Чим у жнива снїжна прохолода, тим є вірний посланець тому, хто його послав; він приносить відраду душі свого пана.
14L'uomo che si gloria falsamente di liberalità È simile alle nuvole, ed al vento senza pioggia.
14Як хмари й вітри без дощу, так чоловік, що голосно говорить про дарунки, яких не дає.
15Il principe si piega con sofferenza, E la lingua dolce rompe le ossa.
15Лагідність прихиляє ласку вельможних, і мягкий язик ломить тверду кістку.
16Se tu trovi del miele, mangia ne quanto ti basta; Che talora, se tu te ne satolli, tu nol vomiti fuori.
16Коли знайшов ти мед, так їж до схочу, та гляди, щоб з переситу не довелось, його вернути.
17Metti di rado il piè in casa del tuo prossimo; Che talora egli non si sazii di te, e ti odii.
17Не вельми то вчащай до дому твого друга, а то переситиш його й станеш ненавистним.
18Un uomo che dice falsa testimonianza contro al suo prossimo È come un martello, una spada, ed una saetta acuta.
18Що молот і меч та гострая стріла, те чоловік, що ложно сьвідчить на ближнього свого.
19La confidanza che si pone nel disleale è , in giorno di afflizione, Un dente rotto, ed un piè dislogato.
19Що зуб спорохнїлий та нога болюча, те саме надїя на невірного в день нужди.
20Chi canta canzoni presso di un cuor dolente È come chi si toglie la vesta d'addosso in giorno di freddo, E come l'aceto sopra il nitro.
20Роздягти в день холодний, й налити оцту в рану, — все одно, що сьпівати піснї зжуреному серцю.
21Se colui che ti odia ha fame, dagli da mangiar del pane; E se ha sete, dagli da bere dell'acqua;
21Голоден ворог твій, ти хлїбом нагодуй; а хоче пити він, подай води напитись;
22Perciocchè così tu gli metterai delle brace in su la testa; E il Signore te ne farà la retribuzione.
22Тим бо збереш жарюче углє на голову йому, й Господь се нагородить тобі.
23Il vento settentrionale dissipa la pioggia; E il viso sdegnoso la lingua che sparla di nascosto.
23Північний вітер дощ наганяє, а потайний язик сердиті лиця робить.
24Meglio vale abitare sopra il canto di un tetto, Che con una moglie rissosa in casa comune.
24Лїпше жити в кутку на крівлї, нїж з жоною сварливою у широкій хатї.
25Una buona novella di lontan paese È come acqua fresca alla persona stanca ed assetata.
25Як прихолодная вода душї у згазї, так добра звістка з далекої країни.
26Il giusto che vacilla davanti all'empio, È una fonte calpestata, ed una vena d'acque guasta.
26Як скаломучений колодїзь чи криниця, так правий, що тремтить перед безбожним.
27Il mangiar troppo miele non è bene, E l'investigar colui che è la gloria degli uomini è cosa gloriosa.
27Як нездорово їсти надто много меду, так добуватись слави — не є славою.
28L'uomo, il cui animo non ha ritegno alcuno, È una città sfasciata, senza mura.
28Що місто отворене й без муру, те — чоловік, що не панує над духом своїм у мові.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.