امثال 15
Old Persian Version (ترجمه قدیم)Translation
Old Persian Version (ترجمه قدیم)
Kulish and Puluj Bible (1905)
1جواب نرم خشم را برمی گرداند، اماسخن تلخ غیظ را به هیجان میآورد.
1Відказ лагідний гнїв палкий гасить, а зневажливе слово розбуджує лютість.
2زبان حکیمان علم را زینت میبخشد، امادهان احمقان به حماقت تنطق مینماید.
2Язик мудрих подає добрі відомостї, а уста безумних мелють лиш дурницї.
3چشمان خداوند در همه جاست، و بر بدان ونیکان مینگرد.
3Господнї очі скрізь по сьвіту позирають, і доброго й лихого вони вбачають.
4زبان ملایم، درخت حیاتاست و کجی آن، شکستگی روح است.
4Лагідний язик — се дерево жизнї, а необузданий — пригноблює духа.
5احمق تادیب پدر خود را خوار میشمارد، اما هرکه تنبیه را نگاه دارد زیرک میباشد.
5Дурний нехтує отецьку науку, хто ж вважає на докір, — добрий розум має.
6در خانه مرد عادل گنج عظیم است، امامحصول شریران، کدورت است.
6В дому в праведного — достаток добра, а в доходах безбожного — самий хиба розстрій.
7لبهای حکیمان معرفت را منتشر میسازد، اما دل احمقان، مستحکم نیست.
7Уста мудрих ширять знаннє, та не так серце безумних.
8قربانی شریران نزد خداوند مکروه است، امادعای راستان پسندیده اوست.
8Жертва безбожних — гидота Господеві, молитва ж праведних угодна йому.
9راه شریران نزد خداوند مکروه است، اماپیروان عدالت را دوست میدارد.
9Противна Господу безбожного дорога; хто ж ходить дорогою правди — сей йому любий.
10برای هرکه طریق را ترک نماید تادیب سخت است، و هرکه از تنبیه نفرت کند خواهدمرد.
10Страшенна кара тим, хто праву путь покине; й хто ненавидить докір, — погибне.
11هاویه و ابدون در حضور خداوند است، پس چند مرتبه زیاده دلهای بنی آدم.
11І преисподня й ад явні Господеві, а надто — серця синів людських.
12استهزاکننده تنبیه را دوست ندارد، و نزدحکیمان نخواهد رفت.
12Не любить ледарь тих, хто його картає, та до мудрих він також не пійде.
13دلشادمان چهره را زینت میدهد، اما ازتلخی دل روح منکسر میشود.
13Веселе серце чинить і лице веселим, а як туга в серцї, то і душа ниє.
14دل مرد فهیم معرفت را میطلبد، اما دهان احمقان حماقت را میچرد.
14Розумне серце шукає знання, уста ж безумних дурницями живуть.
15تمامی روزهای مصیبت کشان بد است، اماخوشی دل ضیافت دائمی است.
15В нещасного всї днї сумнії, у кого ж серце веселе, тому що дня гостина.
16اموال اندک با ترس خداوند بهتر است ازگنج عظیم با اضطراب.
16У страсї Божому й мале далеко лучше, анїж скарби великі в тревозї.
17خوان بقول در جایی که محبت باشد بهتراست، از گاو پرواری که با آن عداوت باشد.
17Смачнїйша мисочка капусти, да з любови, анїж з приправою ненавистї теля товсте.
18مرد تندخو نزاع را برمی انگیزد، اما شخص دیرغضب خصومت را ساکن میگرداند.
18Палкий чоловік доводить до сварки, а лагідний втихомиряє незгоду.
19راه کاهلان مثل خاربست است، اما طریق راستان شاهراه است.
19Лїнивого дорога — мов тернєм встелена, дорога же праведних — гладка.
20پسر حکیم پدر را شادمان میسازد، اما مرداحمق مادر خویش را حقیر میشمارد.
20Розумний син отця свого возвеселяє, дурний же чоловік і матїрю помітає.
21حماقت در نظر شخص ناقص العقل خوشی است، اما مرد فهیم به راستی سلوک مینماید.
21Дурницї — радощі безумному, а чоловік розумний ступає правою дорогою.
22از عدم مشورت، تدبیرها باطل میشود، اما از کثرت مشورت دهندگان برقرار میماند.
22Без поради розпочате дїло розбиваєсь, як же порадників доволї, воно остоїться.
23برای انسان از جواب دهانش شادی حاصل میشود، و سخنی که در محلش گفته شودچه بسیار نیکو است.
23Радість чоловікові — (розумний) відказ із уст його; слово в час сказане — яке воно любе!
24طریق حیات برای عاقلان به سوی بالااست، تا از هاویه اسفل دور شود.
24Путь життя мудрого веде вгору, щоб відбитись йому від пропастї в низу.
25خداوند خانه متکبران را منهدم میسازد، اما حدود بیوهزن را استوار مینماید.
25Дім надутих розвалить Господь, а межу вдовину утвердить.
26تدبیرهای فاسد نزد خداوند مکروه است، اما سخنان پسندیده برای طاهران است.
26Гидота Господу задуми ледачих, слова же невинних любі йому.
27کسیکه حریص سود باشد خانه خود رامکدر میسازد، اما هرکه از هدیهها نفرت داردخواهد زیست.
27Зруйнує дом свій, хто любить підкупство, а жити ме, хто ненавидить гостинцї.
28دل مرد عادل در جواب دادن تفکر میکند، اما دهان شریران، چیزهای بد را جاری میسازد.
28Обдумує відказ праведного серце, уста же безбожників вимітують зло.
29خداوند از شریران دور است، اما دعای عادلان را میشنود.
29Далекий Господь од безбожних, молитву ж праведних він слухає.
30نور چشمان دل را شادمان میسازد، و خبرنیکو استخوانها را پر مغز مینماید.
30Ясний погляд веселить серце; приятна новина тучить навіть костї.
31گوشی که تنبیه حیات را بشنود، در میان حکیمان ساکن خواهد شد.
31Ухо, уважне до науки жизнї, пробуває між мудрими.
32هرکه تادیب را ترک نماید، جان خود راحقیر میشمارد، اما هرکه تنبیه را بشنود عقل راتحصیل مینماید.
32Хто відкидає упомин, — не дбає про свою душу; хто ж уважний на докір, — набуває розуму.
33ترس خداوند ادیب حکمت است، وتواضع پیشرو حرمت میباشد.
33Страх Господень навчає мудростї, й славу випереджує покора.
Tip: use the ← and → keys to turn chapters.