Proverbi 15
Diodati Bibbia 1885Translation
Diodati Bibbia 1885
Kulish and Puluj Bible (1905)
1La risposta dolce acqueta il cruccio; Ma la parola molesta fa montar l'ira.
1Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
2La scienza adorna la lingua de' savi; Ma la bocca degli stolti sgorga follia.
2Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
3Gli occhi del Signore sono in ogni luogo; Riguardando i malvagi ed i buoni.
3Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
4La medicina della lingua è un albero di vita; Ma la sovversione che avviene per essa è simile ad un fracasso fatto dal vento.
4Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа.
5Lo stolto disdegna la correzion di suo padre; Ma chi osserva la riprensione diventerà avveduto.
5Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
6Nella casa del giusto vi sono di gran facoltà; Ma vi è dissipazione nell'entrate dell'empio.
6В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
7Le labbra de' savi spandono scienza; Ma non fa già così il cuor degli stolti.
7Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
8Il sacrificio degli empi è cosa abbominevole al Signore; Ma l'orazione degli uomini diritti gli è cosa grata.
8Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
9La via dell'empio è cosa abbominevole al Signore; Ma egli ama chi procaccia giustizia.
9Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
10La correzione è spiacevole a chi lascia la diritta via; Chi odia la riprensione morrà.
10Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
11L'inferno e il luogo della perdizione son davanti al Signore; Quanto più i cuori de' figliuoli degli uomini!
11І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
12Lo schernitore non ama che altri lo riprenda, E non va a' savi.
12Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
13Il cuore allegro abbellisce la faccia; Ma per lo cordoglio lo spirito è abbattuto.
13Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
14Il cuor dell' uomo intendente cerca la scienza; Ma la bocca degli stolti si pasce di follia.
14Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
15Tutti i giorni dell'afflitto son cattivi; Ma chi è allegro di cuore è come in un convito perpetuo.
15В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
16Meglio vale poco col timor del Signore, Che gran tesoro con turbamento.
16У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
17Meglio vale un pasto d'erbe, ove sia amore, Che di bue ingrassato, ove sia odio.
17Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
18L'uomo iracondo muove contese; Ma chi è lento all'ira acqueta le risse.
18Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
19La via del pigro è come una siepe di spine; Ma la via degli uomini diritti è elevata.
19Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка.
20Il figliuol savio rallegra il padre; Ma l'uomo stolto sprezza sua madre.
20Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
21La follia è allegrezza al l'uomo scemo di senno; Ma l'uomo intendente cammina dirittamente.
21Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
22I disegni son renduti vani dove non è consiglio; Ma sono stabili dove è moltitudine di consiglieri.
22Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
23L'uomo riceve allegrezza della risposta della sua bocca; E quant' è buona una parola detta al suo tempo!
23Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
24La via della vita va in su all'uomo intendente, Per ritrarsi dall'inferno che è a basso.
24Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
25Il Signore spianta la casa de' superbi; Ma stabilisce il confine della vedova.
25Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
26I pensieri malvagi son cosa abbominevole al Signore; Ma i detti che gli son piacevoli sono i puri.
26Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
27Chi è dato a cupidigia dissipa la sua casa; Ma chi odia i presenti viverà.
27Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
28Il cuor del giusto medita ciò che ha da rispondere; Ma la bocca degli empi sgorga cose malvage.
28Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
29Il Signore è lontano dagli empi; Ma egli esaudisce l'orazione de' giusti.
29Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
30La luce degli occhi rallegra il cuore; La buona novella ingrassa le ossa.
30Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
31L'orecchio che ascolta la riprensione della vita Dimorerà per mezzo i savi.
31Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
32Chi schifa la correzione disdegna l'anima sua; Ma chi ascolta la riprensione acquista senno.
32Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.
33Il timor del Signore è ammaestramento di sapienza; E l'umiltà va davanti alla gloria.
33Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.